Тема 5. Облік державних боргів

1. Державний борг відображає:

1. розмір отриманих та несплачених кредитних ресурсів відповідно до випущених чи гарантованих боргових зобов’язань;

2. розмір заборгованості держави перед фізичними та юридичними особами;

3. обсяги інвестиційних ресурсів, що надійшли в країну;

4. рух фінансових ресурсів на світовому ринку.

2. До державного боргу включаються:

1. офіційно визнані прямі фінансові зобов’язання уряду держави;

2. фінансові зобов'язання органів державної влади різних рівнів;

3. боргові зобов'язання, що обертаються на національному фондовому ринку;

4. боргові зобов'язання суб'єктів господарювання, гарантовані державою.

3. Гарантовані урядом внутрішні або зовнішні кредити є:

1. умовною заборгованістю держави;

2. прямим боргом;

3. не включаються до складу заборгованості держави;

4. приватним боргом.

4. Зі складу державного боргу виключено:

1. зобов'язання органів грошово-кредитного регулювання;

2. казначейські зобов’язання;

3. облігації внутрішніх державних позик;

4. зовнішні облігації банків фідуціаріїв, випущені для надання кредитних ресурсів державі.

5. Прострочена поточна заборгованість держави враховується в складі державного боргу:

1. після визнання її як боргу з фіксованим терміном погашення;

2. автоматично при порушенні графіку платежів за державним боргом;

3. після отримання повідомлення від кредитора про порушення строків виплат та накладання штрафних санкцій за їхнє порушення;

4. не враховується взагалі.

6. Розмір непогашеного державного боргу – це сума:

1. яку необхідно сплатити при погашенні державного боргу;

2. визначена на момент виникнення боргового зобов'язання;

3. основного боргу та доходу кредитора;

4. що відображає розмір державної заборгованості.

7. Скорочення розмірів непогашеного державного боргу відбу­вається внаслідок:

1. як погашення боргу, так і застосування різних методів управління боргом;

2. погашення боргу;

3. сплати відсотків за державним боргом;

4. перерахування фінансових ресурсів кредитору, відповідно до умов кредитування.

8. Сума основного боргу (принципал) – це:

1. первісна сума позики, на яку нараховуються проценти;

2. первісна сума позики разом із нарахованими відсотками;

3. сума, що відображає загальну заборгованість держави;

4. сума прямого боргу держави.

9. Процентні платежі за державним боргом – це:

1. розмір плати за використання кредитних ресурсів, що обліко­вуються як витрати по обслуговуванню державного боргу;

2. всі платежі як за прямим, так і за умовним державним боргом;

3. комісійні витрати держави, пов’язані з обслуговуванням державного боргу;

4. розмір заборгованості держави, що включається до складу основного боргу держави.

10. Витрати, пов’язані зі сплатою комісійних зборів за сприяння в розміщенні боргових зобов'язань класифікуються як:

1. витрати на придбання товарів та послуг;

2. витрати з погашення основного боргу;

3. витрати з обслуговування державного боргу;

4. поточні трансферти органів управління.

11. Здійснення витрат з обслуговування гарантованих державою позик класифікується як:

1) державне кредитування підприємств-позичальників;

2) погашення основного державного боргу;

3) обслуговування державного боргу;

4) трансферти органів управління.

12. Збитки, покриті за рахунок коштів органів державного управління, пов’язані з простроченням боргу чи їхньою реорганізацією відображаються як:

1) державні трансферти;

2) погашення основного боргу держави;

3) кредитування підприємств-позичальників;

4) витрати на придбання товарів та послуг.

13. Обслуговування боргів суб'єктів господарювання здійснюється за рахунок коштів:

1. позичальників кредитних ресурсів;

2. державного бюджету;

3. місцевих бюджетів;

4. НБУ.

14. Облік державного боргу – це:

1. сукупність бухгалтерського, статистичного депозитарного та аналітичного обліку державного боргу;

2. бухгалтерський облік руху фінансових потоків між кредитором та позичальником;

3. депозитарний облік державних боргових паперів;

4. облік виникнення та погашення боргових зобов’язань.

15. Депозитарний облік державних боргових зобов'язань здійснює:

1. Національний банк України;

2. Державне казначейство України;

3. Рахункова палата України;

4. фінансові посередники.

16. Мета обліку державного боргу:

1. відобразити рух потоків фінансових ресурсів, боргових зобов'язань та здійснення взаємозаліків;

2. забезпечення складання графіку платежів за державним боргом;

3. виявлення загальних розмірів державної заборгованості;

4. забезпечення своєчасності погашення кредитних зобов'язань.

17. Облік державного боргу розпочинається:

1. з реєстрації випущених державних боргових зобов'язань;

2. з моменту розміщення державних боргових зобов'язань;

3. з підписання кредитних угод;

4. з фінансування витрат щодо залучення й обслуговування запозичених коштів.