Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Криворізький технічний університет
ЗАТВЕРДЖУЮ В.о.
ректора ________________
М.І. Ступнік «
____ » __________ 2010 р
Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів спеціальності 7.091401 Системи управління і автоматики
Кривий Ріг - 2010
Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів спеціальності 7.091401 Системи управління і автоматики / Уклад. В.М.Назаренко, М.П.Тиханський, Л.І.Єфіменко, В.Й.Лобов – Кривий Ріг: - КТУ, 2010.
У методичних вказівках подається методологія виконання дипломних проектів (робіт) у ВНЗ. Наведено загальні методичні вказівки щодо змісту та оформлення проектів (робіт).
Призначені для студентів спеціальності 7.091401 Системи управління і автоматики
Методичні вказівки до виконання дипломних проектів обговорені і схвалені на засіданні кафедри ІАСУ, протокол № 5 від 15.12. 2010 р.
Завідувач кафедри ІАСУ
д.т.н., професор В.М. Назаренко
Робоча навчальна програма схвалена на засіданні вченої ради факультету інформаційних технологій, протокол № 4 від_22.12. 2010 р.
Декан факультету інформаційних технологій
к.і.н., доцент М.І. Стрюк
Начальник НМВ Г.Х. Отверченко
ВСТУП
Заключним етапом навчальної підготовки студента у вузі є дипломне проектування та захист дипломного проекту (дипломної роботи).
Дипломне проектування – це творча, самостійна робота, під час якої студенту необхідно показати вміння вирішувати інженерні задачі, користуватись науково-технічною літературою, математичними методами, обчислювальною технікою.
Основна задача дипломного проектування – виконання повного аналізу і розрахунку конкретної автоматизованої системи, АСУ ТП, систем автоматики або інформаційно-вимірювальної техніки. Одночасно переслідується і навчальна мета, що полягає в систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних та практичних знань студента, більш глибокому вивченні спеціального розділу окремих дисциплін.
Проект вважається виконаним, коли пояснювальна записка і весь графічний матеріал оформлені у відповідності з вимогами діючих стандартів.
Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків та якість оформлення несе студент – автор проекту (роботи).
Відомості, якими необхідно керуватися при виконанні схем, текстової інформації, наведені в стандартах, а також в іншій технічній літературі. Багато стандартів оновились, з’явилися нові стандарти (ДСТУ) по умовному позначенню елементів цифрової та аналогової техніки, оформленню текстової, програмної та схемної документації.
Все це ускладнює роботу студентів при розробці дипломного проекту і по завершенні роботи, при оформленні пояснювальної записки та графічної частини до нього.
В даних методичних вказівках систематизовані основні положення державних стандартів по оформленню дипломних проектів (робіт).
Викладення матеріалу методичних вказівок подано у відповідності до вимог ДСТУ 3008-95.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)
1.1 Згідно з навчальним планом спеціальності 7.091401 «Системи управління і автоматики» завершальним етапом підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» є виконання дипломного проекта або дипломної роботи. Дипломний проект (робота) – це комплект технічної документації, який складається з пояснювальної записки (текстова частина) і креслень (графічна частина) або слайдів.
1.2 Дипломне проектування має за мету:
систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань за спеціальністю;
розвиток навичок проектування та застосування знань для вирішення конкретних практичних, наукових, технічних, економічних та виробничих завдань;
розвиток навичок самостійної роботи;
виявлення та оцінку підготовленості студентів до самостійної роботи в умовах сучасного виробництва.
1.3 Дипломний проект (ДП) – випускна самостійна робота студента, яку виконавець захищає на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК), яка призначена наказом ректора університету. ДЕК на основі загальної якості дипломної роботи, рівня її захисту вирішує питання про присвоєння випускникові університета кваліфікації «спеціаліст».
1.4 Керівниками дипломних проектів (робіт) можуть бути викладачі кафедри або кваліфіковані фахівці підприємств. Керівники дипломних проектів (робіт) затверджуються наказом по КТУ, а консультанти з окремих частин призначаються завідуючими відповідних кафедр згідно з навчальним навантаженням.
1.5 Завідувач випускової кафедри, призначає викладачів, які здійснюють нормоконтроль дипломних проектів (робіт). Відповідає за правильне оформлення дипломного проекту (роботи), згідно з вимогами стандарту, студент-автор роботи.
Після захисту роботи відповідальність несе кафедра, що повинно позначитись на рейтингу цієї кафедри.
1.6 Дипломний проект (робота) перед захистом повинен мати відгук керівника, рецензію та всі необхідні підписи згідно з додатком А, які здійснюються у такому порядку:
студентом-автором проекту;
керівником дипломного проекту (роботи);
консультантами відповідних частин;
відповідальним за нормоконтроль;
завідувачем кафедри, що випускає.
За відсутності хоч би одного із зазначених підписів, дипломний проект (робота) до захисту не приймається.
