Висновки

Провівши розрахунки основних техніко-економічних показників для автоматизації трубчастого реактора, можна сказати, що збільшилась продуктивність, а як наслідок – знизились затрати на електроенергію. Внаслідок зменшення робочого персоналу, будемо мати економію по заробітній платі. Термін окупності буде складати 6,7 місяців.

9. Охорона праці та навколишнього середовища

9.1. Характеристика можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів

У цеху на проектованому підприємстві вироблятимуть поліетилен, при виробництві якого, в наслідок деполімеризації і термоокислювальної деструкції виділяються шкідливі пари і гази.

Основними фізичними небезпечними факторами при проведенні роботи в цеху є:

- машини і механізми, що рухаються, валки намотуючого пристрою, тягнучі валки на екструдері;

- підвищена температура поверхні обладнання (циліндра та головки екструдера);

- підвищений рівень шуму у цеху;

- небезпечний рівень напруги в електричній мережі (220 - 380В);

- підвищений рівень статичної електрики при виготовленні рукавної плівки, заряди статичної електрики можуть накопичуватись на людях та обладнанні.

9.2. Характеристика речовин за токсичністю і вибухонебезпечністю

Етилен:

Безбарвний газ із слабким приємним запахом. Він трохи легший від повітря. У воді мало розчинний, а в спирті й інших органічних розчинниках розчиняється добре, він є токсичним, вибухонебезпечним. Етилен в великій концентрації в повітрі становить загрозу для життя людей, тому потрібно забезпечити циркуляцію повітря в виробничому приміщенні та встановити датчики загазованості. Також етилен є вибухонебезпечним. Технічні умови етилену зазначені в ГОСТ 25070-87.

Нікель:

Має високу температуру плавлення, низькі електро- і теплопровідність, може намагнічуватися, пластичний і ковкий. Тривкий щодо дії кисню повітря. (ГОСТ 492-2006) Небезпеки для людини становить в розпиленому вигляді.

Пара:

Газоподібний стан речовини в умовах, коли газова фаза може перебувати в рівновазі з рідкою чи твердою фазами тієї ж речовини. При низькому тиску і високій температурі властивості пари наближаються до властивостей ідеального газу. Пар викликає небезпеку для людини, так може призвести до опіків.

Поліетилен:

Поліетилен легший за воду й нерозчинний у ній. При нагріванні сполука плавиться з утворенням безбарвної рідини. Поліетилен хімічно інертний. За високих температур поліетилен є токсичним. (ГОСТ 16337-77).

9.3. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги

Мікроклімат цеху:

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою,

вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також

тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів

праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і

зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.

Категорію важкості становлять роботи,виконані в умовах, де гранично допустимі концентрації та гранично допустимі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів не перевищують вимог нормативно-технічних документів. При цьому працездатність не порушується, відхилення у стані здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю, не спостерігається протягом усього періоду трудової діяльності людини.

Дані параметри мікроклімату , які існують в цеху.

Показники	Температура, С	Вологість, %	Рухомість повітря, м/с
Фактичні значення параметрів в цеху	18-20	75	0,2
Нормативні значення для категорії робіт середньої важкості	18-23	40-60	0,2-0,3

Система вентиляції:

Промислова вентиляція є одним з заходів, що забезпечує у відповідності з санітарними нормами гігієнічні вимоги до повітряного середовища та відповідні метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. З цеху передбачена природна та штучна вентиляція.

При природній вентиляції (аерації) повітрообмін в цеху здійснюється за рахунок різниці питомої ваги повітря з середини та зовні приміщення і дії вітру. Природна вентиляція здійснюється через вікна та вентиляційні шахти. Штучна вентиляція здійснюється за рахунок вентиляторів.

Освітлення:

З метою забезпечення нормальних зорових умов праці в цеху передбачено штучне освітлення. Гарне освітлення має велике значення для здоров'я робочих, для створення безпечних умов праці та збільшення її продуктивності.

У виробничих цехах застосовуються люмінесцентні лампи ЛД-40 та світильники ШОД 2х40.

У цеху передбачено аварійне освітлення для продовження роботи при аварії.

