Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пояснительная записка 3.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

Розділ 3. Розрахунок поперечної рами

    1. Визначення навантажень, які діють на раму

Всі навантаження, які діють на поперечну раму, поділяються на дві групи: постійні і тимчасові. До перших відносяться вага конструкцій покриття (ферма, плити, покрівля), підкранових балок, колон, панельних стін; до других  снігове, кранове та вітрове навантаження.

У відповідності з вимогами [1], категорія снігового та кранового навантаження  короткочасне. Частина кожного з цих навантажень віднесена до довготривалого. Але одночасно враховувати довготривале навантаження від кранів і ваги снігового килима з відповідними короткочасними навантаженнями не слід. Вітрове навантаження відноситься до категорії короткочасних. Всі розрахункові навантаження визначають з урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням .

      1. Постійне навантаження

        1. Навантаження від ваги покриття

Навантаження від ваги покриття визначені у пункті 2.1. пояснювальної записки. Це навантаження передається на колону через кроквяну ферму і являє собою вагу покриття і кроквяної ферми. Вага покриття визначається як добуток вантажної площі на вагу покриття, а вага кроквяної ферми наведена в п. 1.2.

Розрахункове навантаження від покриття, яке являє собою опорний тиск ригеля на крайню колону визначається за формулою:

, де

 розрахункове навантаження від покриття (таблиця № 2.1.).

 проліт будівлі.

 крок колон будівлі.

 вага кроквяної ферми. Приймаємо згідно п. 1.2.

Постійне навантаження прикладене до верхівки колони з ексцентриситетом , величина якого становить:

.

        1. Навантаження від власної ваги підкранової балки і ваги підкранових шляхів

Навантаження від власної ваги підкранової балки і ваги підкранових шляхів передається на консоль колони через підкранову балку і визначається за формулою:

, де

 проліт будівлі.

 крок колон будівлі.

 вага підкранової балки. Приймаємо згідно п. 1.3.

 вага кранового шляху. Приймаємо .

Тиск від ваги підкранової балки прикладений до консолі колони на відстані від координаційної осі.

Ексцентриситет дії сили відносно осі підкранової частини крайньої та середньої і колони знаходимо за формулою:

Очевидно, що .

        1. Навантаження від власної ваги підкранової та надкранової частини колон

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини крайньої колони становить:

, де

 об’ємна вага з/б. Приймаємо .

, де

 вага всієї крайньої колони. Приймаємо згідно п. 1.4.

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини середньої колони становить:

, де

 об’ємна вага з/б. Приймаємо .

, де

 вага всієї середньої колони. Приймаємо згідно п. 1.5.

Відстань між вісями верхньої і нижньої частини колони по вісі визначається за формулою:

        1. Навантаження від власної ваги навісних стін

Навантаження від навісних стін у межах надкранової частини колони складається із ваги трьох стінових панелей заввишки і однієї панелі висотою :

, де

 вага стінової панелі заввишки . Приймаємо згідно п. 1.6.

 вага стінової панелі заввишки . Приймаємо згідно п. 1.6.

Навантаження від навісних стін у межах підкранової частини колони складається із ваги однієї стінової панелі заввишки та ваги вікон заввишки :

, де

 вага стінової панелі заввишки . Приймаємо згідно п. 1.6.

 вага вікон. Приймаємо .

 загальна висота вікна підкранової частини.

Але навантаження від вікон нижнього ярусу та цокольної панелі передається безпосередньо на фундаментну балку і не впливає на роботу колони поперечної рами. Тому приймаємо . Навантаження від навісних стін та ваги вікон у межах підкранової частини колони враховується тільки при проектуванні фундаменту.

Навантаження від ваги стінового загородження і вважають прикладеним по середині товщини панелі. Тоді ексцентриситет цих зусиль відносно геометричної осі відповідно надкранової і підкранової частини колони дорівнює: