НЕ 1.9.

Тема: Суб’єкти фінансового права України. План

1. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.

2. Держава як суб’єкт фінансового права.

3. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.

4. Територіальна громада та органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового права.

5. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.

6. Гарантії реалізації прав суб‘єктів фінансових правовідносин: поняття і види.

7. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.

Використана методична та навчальна література

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1997. – Ст. 92.

2. Бюджетний кодекс України від від 8 липня 2010 року N 2456-VI // http://zakon.rada.gov.ua

3. Податковий кодекс України 1. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – том 1. – ст. 3248. Із змінами і допов.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. // http://zakon.rada.gov.ua

5. Фінансове право України: Навч. посібник / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін. За ред. Л. К. Воронової; - К.: Правова єдність, 2009. – 395 с. – С. 81-84.

6. Греца Я.В. Гарантії реалізації прав суб’єктів податкових правовідносин: поняття та види // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 253: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – с. 108 – 111

7. Дмитренко Е. С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. - К.: Алерта; КНТ, 2006. - 376 с. – С. 165-174.

8. Орлюк О.П. Фінансове право. Академічний курс : підручник / О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - С. 139-142.

9. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧНУ, 1997. – с. 244

10. Посікіра Р. Поняття та види суб’єктів фінансового права України. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2002. – Випуск 37. – С. 288-295

11. Семчик О. О. Держава як суб'єкт фінансових правовідносин / За ред. Л. К. Воронової. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 116 с.

12. Семчик О.О. Держава і фінанси: правовий зв'язок: Монографія / Відп. ред. Л.К. Воронова. – К.: вид-во «Юридична думка», 2010. – 204 с.

13. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Финансовое право: Конспекты лекций и схемы: Учеб. пособие.— 2-е изд. — М.: Дело, 2002. — 224 с.

14. Тріска О.О. владарюючі суб’єкти фінансових правовідносин: поняття та види // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 311: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – с. 89 – 94.

На попередніх лекціях ви розглядали основні теми такого інституту Загальної частини фінансового права, як об’єктивне право. Закономірним продовженням буде вивчення суб’єктивного фінансового права. Перша тема даного розділу, яку ми сьогодні розглянемо, це – суб’єкти фінансового права. Але перш ніж перейти до теми слід зазначити, що ж таке суб’єктивне фінансове право.

Суб’єктивне право є ключовим елементом механізму правового регулювання. Дане поняття є багатозначним і існує два підходи до його розуміння:

1. Юридичне, що виникає з норми і обумовлене відповідним обов’язком.

2. Природно-правове розуміння, поширене в сенсі природних прав людини;

З позитивістського підходу Суб'єктивне фінансове право — це на­лежна фінансовому чи кредитному органу, а також іншим суб'єк­там цих зв'язків для задоволення їхніх інтересів міра можливої або дозволе­ної поведінки, забезпечена юридичними обов'язками інших осіб відносин у сфері правового регулювання публічних фінансів. З етатистської точки зору, суб'єктивне право виражено в суворо визначених юридичних можливостях цієї особи, в наяв­ності у неї відомого «юридичного плюса», причому ці можли­вості не безмежні, їх чітко визначено за змістом, у цих межах особа й може будувати свою поведінку. Наприклад, Державне контрольно-ревізійне управління, основним завданням якого є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і ма­теріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовір­ністю бухгалтерського обліку й звітності в міністерствах, відом­ствах, державних комітетах, бюджетних організаціях і устано­вах, а також на підприємствах, установах і організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних валют­них фондів, відповідно до статей 10, 12 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року, має, наприклад, такі права: право проводити ревізії та перевіряти в міністерствах, на підприємствах і т.д. грошові й бухгалтерські документи, звіти, кошториси, що підтверджу­ють надходження й використання коштів і матеріальних цінно­стей; право одержувати від відповідних установ потрібні відо­мості тощо. До того ж, саме обов'язки іншої сторони фінансо­вих відносин, що містяться в нормі, виступають гарантією дотримання прав управомочених суб'єктів

З природно-правового підходу суб’єктивне фінансове право – це вид та міра поведінки людей, що виступає передумовою особистої свободи індивіда, засоби задоволення матеріальних та духовних потреб, забезпечує поєднання колективних, індивідуальних і суспільних інтересів. Тобто, суб’єктивне право виступає мірою свободи, наданої нормами окремим особам, які визначаються суб’єктивною здатністю окремої людини здійснювати свою владу.

Як висновок можемо зазначити, що з позицій природно-правового типу право розуміння суб’єктивне фінансове право це можливість реалізації невід’ємних прав і свобод особи у сфері правового регулювання публічних фінансів та максимальне їх закріплення та гарантування з боку публічного суб’єкта.