Список використаних джерел

1. Загальна декларація прав людини (прийнята ГА ООН 10 грудня 1948 р) / Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА. – М., 2000, С.39-43.

2. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р. / Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА. – М., 2000, С.539-551.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30, Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 45-46 – 12 березня 2003 р.; № 47-48 - 13 березня 2003 р.

3. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // ВВР України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004. Офіційний текст. – К.: Атака, 2004. – 160 с.

5. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. // ВВР України.- 1991. - № 30, Ст. 379.

6. Закон України “Про заставу” від 2.10.92 р. // ВВР України.- 1992. - № 47, Ст. 642.

6. Агарков М.М. Обязательство по советсткому гражданскому праву. М.: Изд-во Юр. МКЮ СССР, 1940. - 112 с.

7. Анисимова Л.И. Применение сроков исковой давности в судебной практике. // Советская юстиция.- 1974. - № 10, С. 5-7.

8. Артеменко В.М. Исчисление сроков по КЗоТ РСФСР // Правоведение. – 1990. - № 1, с. 59-64.

9. Астрахань А.А. Юридические гарантии и пределы осуществления конституционных прав и свобод граждан // Правоведение.–1986.-№ 5,с.53-56.

10. Бабкин А., Молчанова М. Виды пресекательных сроков в гражданском праве // Советсткая юстиция.- 1981. - № 24, С. 22-23.

11. Барабаш О. Нове положення про порядок розгляду трудових спорів і питання про строки // Радянське право. – 1975. - № 7, с. 60-64.

12. Белов В.А. Гражданское право: Общая и особенная часть. – М., 2003. – 960 с.

Додаток 7.

Зразок розміщення назви розділів і параграфів та здійснення посилань на нормативні та наукові джерела у тексті курсової роботи

Розділ 1 поняття, види та порядок обчислення строків у цивільному праві

1. Поняття та юридична природа строків (термінів) у цивільному праві

Істотні зміни та перетворення в економічному, політичному та суспільному житті нашого суспільства призвели до необхідності реформування та подальшого дослідження механізму ринкових відносин у сфері суспільного виробництва, обігу капіталу, власності та захисту громадянами своїх особистих немайнових прав.

Цивільне право як галузь права являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері реалізації громадянами своїх майнових, особистих немайнових, а також особистих немайнових, але пов’язаних з майновими прав. Коло суспільних відносин, що регулюються цивільним правом, постійно зростає, що призводить до розширення меж цивільно-правового регулювання діяльності, що складається в різних сферах суспільного життя. На сьогоднішній день це майново–вартісні відносини, основну частину яких становлять товарно–грошові, відносини власності та особисті немайнові відносини, що нерозривно пов’язані з особистістю їх учасників.

Час з філософської точки зору – це одна з основних форм існування матерії, це однорідна і безперервна тривалість, що плине абсолютно рівномірно¹. В різноманітних формах руху матерії проявляються і певні форми часу. До таких форм відноситься соціальний простір і час. Суспільні процеси і явища, людська діяльність відбуваються у часі; вони є тривалими і розвиваються у певній послідовності, що властиве всім явищам матеріального світу².

Додаток 8.

Зразок відгуку на курсову роботу

ВІДГУК

на курсову роботу

студента ІІІ курсу, групи 321

спеціальність «Правознавство»

Волощука Євгена Олексійовича

на тему: «Власність як категорія цивільного права»

Право власності — це найважливіше речове право, з яким по­в'язуються всі інші речові права. Право власності належить до при­родних прав людини, воно є абсолютним правом й означає те, що ніхто не може його порушувати, праву власника протистоїть невизначена кількість людей і на всіх них покладено обов'язок не пору­шувати права власника. Аналіз права власності виокремлює у праві власності дві сторо­ни — позитивну і негативну. У першій виражається право власника вільно розпоряджатися своєю річчю (необмеженість права власнос­ті), у другій — його право усувати будь-яку іншу особу від впливу на цю річ (виключність власності).

Автор роботи при дослідженні теми проаналізував законодавство, що визначає специфіку правової природи власності як категорії цивільного права, встановив сучасний стан правового регулювання речових правовідносин в Україні, визначив основні способи та засоби набуття та припинення права власності в Україні. Інститут права власності на сьогоднішній день є ще не досить дослідженим та розробленим науковцями та практиками, автор роботи здійснив достатньо складну теоретичну роботу. Матеріал викладений логічно та послідовно, використані останні досягнення науки у відповідній сфері, прослідковано та досліджено наукові концепції речового права визначене місце права власності в системі речових прав.

При написанні роботи був здійсненний аналіз чинного законодавства України, проаналізовані цікаві, з наукової точки зору, літературні джерела. Опрацьовані роботи видатних науковців.

Відповідна робота виконана на належному рівні, в основному відповідає встановленим вимогам, однак є і певні недоліки.

Основними недоліками роботи є: 1) відсутність науково-теоретичного аналізу зв’язку теоретичних положень права власності із можливістю практичної реалізації права власності; 2) відсутність практичного аналізу проблемних питань правового регулювання права власності в Україні.

Недоліком роботи також слід вважати в деяких випадках технічну невідповідність роботи встановленим вимогам (відсутність в окремих випадках посилань на літературні та нормативні джерела і т. д., граматичні та орфографічні помилки, а також окремі неточності).

В цілому робота відповідає встановленим вимогам, може бути допущена до захисту.

Науковий керівник: к.ю.н. Т.М. Вахонєва

Додаток 9.

Зразок титульної сторінки реферату

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Строки в цивільному праві

Реферат

студента ІІІ курсу , групи 33

Галенка Дмитра Володимировича

Перевірив(ла):

ст. викладач А.А. Колосова

Чернігів 2009

1Філософський словник / За ред. чл.- кор. АН СРСР, академіка АН СРСР В.І. Шинкарука. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1986. - С. 758.

2 Луць В.В. Сроки в гражданских правоотношениях // Правоведение. – 1989. - № 1.- С. 38.

21