3. Методологічні засади та принципи виховної роботи у внз

Організація виховного процесу в стінах ВНЗ заснована на наступних принципах змісту роботи:

• відповідність мети і завдань потребам особи, суспільства і держави;

• пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей у формуванні майбутнього педагога;

• цілісність у формуванні особистості педагога як гідного громадянина України; системність;

• гуманізація змісту та гуманітаризація засобів виховного впливу на молодь;

• демократизм, співробітництво та взаємодія між викладачами та студентами, як рівноправними суб'єктами одного й того ж самого процесу;

• ступеневість та безперервність;

• єдність навчання та виховання;

• індивідуалізація виховного процесу, бо тільки за такої умови не тільки враховуються бажання учасників процесу, розвиваються їхні природні і набуті здібності, але й використовуються і реалізуються індивідуальні устремління на користь колективу й індивідуму;

• варіативність та інноваційність;

• студентська ініціативність, творчість в поєднанні з викладацькою підтримкою та моральним стимулюванням.

Національний характер виховання проявляється у формуванні молодої людини як громадянина, незалежно від етнічного походження, розвитку в неї почуття любові до власного народу, поваги до його історії, шанобливого ставлення до культури, мови,традицій, сприяння ствердженню національної самосвідомості та гордості.

Національна парадигма виховання повинна спиратись на сучасні світові орієнтири виховання молоді, не протиставляючи їм вузько національні і регіональні особливості та інтереси. Україна, яка активно вступає в європейські інтегративні відносини, в своїх виховничих завданнях повинна керуватись міжнародним досвідом формування загальнолюдських цінностей, проголошених у програмних документах ООН.

Методологічнми засадами системної виховної роботи є сучасні загальноціннісні орієнтири:

• повага до життя і особистості кожної людини, її гідності та прав;

• визнання гуманістичних принципів життєдіяльності як запоруки розвитку і процвітання любого людського суспільства та кожного її члена;

• відмова від “прокурорського” аналізу історії дій тих, хто її писав;

• розуміння і толерантне ставлення до кожного суб'єкта, який попадає в коло життєдіяльності;

• повага до прав студента, надання умов для його розвитку;

• відмова від усіляких проявів насильства, як засобу вирішення приватних чи суспільних інтересів, їх засудження;

• відданість принципам демократії, свободи, справедливості, солідарності, толерантності, плюралізму;

• визнання рівності всіх людей, взагалому, і учасників педагогічного процесу, зокрема;

• свідоме ставлення до захисту прав і свобод тих, хто їх потребує;

• визнання права кожного на свободу слова, думок та інформації;

• розуміння відмінностей між людьми та визнання права кожного на власний спосіб життя, якщо він не заважає та не шкодить іншим;

• створення активно-сприятливого простору для розвитку індивідуальних задатків і здібностей, що в майбутньому можуть вплинути на покращання долі людства;

• бережливе відношення до навчального закладу, в якому вчаться майбутні вчителі, його історії, традицій.