7. 2. Схеми розміщення автомобілів

На мал. 2 представлені найпоширеніші планувальні типи автостоянок.

а - манежний; б - боксовий; в - боксовий у закритому приміщенні

Мал. 2 Планувальні типи автостоянок

На мал.3 показане розташування місць зберігання й внутрішні проїзди (із вказівкою їхніх розмірів) для автомобілів середнього класу за умови дотримання мінімальних відстаней наближення автомобілів друг до друга й до елементів будівельних конструкцій (устаткуванню), наведених у таблицях 1, 2 і 3. У приміщенні зберігання автомобілів манежного типу відстань від колони до найближчої границі проїзду рекомендується приймати близько 0,5 м, при цьому конструктивний крок по проїзду складе приблизно 7,1 м.

СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ АВТОМОБІЛІВ НА ВІДКРИТИХ СТОЯНКАХ І В ГАРАЖАХ

а - розміщення під кутом 90°

б - розміщення під кутом 60°

в - розміщення під кутом 45°

г - розміщення під кутом 90° (бокси в закритому приміщенні)

д - розміщення під кутом 45° з двома проїздами.

Мал. 3 Приклади розміщення автомобілів

При порівнянні представлених на мал. 3 варіантів розташування автомобілів слідує висновок, що найбільш економічної по площі на один автомобіль (S кв. м) є стоянка манежного типу з перпендикулярним розташуванням автомобілів до осі проїзду (S=22,4 кв. м).

Можуть застосовуватися й інші розміри секцій і відстані між колонами, але при дотриманні розмірів місць зберігання й внутрішніх проїздів не менш рекомендованих таблицями 1, 2, 3.

7. 3. Рампи і ліфти

Для організації переміщення автомобілів по вертикалі в багатоповерхових автостоянках використовуються рампи й ліфти.

Облаштування рамп, їх кількість і організація пересування на них впливають безпосередньо на планіровочне рішення стоянки.

Габарити та вантажопідйомність ліфтів визначаються типами автомобілів, які транспортуються, і особливостями об'ємно-планувального рішення гаража.

На мал.4 представлена класифікація рамп і пандусів, а на мал. 5 зображені найбільш часто застосовувані типи рамп.

КЛАСИФІКАЦІЯ Й НАЙБІЛЬШ ЧАСТО ЗАСТОСОВУВАНІ ТИПИ РАМП (ПАНДУСІВ)

Мал. 4 Класифікація рамп

Примітка. Рампи можуть бути ізольованими й неізольованими від приміщень зберігання автомобілів.

а - прибудовані прямолінійні односмугові рампи

б - вбудовані прямолінійні двосмугові рампи (два одноходових гвинти)

в - те ж, односмугові рампи (два одноходових гвинти)

г - те ж, рампи, що перехрещуються

д - прямолінійні односмугові рампи (один двоходовий гвинт)

є - односмугові напіврампи (два одноходових гвинти)

ж - те ж, комбіновані

з - прибудовані криволінійні односмугові рампи (два одноходових гвинти)

и - односмугова еліптична рампа (один двоходовий гвинт).

Мал. 5 Найбільш часто застосовувані рампи

Ізольовані прибудовані рампи типу «а», «з», «и» одержали найбільше поширення.

Вбудовані неізольовані рампи типу «б», «в», «г», «д», що передбачають транзитний рух через поверхи гаража, можуть бути застосовані в гаражах не вище 3-х поверхів і загальною площею не більше 10400 м².

Напіврампи типу «е», «ж» застосовуються, як правило, в автостоянках відкритого типу.

Ухил рампи виміряється по середній лінії смуги руху й виражається в градусах, відсотках або відношенням висоти підйому до довжини горизонтальної проекції осі похилої поверхні.

Кут в 1° дорівнює 1,7%.

Для різних типів рамп установлені наступні максимальні ухили:

закриті опалювальні прямолінійні рампи - 18%;

закриті опалювальні криволінійні рампи - 13%;

закриті неопалюваних і відкриті, не захищені від атмосферних опадів рампи, - 10%

(при підігріві або інших інженерних рішеннях, що усувають зледеніння проїжджої частини рампи, ухил може бути збільшений, але не більш ніж до 18% і 13% відповідно),

поперечний ухил криволінійних і прямолінійних рамп - 6%.

Сполучення рампи з горизонтальними ділянками підлоги повинне бути плавним, а відстань від низу автомобіля до підлоги повинне бути не меньш 0,1 м.

Ширина проїжджої частини рамп визначається залежно від розмірів найбільшого автомобіля, що користується рампою, згідно табл.4.