Форма титульних аркушів дипломного проекту (роботи) наведена в додатку А.
1.7 Студенти можуть виконувати дипломну роботу (ДР), яка відрізняється від дипломного проекту науково-дослідницьким характером, більш поширеними експериментальними дослідженнями та об’ємом програмного забезпечення, скороченою конструкторською частиною і графічним матеріалом.
1.8 Зміст дипломного проекту (роботи) повинен відповідати темі, яка затверджується наказом по університету. Теми дипломних проектів (робіт) розробляються кафедрами, що випускають, з урахуванням вимог кваліфікаційної характеристики фахівця та затверджуються за студентами наказом по університету. Одночасно з темою дипломного проекту (роботи) затверджується і її керівник. Завдання видається студенту до проходження переддипломної практики.
1.9 Дипломний проект (робота) виконується студентом індивідуально і самостійно відповідно до завдання з дипломного проектування на підставі глибокого вивчення літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичної літератури, науково-технічної і патентної літератури, нормативної літератури тощо), шляхом індивідуального підходу виконавця роботи до розв’язання конкретних завдань.
1.10 Керівник і консультанти дипломного проекту (роботи) допомагають студенту у розв’язанні важких завдань, які виникають у процесі проектування, проводять систематичний контроль за ходом виконання роботи. Студент-дипломник повинен бути ініціативним виконавцем, який критично ставиться до вказівок керівника і консультантів, самостійно вирішує усі питання дипломного проектування.
1.11 На засіданнях кафедри систематично розглядається питання про хід дипломного проектування, а також, за необхідністю, звіти відсталих дипломників. Якщо виявляється, що студент систематично не виконує графік роботи над ДП (ДР), то кафедра розглядає питання про доцільність продовження дипломного проектування та подає рекомендацію декану про відрахування такого студента з університету або переносу виконання роботи на наступний рік.
1.12 Загальні вимоги до дипломного проекту (роботи):
чіткість побудови;
логічна послідовність викладення матеріалу;
переконлива аргументація;
точність викладення, яка виключає можливість суб’єктивного і неоднозначного тлумачення;
конкретність викладення результатів роботи;
доведення висновків і обґрунтованість рекомендацій.
2 ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ РОБІТ
2.1 Загальні вимоги
2.1.1 Текстова частина дипломного проекту виконується з використанням пакетів прикладних комп’ютерних програм, при цьому розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – одинарний.
2.1.2 Кожний аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку й основний напис. Основний напис за формою додатка В використовується на першому аркуші кожної частини, включаючи реферат, зміст, розділи загальної науково-дослідницької та спеціальної частин, відгук, висновки, список використаних джерел. На інших аркушах текстової частини основний напис виконується за формою додатка Г.
2.1.3 У графах основного напису за формою додатків В, Г зазначають (номер граф показано в дужках):
у графі 1 – найменування розділу (можливо скорочене найменування);
у графі 2 – позначення розділу;
у графі 3 – порядковий номер аркуша в межах розділу;
у графі 4 – загальна кількість аркушів у розділі;
у графі 5 – скорочене позначення академічної групи;
у графі 6 – прізвища осіб, які підписали документ (без ініціалів);
у графі 7 – підписи осіб, які вказані у графі 6;
у графі 8 – дата підписання документа.
Останні графи не заповнюються.
Підпис студента, керівника роботи та нормоконтролера на всіх розділах є обов’язковим.
2.1.4 Текст пояснювальної записки необхідно розташовувати так, щоб відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку та в кінці рядка була не менше 3мм, а відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10мм. Абзац у тексті починають відступом у межах 15-17мм.
2.1.5 Пояснювальна записка дипломного проекту (роботи) повинна мати тверду обкладинку.
2.2 Позначення розділів записки
2.2.1 Текст записки поділяють на розділи відповідно до завдання. Кожному розділові присвоюють позначення документа.
2.2.2 Кожний заголовок розділу включає найменування, яке повинно чітко і коротко відображати зміст розділу.
2.2.3 Позначення кожного розділу формують за схемою згідно з “Межгосударственным стандартом ГОСТ 2.201-80. ЕСКД Обозначение изделий и конструкторских документов”:
123. 45. 678. 910. 1112. 1314. 1516,
де
123 – код підприємства – розробника (КТУ);
45 – літери скорочення назви студентської роботи (ПД – для дипломних проектів; РД – для дипломних робіт);
678 – шифр спеціальності, за якою навчається студент (6.050201 – системна інженерія; 7.091401 – системи управління і автоматики. Перша цифра шифру позначає: 6 – бакалавр, 7 – спеціаліст);
910 – дві останні цифри-рік захисту роботи (10 – рік подання до захисту 2010);
1112 – номер теми роботи згідно наказу КТУ про затвердження тематики дипломних проектів (робіт) (01 – номер теми за наказом);
1314 – порядковий номер розділу пояснювальної записки (05 – номер розділу 5);
1516 – перші літери назви розділу або структурних елементів пояснювальної записки (РФ – реферат; ЗМ – зміст; АЧ – аналітична частина; ПЧ – проектна частина; СЧ – спеціальна частина;ЕО – економічне обґрунтування; ОП – охорона праці і безпека життєдіяльності; ВС – вступ; ВР – висновки та рекомендації; СД – список використаних джерел;).