На робочих місцях застосовується місцеве освітлення, яке комбінується із загальним. Існуючі норми передбачають різні рівні освітлення залежно від точності виконуваних робіт. Раціональність освітлення робочих місць забезпечується за умови достатнього його рівня, рівномірності, відсутності тіней і осліплюючої дії джерел світла, оптимального

співвідношення між загальним і місцевим освітленням та контрастом.

Інтенсивність загального освітлення повинна становити не менше 10 %

інтенсивності місцевого освітлення

Інфрачервоне випромінювання:

Якщо у виробничих умовах з високою температурою і вологістю навколишнього середовища тепловіддача утруднена, організм людини може перегрітися. Таке явище називають гіпертермією. При гіпертермії істотно підвищується температура тіла, спостерігаються інтенсивне потовиділення, головний біль, почуття слабкості, спрага, порушення сприйняття кольору предметів. При швидкому наростанні симптомів в особливо тяжких випадках температура тіла досягає 41-42 °С, шкіра стає блідою, синюшною, зіниці розширюються, дихання стає частим, поверхневим (50-60 разів за хвилину), прискорюється частота пульсу (120-160 ударів за хвилину), інколи виникають судоми, знижується артеріальний тиск, можлива втрата свідомості. Якщо потерпілому своєчасно не подати медичну допомогу, він може померти.

Захист від шуму та вібрацій:

Шум негативно впливає на людину, а особливо на слуховий апарат та на нервову систему, викликаючи уповільнення психологічних реакцій. Під впливом шуму значно знижується продуктивність праці, стає складнішим трудовий процес і більше у ньому елементів розумової праці, який, як відомо, переважає на ПЦ. Шум на робочих місцях та в виробничих приміщеннях створюється внутрішніми джерелами шуму: технічними засобами (моторами лентопротяжних механізмів, друкуючими пристроями, особливо матричними, пристроями підготовки даних, і т.д.), умонтованими вентиляторами, центральними установками вентиляції і кондиціонування повітря, перетворювачами напруження і т.д. Варто відзначити, що у сучасному розвитку техніки обчислювальні центри можуть використати малошумні технічні засоби, оскільки останнім часом виробниками обчислювальної і побутової техніки від цьому моменту приділяється багато уваги, проте, проблема шуму на деяких ПЦ досі має місце. Для вимірювання, і дослідження шуму служать такі пристрої, як шумоміри. Дослідження засвідчили, що шум шкідливий людині починаючи з рівня 65-70 дБ. Найбільш ефективним заходом боротьби із шумом на ПЦ є, звісно, розосередження пристроїв, які видають особливо гучні звуки і шуми, щодо окремих приміщень, і навіть відділення приміщень із високим рівнем шуму з інших приміщень. Виробничий шум на ПЦ можна знизити також з допомогою спеціальних архітектурно-планувальних рішень: шумопогашуючими елементами та підвісною стелею. Як додаткових заходів захисту від шуму машинних залів рекомендується спеціальна облицювання муру і колон звукопоглинаючими перфорованними щитами з прокладанням з пористих поглиначів шуму. Звукопоглинаюче облицювання муру і стель повинно виконуватися з вогнетривких чи важко згоряючи матеріалів. Завдяки застосуванню такого облицювального матеріалу стін,рівень шуму знижується на 6 дБ, тобто, сила звуку зменшується приблизно 30 %.

Допутимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ «Шум. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.1.029-80 «Средства и методы защиты от шума». Гранично допустимий рівень шуму на робочих місцях та на території підприємства складає 80 дБ.

Крім акустичних коливань, що передаються повітрям, на ПЦ можуть бути ще й механічні коливання, що передаються через конструкції. Ці коливання називаються вібрацією. При досить великих амплітудах коливань, викликаних неврівноважним становищем машин, в людини виникають відчуття вібрації чи струсу. Під впливом вібрації відбувається зміна в нервовій і опорно-руховій системах, підвищення артеріального тиску тощо. Вимірювання вібрації здійснюється електричним віброметром. Можливе також використання спеціальних підставок і килимків, аби усунути незначну вібрацію.