29. Особливості сортування

Залежно від наявності корисної площі шкіри поділяють на сорти.

Корисна площа - площа на якій немає дефектів, або є дефекти, які не вважаються дефектами для даного виду шкіри. Дефекти шкір. Дефектами не вважаються: відтинання; зміна кольору при розтягуванні; молочні лінії.

Не допускаються дефекти: загальна садка; загальна і ломкість; осипання покриття; сірість забарвлення; мокрець; виснаженість. Дефекти, що вимірюють у %: місцева садка; місцева ломкість; викривлення лінії чепракування; необроблена бахтарма; жорсткість місцева.

30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів

Застосування штучних матеріалів у виробництві взуття: до 90-95% взуття - на підошві із гуми або полімерних матеріалів; до 80% взуття - з використанням внутрішніх та проміжних деталей із штучних матеріалів;більше 30% взуття - з деталями верху із штучних та синтетичних шкір.

Переваги штучних та синтетичних матеріалів: рівномірна товщина; рівномірні властивості; теплозахисні властивості, фрикційні; амортизаційні; технологічні.

Недоліки: низькі гігієнічні властивості; висока пружність; старіння; недостатня морозо-, термостійкість; пружно-пластичні властивості тощо.

Показники паропроникності (мг/см2.год): штучні шкіри до 0,5; синтетичні шкіри 2,5-3,2; натуральні шкіри:- хромові 4-9,5;- юхта 2,0;- для підошв4,1;- лаковані 1,1.

31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.

Каучук — еластичний високомолекулярний полімер з однією або кількома структурними одиницями (мономерами) і великою кількістю подвійних зв'язків, спроможний до структурування (вулканізації) з утворенням гуми. Натуральний каучук отримують із молочного соку (латек­су) каучуконосних рослин. Основним каучуконосом є бразильська гевея, яка вирощується на плантаціях переважно Південно-Східної Азії і Південної Америки. У перекладі з індіанської каучук означає "сльози дерева". За методом отримання НК розподіляють на 8 типів і 35 сортів залежно від якості. Основними типами є: смокед-шітс (коп­чені листи) і світлий креп. Смокед-шітс отримують після фільтрування і коагуляції латексу розчином оцтової кислоти, віджимання рідини вальцями, вимочування листків, сушіння і копчення як методу консервування. Для отримання світлого крепу латекс обробляють сірчисто­кислим натрієм для вибілювання і консервування, коагулюють, валь­цюють і висушують. Стандартний малайзійський каучук отримують у вигляді крихти, яку пресують у брикети. За хімічним складом НК являє собою полімер ізопрену, який розчиняється у багатьох розчинниках. Розчин у бензині дає гумовий клей. Використовується для виготовлення гумових виробів санітарного, медичного, харчового, побутового і спортивного призна­чення, ебонітів, губчастих виробів. Вулканізати на основі НК мають високі показники границі міцності і видовження під час розриву, високу пружність. Синтетичні ізопренові каучуки (СКІ) отримують стереоспецифічною полімеризацією ізопрену в розчинниках. За структурою і властивостями наближається до НК, але відрізняється менш регулярною структурою, відсутністю функціональних груп у міжмолекулярних ланцюгах полімеру. СКІ добре змішується з інгредієнтами, каландрується, шприцюється і формується, має підвищену схильність до деструкції. Використовується для заміни НК у різних виробах. Бутадієнові каучуки випускають різних марок залежно від застосованої каталітичної системи: СКБ (натрій-бутадієновий) і стереорегулярні каучуки дивінілові - СКД. Ґуми на основі СКБ відрізняються меншою міцністю, але стійкі до теплового старіння. Застосовується каучук для спеціальних гум. Ґуми на основі СКД мають високу еластичність, морозо- і зносостійкість, низьку залишкову деформацію. Бутадієн-стирольні каучуки є найрозповсюдженішими як кау­чуки загального призначення (більше половини світового виробництва (СК). Отримують емульсійною сополімеризацією бутадієну і стиролу (СКС) або альфа-метилстиролу (СКМС), а також полімеризацією у розчинах (ДССК). Ґуми на основі СКС мають високу міцність і зносостійкість, але за еластичністю поступаються ґумам на основі СКІ. При збільшенні зв'язаного стиролу міцність і зносостійкість ґум дещо збільшується, а еластичність, багатоциклові характеристики і морозостійкість суттєво знижуються. До каучуків спеціального призначення відносяться бутадієн-нітрильні, карбоксилатні, хлоропренові та ін. Бутадієн-нітрильні каучуки отримують емульсійною сополі­меризацією бутадієну і нітрилу акрилової кислоти. Ці сополімери (СКН) відрізняються низькою морозостій­кістю й еластичністю, але високою масло- і бензиностійкістю ґум, стійкістю до агресивних середовищ. У сумішах з ПВХ відіграють роль високомолекулярного пластифікатора і надають штучним шкірам підвищену морозостійкість. Карбоксилатні каучуки отримують на основі СКБ, СКІ, СКС і СКН методом емульсійної сополімеризації відповідних мономерів з ненасиченими карбоновими кислотами, переважно метакриловою (МАК). До марки каучуку додається цифра, що вказує вміст МАК. Наявність карбоксильних груп дозволяє проводити вулканізацію оксидами і гідрооксидами металів (сольова вулканізація), отримувати гуми високої міцності, еластичності і динамічної витривалості, з високою адгезією до металів і текстильних матеріалів. Хлоропренові каучуки отримують емульсійною полімеризацією хлоропрену. Каучуки ще мають назву наїрити або неопрени. Випускаються різні марки наїритів: НТ, НП - для клеїв, паст, замазок, герметиків. Висока міцність і еластичність цих каучуків поєднується з масло-, бензине- і теплостійкістю, високою стійкістю до окиснення. За міцністю не поступаються НК, хімічностійкі, не підтримують горіння. Вулканізуються оксидами цинку і магнію. Введення наповнювачів не підвищує границю міцності. Використовуються для виготовлення спеціального взуття, в електротехнічній промисловості, мають винятково важливе значення у виробництві клеїв.