Наприклад:
КТУ.ПД.7091401.10.17.03.ЕЧ (КТУ – Криворізький технічний університет; ПД – дипломний проект; 7.091401 – спеціальність «Системи управління і автоматики»; 10 – рік подання до захисту 2010; 17 – номер теми за наказом по університету; 06 – номер розділу пояснювальної записки; ЕЧ – назва розділу “Економічна частина”).
2.3 Виклад тексту пояснювальної записки
2.3.1 Записка пишеться літературною державною (українською) мовою. Допускається написання російською мовою з дозволу ректора КТУ за заявою студента, та по рішенню кафедри на іноземній мові.
2.3.2 У тексті записки не дозволяється:
вживати звороти розмовної мови;
вживати застарілі та жаргонні терміни і вислови;
вживати скорочені слова, крім встановлених стандартами скорочень.
2.3.3 У тексті записки, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:
вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово “мінус”);
вживати без числових значень знаки >, <, =, :, %, №.
2.3.4 Якщо в тексті наводиться ряд числових значень в однакових одиницях, то позначення одиниці виміру зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,2,3м; або від 5 до 10мм.
2.3.5 Числові значення величин треба відокремлювати від десяткової частини комою, наприклад: 7,5; 8,75; 10,00. У необхідних випадках треба використовувати математичне округлення, наприклад:
вірно продуктивність комбінату 50000т на рік;
невірно продуктивність комбінату 50007,2345т на рік.
2.4 Побудова записки
2.4.1 Послідовність розміщення матеріалу в записці до дипломного проекту (роботи) повинна складатися з таких структурних елементів:
титульний лист (додаток А);
завдання (додаток Б);
реферат (додаток Ж);
скорочення,позначення;
зміст;
вступ;
розділи загальної частини;
спеціальна частина (при її наявності);
науково-дослідницька частина (при її наявності);
інші частини;
висновки;
список використаних джерел;
додатки.
2.4.2 Розділи записки повинні мати порядкові номери в межах усієї записки. Реферат, зміст, вступ, висновки, список використаних джерел та додатки не нумеруються. Номери розділів позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацу перед заголовком розділу. Кожен розділ починається з нового аркуша.
2.4.4 Усі заголовки структурних елементів записки треба писати прописними (великими) літерами, переноси слів не допускаються, крапка в кінці заголовка не ставиться, останні слова заголовка розташовуються симетрично до всього заголовка.
2.4.5 Розділи записки при необхідності поділяють на підрозділи, а їх, у свою чергу, на пункти та підпункти. Підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть не мати заголовків.
2.4.6 Номер підрозділу, пункту чи підпункту складається з номеру структурної одиниці вищого рівня і номеру даної структурної одиниці, розділених крапкою. У кінці номера крапку не ставлять. Номер структурної одиниці зазначають перед її заголовком, а при його відсутності – перед початком тексту даної структурної одиниці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу та писати строковими (малими) буквами, але креслярським шрифтом, крім першої прописної (великої) букви без крапки в кінці заголовку. Перенесення слів не допускається.
Наприклад:
ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ
1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу
1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу
1.2.1 Заголовок першого пункту другого підрозділу
2.4.7 Відстань між заголовком розділу до верхньої рамки аркуша повинна бути 10-15мм, між заголовками розділу та підрозділу – 8мм, між заголовком та текстом - 15мм.
2.4.8 У середині структурної одиниці будь-якого рівня можуть бути наведені переліки, перед якими ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставлять дефіс (-) або рядкову літеру з дужкою. Для подальшої деталізації переліків використовують арабські цифри з дужкою, наприклад:
а) . . . . . . . . . . . . .
б) . . . . . . . . . . . . .
. . . . . .
. . . . . .
в) . . . . . . . . . . . . .
2.4.9 Нумерація записки повинна бути наскрізною, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркушу і завданні номери сторінок не ставлять, але рахують.
2.5 Реферат
2.5.1 Реферат має стисло відображати зміст дипломного проекту (роботи), включаючи усі розділи.
2.5.2 Реферат повинен містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел, текст реферату та перелік ключових слів.
2.5.3 Текст реферату повинен відображати наведену в записці інформацію в такій послідовності:
об’єкт проектування, дослідження та розробки;
стислий зміст кожного розділу із зазначенням основних технічних рішень, показників, рекомендацій;
додаткові відомості: чи є робота частиною комплексної роботи, чи є публікації, заявки на винаходи та ін.
2.5.4 Ключові слова, що визначають розкриття суті записки, розміщують після тексту реферату в кількості від 5 до 15 слів, написаних у називному відмінку прописними (великими) буквами, розміщеними в рядок і розділеними комами.
2.5.5 Обсяг реферату має бути не більше 500 знаків та бажано, щоб він розміщувався на одній сторінці. Приклад складання реферату наведено у додатку Ж.
2.6 Зміст
Зміст повинен включати номери і заголовки всіх структурних елементів роботи та їх підрозділів. У кінці останнього рядка заголовку зазначають номер сторінки, з якої починається структурний елемент. Усі заголовки пишуть строковими (малими) літерами, крім першої.
2.7 Вступ
У вступі необхідно розкрити сутність і стан проблеми, її значення визначити актуальність, мету та завдання, які необхідно вирішити при написанні та розкритті заданої теми роботи. Визначити новизну, якщо така існує.
2.8 Висновки
У висновках стисло формулюють зміст усіх розділів записки і одержані результати, включаючи характеристику прийнятих проектних, конструкторських і технологічних рішень та їх ефективність. Текст висновків поділяють на пункти. Визначити виконання поставленої мети і завдань.
2.9 Список використаних джерел
2.9.1 У записці повинні бути посилання на всі літературні джерела, що були використані. Посилатися слід, як правило, на джерело в цілому. При необхідності допускається посилання на окремі розділи, таблиці, ілюстрації чи сторінки.
2.9.2 Посилання на джерело наводиться у вигляді порядкового номера джерела, взятого в квадратні дужки. Якщо необхідно посилатися одночасно на декілька джерел, їх номери зазначають через кому чи тире, наприклад: [12]; [1,4,7]; [5-9]; [2 с. 4]; [3 таблиця 2.1].
2.9.3 Перелік літературних джерел розміщують у порядку їх згадування в записці (найзручніший спосіб) або в алфавітному порядку.
2.9.4 Бібліографічний опис джерела в переліку має відповідати вимогам ГОСТ 7.1-84. Бібліографічний опис дається мовою оригіналу.
2.10 Оформлення ілюстрацій, таблиць, формул
2.10.1 Усі ілюстрації у записці у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій та ін. називаються рисунками.
Рисунки можуть бути виконані олівцем, пастою, тушшю, фломастером та розташовані на окремих аркушах або безпосередньо в тексті записки, якщо рисунки невеликі, або електронними засобами.
2.10.2 Рисунки нумеруються в межах кожного розділу двома цифрами – номером розділу і порядковим номером рисунку в розділі, розділеними крапкою.
2.10.3 Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово “Рисунок”, його номер та найменування розміщують під рисунком та записують таким чином:
Рисунок 1.3 – Структурна схема
Після номеру ставиться дефіс (-), а після найменування крапка не ставиться.
2.10.4 На усі рисунки повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: ... наведено на рисунку 2.6.
2.10.5 Графіки повинні мати координатні осі та координатну сітку. На координатних осях необхідно наносити числові значення змінних величин; найменування фізичної величини, яка пишеться текстом паралельно відповідній осі, та через кому позначають одиницю виміру фізичної величини. Напис розміщують поза полем графіка, у кінці напису крапка не ставиться.
2.10.6 Таблиці нумерують у межах кожного розділу записки арабськими цифрами, розділеними крапкою, та розташовують над таблицею ліворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку пишуть над таблицею. Перед назвою таблиці пишуть слово “Таблиця” і її номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу. Номер таблиці від назви виділяють тире, наприклад:
Таблиця 4.1 – Хімічний склад матеріалу.
2.10.7 Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переноситься на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує першу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням таблиці на наступній сторінці пишуть “Продовження таблиці 4.1”. При переносі таблиці допускається її головку замінювати номерами граф, відповідно до їх номерів у першій частині таблиці.
2.10.8 На всі таблиці повинні бути посилання у тексті записки, наприклад: ... наведено в таблиці 4.1.
2.10.9 Формули і математичні рівняння подаються у тексті окремим рядком і розташовуються на його середині. Переносити формулу на наступний рядок дозволяється тільки по знаках операцій, який повторюють на початку наступного рядка.
2.10.10 Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер складається з номера розділу та порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер формули записують у круглих дужках на рівні праворуч формули. Посилання на формули у тексті записки дають у дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).
2.10.11 Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, необхідно подавати безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка, причому перший рядок пояснення повинен починатися зі слова “де” без двокрапки після нього.
2.11 Оформлення додатків
2.11.1 У додатках розміщують матеріал, що доповнює текст записки. Кожен додаток треба починати з нового аркуша із зазначення вгорі та посередині сторінки слова “Додаток” та його позначення. Кожен додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично тексту з прописної літери окремим рядком.
