- •2.Охарактеризуйте етико-політичне вчення Конфуція.
- •3.Розкрийте сутність влади як суспільне відношення, та ох-те основні концепції влади.
- •4.Розкрийте специфіку державно політичної влади.
- •6)Форми політ влади
- •7) Функції політики
- •8) Механізм
- •Драгоманов
- •10) Типологія політ системи Алмонда
- •11.Внесок грушевського в укр. Політ.
- •12.Авторитарний політичний режим
- •13.Микола Міхновський, Дмитро Донцов
- •14.Політична влада
- •15 Біхевіористський та компаративній методи досл.Політ.
- •16. Назвіть форми та інститути демократичної організації суспільства.
- •17. Розкрийте сутність політику філософської концепції природних прав людини та громадянської угоди.
- •18.Назвіть форми трансформації недемократично-політичних режимів.
- •19. Розкрийти сутність концепції розподілу влади
- •20. Дайте визначення політичного режиму та вкажіть його сутність ознаки та критерії типології
- •29. Розкрийте спільне та відмінне у поглядах Платона та Арістотеля на державу.
- •28. Розкрийте типологію легітимності політичної влади.
- •27. Охарактеризуйте основны ф-ї політології
- •26. Розкрийте суть кризи легітимності політичної влади та назвіть основні засоби її подолання
- •41.Охарактеризуйте суб’єкти політики за характером і місцем у соц.. Структурі сусп.-ва.
- •42. Дайте визначення і розкрити особл. Політичної влади!
- •43.Охарактеризуйте політичні ідеї легістів
- •44.Розкрийте сутність демократичного політичного режиму
- •45.Охарактеризуйте політичне вчення Арістотеля
6)Форми політ влади
Основними формами політичної влади є:
панування;
політичне керівництво;
управління.
Панування — це абсолютне чи відносне підкорення одних людей (соціальних груп) іншим.
Політичне керівництво й управління реалізуються через прийняття стратегічних і тактичних рішень до об'єктів влади, через організацію, регулювання та контроль їх розвитку. Але практика владарювання свідчить про існування некоректних, а подекуди й аморальних форм та засобів: підкуп, обман, обіцянки, шантаж, штучні перешкоди, популізм тощо. Усе це завдає шкоди істинній демократії, підриває престиж влади, викликає до неї недовіру народу, загрожує соціальними конфліктами.
Форми політичної влади розрізняють і за критерієм головного суб'єкта правління. До них належать:
монархія — єдиновладне (абсолютне чи з конституційним обмеженням) спадкоємне правління однієї особи (монарха);
тиранія — одноосібне деспотичне правління внаслідок насильницького захоплення влади;
аристократія — влада кращих, тобто верхівкової, знатної, привілейованої групи;
олігархія — влада небагатьох багатих;
тимократія — особлива форма олігархії, за якою державна влада належить привілейованій більшості, яка володіє високим майновим цензом, часто — військовою силою;
теократія — влада церкви;
охлократія — влада натовпу, що спирається не на закони, а на миттєві настрої та примхи юрби, яка часто піддається впливові демагогів, стає деспотичною і діє тиранічне;
демократія — влада народу на основі закону та забезпечення прав і свобод громадян.
7) Функції політики
У політології існують різні погляди на функції політики. Толкотт Парсонс відносить до них визначення колективної мети суспільного розвитку, мобілізацію і прийняття рішень, збереження стабільності в суспільстві і розподіл ресурсів. Французький політолог Рене Дебре вбачав функції політики у збереженні цілісності і стабільності суспільства; Девід Істон — в авторитарному привласненні цінностей.
У вітчизняній політології виділяють такі функції політики:
керівництво та управління суспільством, збереження організованості й загального порядку;
забезпечення захисту основних прав людини;
управлінська (політичне керівництво суспільством);
інтегруюча, що забезпечує консолідацію суспільства, досягнення стабільності суспільства в цілому і складових його частин, систем;
регулятивна, що сприяє упорядкуванню, регламентації політичної поведінки та політичних відносин;
теоретико-прогностичну, мета якої — вироблення концепції, курсу розвитку суспільства;
сприяння виявленню інтересів різних груп суспільства та узгодження цих інтересів;
нормативна, пов'язана з виробленням і затвердженням системи норм і цінностей у суспільстві;
соціалізації особистості — функція залучення, включення індивіда в суспільне життя, певне політичне середовище;
забезпечення суспільства дієвим принципом розподільчої справедливості;
забезпечення наступності та інноваційності соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої особи;
гарантування як усередині самої держави, так і поза її межами безпеки для всіх груп і верств суспільства.