Лабораторна робота №2 Застосування командного рядка для компіляції і запуску Java-програм

Мета роботи: оволодіти навиками компіляції і запуску програм Java за допомогою рядкового компілятора javac. Освоїти можливість передачі вхідних даних програми через аргументи командного рядка.

Завдання: Розробити консольний додаток|застосування|, в якому обчислюється|обчисляється,вичисляє| площа|майдан| геометричної фігури згідно з варіантом (використовувати варіанти завдань з Лабораторної роботи №1). Вхідні дані передавати через аргументи командного рядка. Компіляцію і запуск програми здійснювати за допомогою рядкового компілятора javac.

Вигляд екрана працюючого додатка може бути такий:

Основні теоретичні положення:

Існує два способи компіляції і запуску програм:

• за допомогою IDE;

• за допомогою рядкового компілятора.

В багатьох випадках використання рядкових засобів – найпростіший спосіб компіляції і виконання програм.

Нехай маємо простішу програму Demo.java:

class Demo

{

public static void main(String args[])

{

System.out.println(“This is my first Java-program”);

}

}

Для використання рядкових засобів з метою компіляції програми необхідно запустити компілятор javac, вказавши ім’я файла, який треба відкомпілювати:

javac Demo.java

Якщо компіляція пройде успішно, буде створений новий файл Demo.class. Він містить віртуальний код, виконуємий інтерпретатором.

Для запуску програми слід використати інтерпретатор Java, який називається java. Щоб запустити програму, інтерпретатору слід передати ім’я файла класа Demo :

java Demo

При цьому при компіляції і запуску важливо щоб каталог, в якому знаходяться файли .java і .class, був поточним, отже, для компілятора javac і интепретатора java треба вказувати повний шлях.

Як результат роботи програми на екрані монітора буде рядок

This is my first Java-program

При компіляції файлу початкового коду кожен клас поміщається у власний файл з ім'ям, співпадаючим з ім'ям класу і розширенням class. Саме тому прийнято давати початковим файлам ті ж імена, що і класам, що зберігаються в них, оскільки у такому разі ім'я початкового файлу співпадатиме з ім'ям класу. При виконанні інтерпретатором, таким чином, вказується ім'я класу, який треба виконати. В результаті інтерпретатор шукатиме файл з вказаним ім'ям і розширенням class.

Інформація, яку необхідно передати в програму, передається за допомогою параметра String args[]. Масив args містить рядки символів. Ці рядки заповнюються аргументами командного рядка, заданими при виклику програми. Практично такий спосіб введення даних в програму знаходить застосування, якщо програма використовується часто і користувач добре знає, які дані і в якій послідовності їй треба передати.

Контрольні запитання і завдання:

1. Як виконати компіляцію і компонування програми з використанням строкового компілятора?

2. Яке розширення отримує файл початкового коду після компіляції?

3. Чому необхідно щоб ім'я файлу, що містить головний клас програми, співпадало з ім'ям класу?

4. Як з програми здійснити доступ до аргументів командного рядка?

5. Поясніть код програми.