2.11.2 Додатки позначають прописними (великими) літерами українського алфавіту, починаючи з літери А. Дозволяється позначати арабськими цифрами, починаючи з 1. У тексті записки повинні бути посилання на всі додатки.
2.11.3 Усі додатки повинні бути вказані у змісті з посиланням їх номерів, назв та номерів сторінок, на яких вони починаються.
2.11.4 Якщо в додатках наведенні рисунки, таблиці або формули, то вони повинні нумеруватися в межах кожного додатку арабськими цифрами після буквеного позначення додатка, наприклад: формула (В.1).
3 ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (РОБІТ)
3.1 Тематика дипломних проектів (робіт) повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки і техніки. Рекомендується надавати перевагу таким темам дипломних проектів (робіт), шо можуть бути використані в інтересах господарства.
3.2 Тематика дипломних проектів (робіт) повинна забезпечувати творчу роботу студента-дипломника і самостійне розв’язання окремих інженерно -технічних завдань.
3.3 Тема, зміст, вимоги до обсягу і форми викладення роботи повинні забезпечити студенту-дипломнику можливість проявити свої знання і навички в галузі створення, застосування і впровадження систем автоматизованого управління та проектування відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності 7.091401.
3.4 Тема дипломного проекта (роботи) закріплюється індивідуально за кожним студентом відповідно до приказу.
3.5 Тема дипломного проекта (роботи), яка передбачає розв’язання складних завдань, може закріплюватися за групою (2 – 5 чоловік) студентів, кожний з яких розробляє самостійно конкретну частину пристрою, приладу, системи та інше під загальним керівництвом викладача ВНЗ або кваліфікованого спеціаліста. Це так зване комплексне проектування.
3.6 Дипломні проекти (роботи), як правило, можуть бути чотирьох типів:
а) проект (робота), який орієнтований переважно на схемотехнічну розробку апаратної частини виробу систем автоматики, обчислювальної техніки або автоматизованої системи контролю, керування тощо;
б) проект (робота), який орієнтований переважно на системотехнічну розробку АСУТП, АСУ або мережі;
в) проект (робота), який орієнтований переважно на розробку (розвиток) засобів програмного забезпечення автоматизованих пристроїв керування, систем (підсистем) автоматизованого проектування, обчислювальних комплексів чи мереж.
г) комбіновані, які складаються з вище наданих
Наявність різних типів дипломних проектів (робіт) дозволяє організувати проектування кількома студентами складного об’єкта, тобто займатися комплексним дипломним проектуванням.
3.6.1 У дипломному проекті (роботі) типу «а», орієнтованим переважно на схемотехнічну розробку апаратної частини виробу систем автоматики та обчислювальної техніки, основна увага приділяється проектуванню технічних засобів ЕОМ, обчислювальних комплексів, систем та мереж на сучасній елементній базі. Прикладами дипломних проектів (робіт) даного типу можуть бути:
розробка САК, спеціалізованих і проблемно орієнтованих обчислювальних систем або основних їх пристроїв на основі мікропроцесорних пристроїв та спеціалізованих контролерів;
розробка спеціалізованих обчислювачів і додаткових операційних пристроїв у системі (апаратна реалізація стандартних функцій, апаратна реалізація функціональних алгоритмів керування технологічним процесом тощо);
розробка процесорів обробки та передачі сигналів;
розробка контролерів зовнішніх пристроїв ЕОМ та систем;
розробка блоків спряження нештатних пристроїв із стандартним і не стандартним інтерфейсами системи;
розробка блоків узгодження між машинних зв’язків;
розробка спеціалізованих контролерів й мікро- ЕОМ локальних мереж та систем підвищеної надійності;
розробка спеціалізованих і проблемно-орієнтованих обчислювальних систем або комплексів.
У проектах цього типу можуть бути розроблені схеми структурні, схеми функціональні, часові діаграми роботи, схеми електричні принципові основних вузлів і пристроїв, схеми електричні принципові міжз’єднань, виконані розрахунки швидкодії пристроїв, узгодження часових діаграм, узгодження електричних параметрів вхідних та вихідних кіл, у тому числі з використанням нетипових і нестандартних схемних рішень.
3.6.2 У дипломному проекті (роботі) типу «б», орієнтованому переважно на розробку системотехнічних питань, основна увага приділяється детальній системотехнічній розробці і аналізу функціонування системи, що відповідають системному етапу проектування на стадіях технічних пропозицій та ескізного проектування. У цих роботах розробка конструкторсько-технологічних рішень зведена до мінімуму, а основна увага приділяється розробці функціональних алгоритмів та моделюванню системи, її аналізу та синтезу, розробці програмних засобів.
