- •Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •18. Механізм дії і використання економічних законів.
- •21. Структура власності: типи, види і форми.
- •22. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- •23. Тенденції розвитку відносин власності.
- •25.Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •27. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •29. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- •31. Грошовий обіг та його закони.
- •33.Прибуток як економічна категорія.
- •34. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- •35.Інституціональні основи ринкової економіки.
- •36.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •38. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •39. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •40. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •44. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа,
- •45. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •49. Прибуток підприємства. Підприємницький прибуток
- •50. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- •52. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •54. Валовий дохід підприємства, його суть і структура.
- •56. Перетворення грошей у капітал.
- •57. Характер взаємозв’язку капіталу і найманої праці.
- •58. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- •59. Заробітна плата та її теорії.
- •60. Форми господарювання в сільському господарстві.
- •61. Земельна рента та її форми.
- •62.Економічне зростання: типи і фактори.
- •63. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •64. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- •65. Економічні функції держави та їх класифікація.
- •66. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •67. Суть і види економічного відтворення.
- •69. Національний дохід та його концепції.
- •70. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- •83 Національне багатство та його структура.
- •84 Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі:
- •85 Об’єктивні основи формування доходів населення:
- •86 Диференціація доходів населення.
- •87 Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення :
- •88. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:
- •89 Проблема економічного зростання та розвитку України:
- •90 Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:
- •91 Причини, види і форми безробіття:
- •92 Господарський механізм, його суть та елементи:
- •95 Державний бюджет і фіскальна політика:
- •96 Концентрація і централізація вир-ва та капіталу. Виникнення монополій та їх форми.
- •97 Фінансово – монополістичний капітал та фінансово монополістичні групи:
- •98 Суть і ознаки змішаної економічної системи:
- •100 Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної ек-ки:
- •101.Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
- •102.Соціально-економічні перетворення у постсоціал країнах.
- •103.Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах.Особл. Ринкової трансформації української економіки.
- •104.Характеристика економічного устою в Україні.
- •105.Основні суперечності перехідної економіки в постсоціалістичних країнах.
- •106.Світове господарство:його суть та структура
- •107.Мпп і міжнародніек. Відносини.
- •109.Міжнародні валютно фінансові організації
- •110Причини виникнення та суть глобальних проблем
40. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Конкуренція, окрім економічного, має соціальний вимір, оскільки забезпечує творчу свободу кожного. Економічною основою конкуренції є різність між вартістю товару та витратами на його виготовлення. На ринку мають дотримуватись такі умови: має бути однорідний товар; продавець та покупець не повинні мати будь які персональні преференції; ринок повинен бути повністю прозорим. На цьому ринку досконала конкуренція виступає більше як ідеальний стан ринкового господарства. Але у практиці домінує обмежена конкуренція. Інтенсивність конкуренції перебуває у зворотній залежності від числа учасників ринку: чим менше залишаєтьмя продавців, тим більший виграш у формі перерозподілу ринку збуту вони отримують внаслідок економічної загибелі своїх конкурентів. Існує нецінова конкуренція – в умовах приблизно однакових фінансово-технологічних ресурсів переважна більшість конкуруючих корпорацій відмовляється від застосування цінових методів впливу на суперника. Економічно вигіднішим є застосування нецінової конкуренції. Також можна виділити конкуренцію дрібного та середнього підприємництва з великими фірмами.
Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулювання конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Засобами державного впливу є законодавство про правила створення, функціонування та припинення діяльності підприємтсв і регулярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.
Функції конкуренції:
регулююча;
аллокаційна або функція розміщення (концентрування ресурсів там, де вони дають максимальну віддічу);
інноваційна та адапційна (орієнтація на збільшення продуктивності праці);
розподільна ( розподіл соціального продукту по критерію дефіцитності того чи іншого виробничого фактору);
контролююча .
Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична.
41. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство і практика. Сучасна конкуренція державно регульована. Конкур буває досконала і недосконала. Досконала (ціна задана величина, багато продавців і покупців, все виробники виробляють однорідку продукцію, відсутній барєр для входу на ринок, ресурси – мобільні, кожен продавець і покупець має повну і правельну інформ про ціну, витрати і попит на ринку). Недосконала – буває монополістична і олігополістична (меньше 10 виробників.) конкуренція буває також цінова та не цінова, сумлінна та не сумлінна.
Державне регулювання конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Засобами державного впливу є законодавство про правила створення, функціонування та припинення діяльності підприємтсв і регулярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.
Антимонопольне законодавство визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за його дотриманням. Монопольним вважається таке становище підприємця, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35% і він має змогу самостійно або разом з іншими обмежувати тут конкуренцію. У всіх країнах контроль за виконанням антимонопольних законів здійснюють спеціальні державні антитрестівські органи. В Україні ВРУ 1992 прийняла закон „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції між підпр-вами”
До їх компетенції входять: визначення монопольного становища на ринку; здійснення контролю за дотриманням антимонопольних вимог при створенні, реорганізації чи ліквідації монопольних утворень; прийняття рішення і розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового стану. Антимоноп за-во передбачає підвищення податків, назначення судом компенсації, застосування примусового розукрупнення.
42. Конкуренція і моделі ринків. Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична.
За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія.
За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Чисту конкуренцію називають досконалою. Досконала конкуренція є тоді, коли кожен виробник не може впливати на ринкову ціну. За чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма, входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів. За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процессом.
43. Особливості ринкових відносин в Україні..
Формування ринкової економіки в Україні розпочалося зі створенням ринкових інституцій. В Україні була відсутня визначальна ринкова інституція — економічна самостійність господарюючих суб'єктів. Втручання держави в економіку було значним.Саме її наявність гарантує незалежність суб'єктів ринкової економіки. Формування інституцій багатосуб'єктних власників відбувається через роздержавлення власності, її трансформацію у різні форми..
Невіддільною інституцією ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища відтворюється рівновага в економіці.
Особливістю економіки України є те, що перед початком ринкових трансформацій вона була адміністративно-командною, характерною рисою якої був тотальний монополізм. Багато підприємств виробляли 60— 100 % певного виду продукції. Така монополія не є ринковою. Вона не передбачає конкуренції, ринкових відносин. Економіка країни була великомасштабною, з незавершеним циклом виробництва. Класичне положення економічної теорії діє лише за наявності інших ринкових умов: демонополізації сфер розподілу, обміну і виробництва, наявності форм господарювання, різних за масштабами, які управляються не з єдиного центру, а економічно та юридично самостійними товаровиробниками. В Україні усіх цих передумов поки що немає.