Таблиця 4

Види рамп	Ширина проїзної частини рампи
Прямолінійні односмугові	Найбільша ширина автомобіля плюс 0,8 м, але не менше ніж 2,5 м
Прямолінійні двосмугові	Подвоєна найбільша ширина автомобіля плюс 1,8 м, але не менше ніж 5 м
Криволінійні односмугові	Ширина найбільшого автомобіля плюс 1 м, але не менше ніж 3,1 м
Криволінійні двосмугові	Подвоєна ширина найбільшого автомобіля плюс 2,2 м, але не менше ніж 6,2 м

Наведені в таблиці 4 ширини проїжджої частини криволінійних рамп необхідно перевіряти шляхом побудови проекції, утвореної найбільшим автомобілем, що рухається по рампі. Ширина проекції визначається за допомогою шаблону (мал.1), при цьому вісь обертання (О) повинна перебувати в центрі окружності криволінійної рампи. Ширина зазначеної проекції дорівнює R мінус r, чим більше радіус криволінійної рампи, тим менше різниця між R і r (але не менше ширини автомобіля).

По обидва боки проїжджої частини рампи рекомендується передбачати крайові відбійні бар'єри висотою 0,1 м і шириною 0,2 м, а при двоколійних рампах - ще середній відбійний бар'єр шириною 0,3 м, що розділяє рампу на дві смуги руху.

Рампи, по яких передбачається пішохідний рух, повинні мати тротуар шириною не менш 0,8 м. На рампах із криволінійним рухом тротуар рекомендується в більшості випадків розташовувати по внутрішньому краю рампи.

Пропускна здатність рампи для однієї смуги руху визначається швидкістю руху по рампі й інтервалом між автомобілями, що рухаються.

Розрахункова швидкість руху по рампі не повинна перевищувати 15 км/год. при інтервалі між автомобілями, що рухаються, не менш 20 м. При наявності такого інтервалу й висоті поверху до 3 м у межах міжповерхової довжини рампи буде перебувати лише один автомобіль, що відповідає вимогам безпеки руху.

Пропускна здатність рампи з однією смугою руху автомобілів у годину - D теоретично визначається по формулі:

,

де t - інтервал часу (сек) між автомобілями, що рухаються

,

де: i - відстань між автомобілями, що рухаються, у м,

v - швидкість руху в км/год.

При швидкості руху 10 км/год й відстані 20 м

сек автомобілів у год.

Щоб уникнути можливої закупорки рампи (незалежно від розрахунку її пропускної здатності) у багатоповерховій автостоянці доцільно приймати наступну мінімальну кількість рамп при числі автомобілів на всіх поверхах, крім першого:

до 100 включно - не менш однієї одноколійної рампи;

понад 100 до 200 включно - не менш однієї двоколійної рампи;

понад 200 до 1000 включно - не менш двох одноколійних рамп;

понад 1000 - не менш трьох одноколійних рамп або двох двоколійних рамп.

При застосуванні однієї одноколійної рампи, використовуваної як для підйому, так і для спуску автомобілів (різночасно), повинна бути передбачена відповідна сигналізація.

У випадку застосування ліфтів для вертикального переміщення автомобілів варто виходити з того, що один стаціонарний ліфт рекомендується розраховувати не більше ніж на 100 автомобілів, розташованих на всіх поверхах, крім першого.

Кабіна автомобільного ліфта по своїх внутрішніх розмірах повинна перевищувати габарити автомобіля по ширині на 1,0 м (0,6 м - при наявності чергового диспетчера); по довжині - на 0,8 м; по висоті (з урахуванням можливого встановлення багажника й сигнально-освітлювальних пристроїв (за завданням на проектування) - на 0,2 м.

Рух автомобілів на в'їзних рампах незалежно від типу останніх рекомендується проектувати в напрямку проти годинникової стрілки; рух же на виїзних рампах залежно від їхнього типу може мати напрямок як за годинниковою стрілкою, так і проти, однак переважніше останнє.

Різновидом багатоповерхових автостоянок є так звані скатні стоянки, у яких рампові пристрої відсутні.

Особливість скатних стоянок полягає в тім, що вони мають на всіх поверхах похилі підлоги, по яких відбувається як міжповерховий, так і внутріповерховий рух автомобілів, і одночасно розміщаються місця зберігання автомобілів, що розташовані поперек похилої підлоги (з ухилом не більше 6%), як показано на мал.6.

Мал. 6 Розташування автомобілів (скатна стоянка)

Скатна стоянка може мати: один одноходовий гвинт при двобічному русі в проїздах (мал. 7-а), два суміжно розташованих одноходових гвинти з однобічним рухом (мал. 7-б), або один двоходовий гвинт (мал.8).

Мал. 7 Схеми скатної стоянки з: а - одним одноходовим гвинтом б - двома одноходовими гвинтами

Мал. 8 Схема скатної стоянки з одним двоходовим гвинтом

Майже всі типи скатних автостоянок характеризуються безперервністю руху автомобілів через всі нижчележащі поверхи.

Для скорочення шляху руху в скатних автостоянках застосовують різні прийоми, у тому числі пристрій будівель циліндричного обсягу; пристрій перехідних бічних проїздів з нормальними рамповими ухилами; включення в обсяг скатної автостоянки додаткового рампового пристрою, що взаємодіє з похилими підлогами (мал.9).

Мал. 9 Схема скатної стоянки з рамповим пристроєм