Прикладами дипломних проектів (робіт) даного типу можуть бути:
• система цифрового автоматичного управління, як правило, з використанням радіозв’язку і Інтернет і на базі мікроЕОМ або мікропроцесорів (загальний аналіз, моделювання, перевірка стійкості функціонування);
• розробка моделей контролерів і налаштування для них програмного (мікро і макро програмного) забезпечення;
• моделювання і оптимізація обчислювальних, інформаційних та управляючих систем;
• розробка систем керування передачею даних у локальних обчислювальних мережах;
• моделювання, аналіз і оптимізація систем високої надійності, з самодіагностикою, з реконфігурацією.
Проект (робота) може вміщувати лістинги програм, результати моделювання і (або) тестування програм.
Графічна частина роботи може вміщувати такі листи:
схеми структурні різних варіантів систем;
схеми структурні програмного забезпечення;
схеми алгоритмів окремих програм і підпрограм;
результати експериментів і досліджень;
результати розрахунків пропускної здатності (продуктивності), обсягу пам’яті системи і інших характеристик;
результати моделювання.
3.6.3 У дипломному проекті (роботі) типу «в», що орієнтованій переважно на розробку програмного забезпечення автоматизованих систем, обчислювальних комплексів, систем та мереж, основна увага приділяється питанням розробки програмної частини виробу.
Прикладами дипломних робіт даного типу можуть бути:
розробка проблемно-орієнтованих програмних продуктів для автоматизованих управляючих, контролюючих, діагностуючих, навчаючих систем (підсистем), а також проблемно-орієнтованих програмних продуктів для систем (підсистем) САПР;
розробка інформаційного забезпечення (або його елементів) для автоматизованих систем;
розробка системи управління технологічним процесом або технологічною установкою;
розробка програмного забезпечення для ЕОМ, мереж ЕОМ, спеціалізованих обчислювальних систем, каналів радіозв’язку і Інтернет.
Орієнтований обсяг розробленої програми – не менше 500 операторів використаної сучасної мови програмування.
Робота повинна включати лістинги программ з коментаріями, результати тестування (або функціонування) та моделювання програм.
Графічна частина роботи може включати такі листи і слайди:
• схеми структурні програмного забезпечення;
• основні рівняння математичної моделі;
• схеми алгоритмів окремих програм і підпрограм;
• результати експериментів і досліджень;
• схеми інформаційних потоків;
• результати розрахунків пропускної здатності (продуктивності), обсягу пам’яті системи і інших характеристик;
• екранні форми.
Основна документація за структурою програмного забезпечення, схеми алгоритмів окремих програм, підпрограм та їх описи повинні оформлятись відповідно до діючої нормативно-технічної документації. У роботі повинні обов’язково бути лістинги програм, результати їх перевірок.
У роботи розробляються питання технології проектування, відлагодження і тестування програм, оцінюється надійність програм і програмно-апаратного комплексу.
3.7 Під час виконання всіх дипломних проектів (робіт) студенти обов’язково повинні використовувати засоби обчислювальної техніки.
4 КЕРІВНИКИ І КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТА (РОБОТИ)
4.1 Керівники дипломного проекту (роботи) затверджується наказом ректора з числа викладачів, наукових працівників університету, а також провідних вчених та спеціалістів, бажано, щоб це були кандидати або доктори наук. Керівник дипломного проекту (роботи):
• видає завдання на дипломний проект (роботу);
• надає студенту допомогу у розробці календарного графіка роботи на
весь період дипломного проектування;
• рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові матеріали, типові роботи тощо, джерела інформації за темою;
• проводить систематичні, передбачені розкладом, консультації з студентом;
• перевіряє виконання роботи (окремі частини або всю роботу);
• підписує закінчену роботу і готує відгук на виконану роботу.
4.2. Дипломний проект (робота) повинен містити в собі розділи з питань економіки та організації виробництва, охорони праці та навколишнього середовища. Консультантами з окремих розділів дипломної роботи призначаються викладачі університету.
Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують готову дипломну роботу.
4.3 Консультації з питань використання стандартів проводить нормо контролер – викладач кафедри, який призначається завідувачем кафедри.
4.4 Консультації з окремих питань дипломної роботи студент-дипломник має право отримати у кожного викладача університету під час проведення ним консультацій для студентів.
5 ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ І ЗАВДАНЬ НА ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ
5.1 Теми дипломних проектів (робіт) визначаються кафедрою. Перелік тем оголошується щороку наказом ректора по університету.
5.2 Назва теми повинна бути короткою, відбивати основний зміст, мету роботи і вказана у всіх документах без змін (у наказі ректора, у завданні на дипломне проектування, на титульному листі роботи, в особистій картці, заліковій книжці).
5.3 Студентам надається право вибору теми дипломного проекту (роботи). Студент може запропонувати для дипломного проекту (роботи) свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.
5.4 Перед початком переддипломної практики за пропозиціями кафедра підготовляє проект наказу про затвердження тем, керівників і консультантів дипломних робіт.
