14)Форми державно-територіального устрою.

За типом державно-територіального устрою держави поділяється на прості або унітарні та складні – імперії, федерації, конфедерації.

Унітарна – єдина держава, територіально-адміністративні частини якої не мають власного сувернітету і політичної самостійності, є найпоширенішою формою державно-територіального устрою. Поділ території на адміністративні одиниці, статус керуючих ними органів визначається загальнодержавними правовими нормами.

Для унітарної держави характерна наявність:

• єдиної конституції і єдиної правової системи, що діють на всій території держави;

• єдиної системи органів державного управління;

• єдиної судової системи;

• єдиного громадянства.

Федерація – союзна держава, яка складається з державних утворень, що наділені певною політичною і юридичною самостійністю. Члени федерації мають право в межах своєї конституції створювати парламенти та уряди, видавати закони, встановлювати податки, запроваджувати своє громадянство. Розподіл повноважень між федерацією та її суб’єктами регламентується федеральними законами та конституцією, які зберігають своє верховенство в межах федерації.

Федеральні органи влади вирішують питання оборони, зовнішньої політики, фінансового регулювання, грошової системи, соціального захисту та ін.

Конфедерації – це союзи суверенних держав, що укладаються з метою реалізації спільної мети, як правило зовнішньополітичної чи оборонної. Суб’єкти конфедерації зберігають основну частину свого суверенітету, державну самостійність, делегуючи конфедерації лише обмежений перелік повноважень. Рішення керівних органів конфедерації реалізуються лише за згоди і через власні інституції кожної держави-учасника союзу. Конфедерація формує свої фінанси за рахунок внесків держав-членів.

Імперії – насильно створені складні держави, що досить часто мають деспотичні форми правління. В залежності від рівня розвитку комунікацій, могутності метрополії, політичного режиму, здатності підлеглих до спротиву обсяг повноважень складових частин імперії та ступінь їх інтегрованості може бути різним.

Білет10

1.Представництво – це опосередкована участь мас в політиці. Так.

2.Чи є порушенням суверенітету України добровільна передача нею частини своїх прав міжнародним організаціям. Ні.

3.Тоталітарні режими виникли і набули найбільшого розповсюдження у Середньовічній Европі. Ні.

4.Інструментальна функція політології дає можливість пояснити причини виникнення певних політичних явищ. Ні.

5.Принципу поділу влади притаманні наступні характеристики: 1)державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову, 2)усі гілки влади самостійні в межах своїх повноважень і повязані між собою єдиними державними механізмами, 3)між законодавчою, виконавчою і судовою владою діє система “стримувань і противаг”, 6)встановлення чітких барєрів між гілками влади.

6.Що таке виборча квота. 5)мінімальна кількість голосів, яка необхідна для одержання одного депутатського мандата за пропорційною системою.

7.за правовими наслідками вибори поділяються на: 3)дійсні, 5)недійсні.

8.Основою демократичних політичних режимів не може бути. 3)унітарна влада, 5)уніфікована влада, 6)групова влада.

9.Які з наведених ознак притаманні пропорційним виборчим системам. 1)система преференцій, 3)багатомандатні виборчі округи, 5)виборча квота, 6)голосування за партійні списки.

10.За яким критерієм партії поділяються на ідеологічні, прагматичні, харизматично- вождистські. 3)підстава для організаційного оформлення.

11.Хто призначає голів обласних державних адміністрацій. 2)Президент.

12.Парламентсько президентській республіці притаманні наступні риси. 1)парламент контролює президента, 2)президент обирається народом, 3)президент призначає голову уряду на пропозицію парламенту, 4)парламент може висловити уряду недовіру і відправити у відставку, 5)парламент може усунути президента від влади через процедуру імпічменту.