- •Розділ 5 Екологія та охорона туристичних ресурсів
- •5.1. Туризм та навколишнє середовище
- •Позитивний вплив компонентів туристичної індустрії на довкілля
- •Негативний вплив складових туристичної галузі на довкілля
- •5.2. Екологічний туризм
- •5.3. Природоохоронні території як ресурс екотуризму.
- •Основні об’єкти природо-заповідного фонду України
- •Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні
- •Наслідки туристичної діяльності на території заповідних зон
- •5.4. Рекреаційні навантаження на ландшафтні комплекси.
Позитивний вплив компонентів туристичної індустрії на довкілля
[55, Ст. 171]
Компонент туристичної індустрії |
Фактори впливу на навколишнє середовище |
||
Економічні |
Соціально-культурні |
Екологічні |
|
1. Розміщення |
Створення більш сучасної інфраструктури. Зайнятість та прибуток для місцевого населення. Розширення ринку для місцевих товарів та послуг. |
Попередження міграцій, особливо коли об’єкти розміщені у віддалених та сільських районах. Збереження традиційного архітектурного стилю. |
Альтернатива іншій, більш руйнівній діяльності. Охорона близько розташованих природних об’єктів. |
2. Морські та річкові круїзи |
Розширення участі в міжнародному поділі праці. Зайнятість та прибуток для місцевого населення. |
Концентрація діяльності більшості терміналів. |
Створення фондів для охорони та дослідження природи. |
3. Дозвілля та розваги |
Збільшення диверсифікації місцевої економіки. |
Внесок у розвиток місцевих традицій. |
Пропаганда та приваблення уваги туристів через засоби дозвілля до проблем регіону. |
4. Харчування |
Збільшення споживання місцевих товарів. Зв'язок з іншими секторами економіки. |
Підтримка традиційних форм діяльності. |
Представлення можливостей для споживання натуральних продуктів (зменшення використання отрутохімікатів). |
5. Перевезення |
Стимулювання розвитку сучасних галузей. Внесення різних податків та зборів. |
Нові можливості культурно-соціального обміну. |
Покращення екологічної ситуації шляхом розвитку високотехнологічних та екологічно чистих видів транспорту. |
Таблиця 5.2.
Негативний вплив складових туристичної галузі на довкілля
[55, Ст. 171]
Компонент туристичної індустрії |
Фактори впливу на навколишнє середовище |
||
Економічні |
Соціально-культурні |
Екологічні |
|
1. Розміщення |
Збільшення вартості оренди землі; втрата економічної незалежності. |
Сезонність зайнятості та нижчі посади для місцевих працівників. |
Інтенсивне використання ресурсів, забруднення води, ріст відходів і т.п. |
2. Морські та річкові круїзи |
Анклавність структур, мінімізм фінансових потоків прийомній стороні (на суші). |
Використання закордонних працівників, нелегальна міграція. |
Масивне забруднення твердими відходами; використання палива з шкідливими домішками. |
3. Дозвілля та розваги |
Тіньова діяльність. Трансфер прибутків, уникання від податків. |
Запозичення іноземних культурних цінностей , зіткнення матеріальних та духовних інтересів. Споживче відношення до місцевої культури, розповсюдження субкультури. |
Шумове забруднення. Деградація природних ресурсів та ландшафтів. |
4. Харчування |
Ріст імпорту як загрози місцевим виробникам. |
Конфлікт з місцевим населенням, так як кращі продукти пропонуються туристам. |
Ріст кількості пластикових упаковок; навантаження на сільське господарство у зв’язку із збільшенням споживання продуктів харчування. |
5. Перевезення |
Економічна слабкість через високу частку іноземного капіталу. |
Нелегальна міграція. |
Ріст переміщення створює додаткове шумове та повітряне забруднення. |
Туризм дозволяє за короткий проміжок часу, без приваблення значних об’ємів капіталу та довготривалих строків підготовки створити нові робочі місця.
Таким чином, правильна організація туристичної діяльності сприяє доброму стану довкілля. В той же час туризм, як ні одна із галузей світової економіки, повністю залежить від стану навколишнього середовища людини.
Вплив туризму на навколишнє середовище
Туризм є динамічною галуззю, його вплив на довкілля постійно змінюється в зв’язку зі зміною туристичної мети, коливань процесів, що торкаються економічної та фізичної сфери, а також у зв’язку із зміною мети як туристів, так і приймаючих їх людей, коливань процесів, що торкаються економічного та фізичного середовища, а також у зв’язку з технологічними та іншими змінами у туристичній індустрії. Між виробниками туристичних послуг та захисниками навколишнього середовища можливі три типи взаємовідношень:
1) відносна незалежність, коли прихильники різних сторін поважають протилежну позицію, зберігаючи ізоляцію та намагаючись мінімізувати кількість контактів, однак така ситуація неможлива при масовому туризмі;
2) симбіоз (взаємна підтримка та взаємовигідне використання природних ресурсів, збереження та підтримка природних та археологічних зон, а також історичних пам’ятників є способом покращення взаємовідносин. Збереження ( в контексті розвитку туризму) виражається в тому, що туризм:
- стимулює відновлення існуючих історичних місць, будівель та пам’ятників;
- сприяє трансформації старих будівель та територій в принципово нові туристичні можливості;
- підвищує відповідальність за управлінський та адміністративний контроль, що, в свою чергу, покращує якість взаємовідносин та дозволяє в більшій мірі задовольняти потреби клієнтів;
3) конфлікт, що виникає в результаті руйнівних дій туристів; збір гербаріїв, квітів, листя, частин рослин, необережне поводження з вогнем, вирубка ялинок та сосен, засмічення лісів, прокладання пішохідних та велосипедних доріжок через лісовий масив, організація кемпінгів.
При дослідженні взаємовідносин між туристами та місцевим населенням розглядаються наступні ситуації:
- з боку туристів – дослідження попиту на туристичні послуги, особливостей місцевого населення, їхньої мотивації, очікування туристів;
- з боку місцевого населення – дослідження пропозицій ринку туристичних послуг, використання трудових ресурсів, місцевої туристичної індустрії;
- з боку як туристів, так і господарів – дослідження сутності, особливостей та наслідків контактів туристів та господарів.
Результатом дослідження є так званий поріг толерантності, що використовується для характеристики деякого критичного рівня взаємовідносин, за межами якого позитивне відношення місцевого населення до туризму змінюється негативним. Поріг толерантності залежить від місця, часу, культурної та економічної дистанції між гостями та господарями. Присутність туристів у відповідний період року істотно змінює звичайний соціальний уклад життя, виникає зростання соціальних ризиків.
Якщо великі міста здатні справлятись з великою кількістю туристів , то незначні за розмірами історичного значення містечка стикаються із зростаючими природними та функціональними проблемами, такими, як автомобільний рух, шум, забруднення і т.д. Інколи ці проблеми призводять до зміни місцевих галузей економіки, що в більшій мірі стають залежними від туризму та впливають згодом на зміну вигляду цілого регіону.