5.5 До початку дипломного проектування студенту видається завдання на дипломний проект (роботу), яке складає керівник і затверджує завідувач кафедри.
5.6 У виключних випадках, з подання ректора університету, можуть бути внесені зміни у наказ про затвердження тем і керівників дипломних проектів (робіт).
6 ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТА (РОБОТИ)
6.1 Виконання дипломного проекту (роботи) складається з трьох етапів:
• підготовчий етап починається з отримання студентом завдання на дипломну або кваліфікаційну роботу і закінчується захистом звіту про переддипломну практику. На цьому етапі студент повинен систематизувати і поповнити свої технічні і економічні знання та практичні навички на підставі вивчення конкретних матеріалів з теми дипломного проекту (роботи). За цей період студент має підібрати необхідний матеріал для дипломного проектування;
• основний етап проектування починається після переддипломної практики і закінчується за чотири тижні до захисту роботи. На цьому етапі студент виконує роботу у чернетках, керуючись вказівками керівника і консультантів роботи;
• заключний етап – оформлення роботи відповідно до встановлених вимог, отримання підписів керівника і всіх консультантів при попередньому розгляді роботи на кафедрі і рецензуванні.
6.2 Перед початком виконання дипломного проекту (роботи), студент повинен скласти календарний графік роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів і узгодити його з керівником.
6.3 Студент зобов’язаний відвідувати обов’язкові консультації, на яких фіксується рівень готовності розділів роботи.
6.4 Якщо виявляється, що студент систематично не виконує графік роботи, то кафедра може ставити перед ректоратом університету питання про відрахування такого студента з університету.
7 ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
7.1 Обсяг пояснювальної записки повинен складати близько 100 сторінок тексту, роздрукованого на принтері (комп’ютерний набір тексту здійснюється з одинарним інтервалом). Формат аркуша – А4. У дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури і додатки. Рукописний текст пояснювальної записки має бути виконаний згідно до ГОСТ 2.105-95.
7.2 Пояснювальна записка повинна, у короткій і чіткій формі, розкривати творчий задум роботи, включати методи дослідження, використані методи розрахунку і самі розрахунки, описи проведених експериментів, їх аналіз і висновки, техніко-економічне порівняння варіантів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, графіками, діаграмами, схемами тощо.
7.3 Титульний лист пояснювальної записки готової дипломної роботи, після заповнення, підписується студентом-дипломником, керівником, консультантами і завідуючим кафедрою (Додаток А). Прізвище рецензента на титульному листі не ставиться.
7.4 Завдання на дипломне проектування повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до роботи, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини роботи (з переліком обов’язкових креслень). У завданні вказуються прізвища консультантів з окремих розділів роботи (Додаток Б). Завдання підписується студентом і керівником дипломної роботи.
7.5 До пояснювальної записки додається анотація. Обсяг тексту анотації – одна сторінка. В анотації подаються короткі відомості про дипломну роботу, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність звертання до пояснювальної записки і креслень. Текст анотації вміщує:
основну частину, в якій наводиться суть виконаної дипломної роботи і методи досліджень;
конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини (наприклад, технічні характеристики розробленого об’єкта);
короткі висновки щодо особливостей, ефективності, можливості і галузі використання отриманих результатів.
7.6 Зміст.
У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів, додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у записці. Приклад оформлення змісту пояснювальної записки наведен в Додатку В.
7.7 Вступ.
Вступ – початок викладу змісту пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово «ВСТУП», написане окремим рядком великими прописними буквами. Вступ має показати призначення та характеристику об’єкта проектування, коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питання, які розробляються у дипломному проекті (роботі), а також мету роботи. У вступі доцільно обґрунтувати по суті необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених виробів, запропонованих технічних рішень, висновків і рекомендацій.
7.8 У розділі «АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА» необхідно ґрунтовно і систематично викласти сучасний стан проблеми, об’єктивно оцінити досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за темою роботи, правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети. І розробити технічні конструктивні, економічні й інші вимоги на розробку пристроя або системи.
7.9 У розділі «ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА» повинні бути наведені: технічний опис вихідного об’єкта; математична (інформаційна) модель або алгоритм, вимоги до баз даних; постановка задачі. Обґрунтування вибраного напряму проектування та вибір методів рішення. У цьому розділі наводиться детальний опис вибраної структурної та функціональної схем або алгоритму. Структура автоматизованої системи (підсистеми).
7.10 У розділі «ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА» (Розрахунковий розділ) описується розробка системотехнічних, інформаційних, програмних і апаратних складових автоматизованої системи. У цей розділ при розробці програм необхідно включати алгоритм рішення, структурну схему взаємодії модулів або блок-схему програми, тексти процедур, функцій, сценаріїв.
Необхідно вказувати конкретну ЕОМ, на якій виконувалися розробка програм або розрахунки. Слід навести області та умови використання розробленого програмного продукту, інструкцію користувачу по його використанню. Тексти програм можна не включати у цей розділ, а включити у додатки до записки. При розробці апаратних складових систем розроблюються та описуються функціональні та принципові схеми, та виконується вибір комплектуючих виробів, які входять до їх складу.
7.11 У розділі з економіки і організації виробництва розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на дипломне проектування. Особливу увагу у цьому розділі потрібно приділити питанням ефективності та якості, енергозбереженню та надійності.
7.12 У розділі охорони праці розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на дипломне проектування. Доцільно також приділити увагу питанням екології та охорони навколишнього середовища.
7.13 Порядковий номер розділу «ВИСНОВКИ» не присвоюється. Цей розділ повинен містити в собі оцінку результатів дипломної роботи відповідно до завдання, мети і поставлених завдань. У розділі наводиться:
‑ коротка викладка показників, отриманих при розробці роботи;
‑ вказуються напрями подальшої роботи над темою роботи або мотивується недоцільність продовження роботи;
‑ вказуються статті, авторські свідоцтва (заявки), доповіді і повідомлення, опубліковані, підготовлені до друку і прочитані у процесі виконання дипломної роботи.
7.14 У список літератури включають усі джерела, використані студентом під час виконання дипломної роботи. Список літератури складають в алфавітному порядку або за порядком використання літератури у пояснювальній записці. У тексті записки повинна вказуватися вся література, що включена до списку. Допускається назва заголовку «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».
7.15 Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у разі необхідності.
7.16 У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки. Допоміжними матеріалами вважаються:
• проміжні математичні виклади і розрахунки;
• таблиці допоміжних цифрових даних;
• тексти програм, результати розрахунків на ЕОМ;
• специфікації графічних аркушів;
• технологічні карти;
• ілюстрації допоміжного характеру;
• інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломної роботи;
• описи окремих технічних рішень.
7.16 Необхідно, щоб в усіх випадках, обсяг розрахункового матеріалу перевищував обсяг оглядового матеріалу. Рекомендується дотримуватися приблизно такого співвідношення між розділами:
• розділи «ВСТУП» + «АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД» складають 10 – 20 %;
• теоретична частина складає 25 %;
• практична частина (або спеціальна) складає не менше 25 – 30 % загального обсягу записки;
• економіка – 15%;
• охорона праці – 10%.
8 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ІЮЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
8.1 Текстова частина пояснювальної записки
Пояснювальну записку необхідно оформлювати українською мовою. Пояснювальна записка повинна бути переплетена у тверду обкладинку. Пояснювальна записка може бути надрукована на принтері ЕОМ.
Текст розміщується на одній стороні аркуша формату А4.
Листи текстової частини пояснювальної записки обводяться рамками. Дозволяється використовувати для тексту записки стандартні бланки текстової конструкторської документації.
На аркушах пояснювальної записки необхідно залишити поля з усіх чотирьох сторін. Розмір лівого поля – 35 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього і нижнього – не менше 20 мм.
На аркушах, де починаються розділи, зміст, анотації, вступ, висновки, список літератури рекомендується збільшувати розмір верхнього поля до 40 мм. При наборі тексту за допомогою текстових редакторів на ЕОМ шрифт 14 кегль Times New Roman, міжстроковий інтервал – 1,0. Розмір абзацного відступу по всьому тексту – 5 знакомісць (15 – 17 мм).
Виконувати схеми і рисунки дозволяється за допомогою графічних редакторів на ЕОМ. Таблиці, рисунки, креслення, схеми, фотографії у тексті записки повинні бути, як правило, оформленні на стандартних аркушах формату А4.
Перелік не загально прийнятих (вузькоспеціальних) скорочень, символів і термінів включають у записку у тих випадках, коли їх загальна кількість більше 20 і кожне з них повторюється у тексті не менше 3 – 5 разів. При відсутності у записці переліку скорочень (символів, термінів) достатньо їх детальної розшифровки при першій згадці або безпосередньо у тексті (у дужках), або у примітці.
Перша сторінка пояснювальної записки (ПЗ) – титульний лист (Додаток А), друга – завдання на дипломне проектування (Додаток Б), далі – зміст, вступна та основні частини ПЗ, винятки, література, додатки.
Анотація на 2-х мовах (українська та іноземна) не підшивається і до нумерації сторінок не входить. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами без крапки в штампі. На титульному листі і завданні на дипломне проектування номер сторінки не проставляють. Остання сторінка – відомість дипломного проекту (роботи) - номер сторінки проставляють в штампі.
Коли у записку включені рисунки і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, їх нумерують у загальному порядку. Коли рисунок або таблиця розміщені на більшому від формату А4 аркуші, їх враховують як одну сторінку. Список використаних джерел і додатки потрібно включати у загальну нумерацію.