3. Страхування вантажів

Страхування вантажів в морських перевезеннях є дуже поширеним зважаючи на високий рівень ризику в мореплавстві і достатньо тривалий термін перевезення. Як правило в міжнародній практиці не страхуються ризики при перевезенні вантажу, які пов’язані з наступними подіями:

(1) війна, громадянська війна чи події, подібні до війни;

(2) ризики, що виникають незалежно від стану війни через застосування торпед, бомб чи іншої військової зброї;

(3) ядерна енергія і радіоактивність.

Окремі ризики при перевезенні вантажу морем можуть біти застрахо­вані за допомогою застережень Ці ризики виключені із загального страхового захис­ту, оскільки вони вимагаються не кожно­му страхувальнику. До них відносяться:

(1) повстання, розбій, політичні насиль­ницькі дії чи інші громадські безладдя, страйк, локаут, саботаж, конфіскація, позбавлення чи інше втручання офіційних органів;

(2) крадіжка, розтрата чи зникнення транспортів на внутрішніх водах;

(3) ризики, за якими вантажі застрахо­вані іншим способом (субсидіарні засте­реження).

За найбільш загальними умовами страхування вантажів при перевезенні їх морським транспортом страховик відшкодовує:

(1) матеріальний збиток, тобто зникнен­ня і ушкодження застрахованого ванта­жу, у результаті застрахованого ризику (шторм, повінь, пожежа, і т.і);

(2) суми загальної аварії. Загальна аварія означає загальну небезпеку для судна і вантажу. Виника­ючі в даному випадку збитки і витрати, здійснені командуванням судна, повинні усунути ці небезпеки. Витрачені при цьо­му суми відносяться на судно, вантаж і фрахт пропорційно їхній вартості. Прик­ладом є вогонь на борті. Щоб запобігти перекидання вогню на інші частини судна чи вантажу, частина вантажу викидаєть­ся за борт. Якщо командування судна повідомляє про загальну аварію, то тут повинна бути складена так звана диспа­ша (розрахунок збитків). У ній вартість, врятованого протиставляється вартості втраченого і збиткам. Наприклад, якщо у власника вантажу вантаж на борті вартістю 50 000 Євро, то при складанні диспаши він повинний оплатити як участь у загальній аварії розраховану ставку участі, наприклад, 15% від вар­тості вантажу чи 7500 Євро, незважаючи на те, що його вантажам не був нанесе­ний найменший збиток. Під приватною аварією варто розуміти збиток, що сто­сується тільки судна або вантажу. Таким чином, кожен збиток ґрунтується (якщо він не є збитком загальної аварії) на при­ватній аварії. Транспортному страховику в страхуванні вантажів в основному приходиться займатися цим видом збитку. Загальна аварія на судні може наступити як при внутрішньому, так і при морсько­му транспортуванні;

(3) витрати на попередження настання збитку, на зменшення збитку і на відшко­дування збитку третіми особами.

Збитками, що не можуть бути застрахо­вані навіть при наявності особливої уго­ди, є наступні:

(1) помилки конструкції, виготовлення чи матеріалу застрахованого вантажу (мова йде про комерційні ризики виробника);

(2) помилка чи недолік звичайного в торгівлі упакування (збитки не можна застрахувати, оскільки не можна допус­тити економії витрат на упакування за рахунок страховика вантажів);

(3) спосіб навантаження, що має не­доліки чи недоцільний, якщо страхуваль­ник здійснює навантаження самостійно. Витрати компанії, яка займається наван­таженням власним персоналом для на­вантаження не повинні бути зекономлені за рахунок страхування вантажів;

(4) навантаження у відкритий, не покри­тий відповідним чином залізничний вагон чи інший наземний транспортний засіб, у відкрите судно, на палубу чи навантажен­ня понад норму. Ці ризики страхуються тільки, якщо такого роду дії були початі без згоди та бажання страхувальника;

(5) порушення митних чи інших офіційних норм, інструкцій з відванта­ження чи розпоряджень транспортної фірми, а також порушення судового рішення чи його примусового виконання;

(6) споконвічний неякісний стан ван­тажів;

(7) мороз, спека чи вологість повітря;

(8) внутрішнє псування, усадка, усушка, просипання, неповна міра, недовага, шу­мування і гниття.

Згадані під цифрами (7) і (8) збитки бага­то в чому є інтерпретацією поняття "спо­конвічний неякісний стан". Виникнення збитку через погіршення якості неможли­во без виняткових обставин, а від цього не можна застрахуватися. Збитки як наслідок погіршення якості, однак, стра­хуються, коли вони настають як безпосередній результат форс-мажорних обста­вин, пожежі, удару блискавки, вибуху чи нещасного випадку з транспортним засо­бом.

Вантажі страхуються протягом періоду транспортування, включаючи викликане транспортуванням зберігання максималь­ною тривалістю 30 днів. Пролонгація терміну може бути надана при наявності додаткових угод. Страховий захист починається, коли ван­тажі, готові до відправлення (упаковані), беруться з останнього місця зберігання (складу) для навантаження на транспорт­ний засіб, причому застраховане транс­портування починається негайно. Страховий захист закінчується після прибуття вантажу в порт призначення і виконання робіт по розвантаженню. Договором можуть бути передбачені і інші умови (наприклад, доставка вантажу у визначений в договорі пункт призначення на березі).

Однією з найбільш важливих ситуацій, що виникають при здійсненні страхування вантажів і морських суден є ситуація “загальної аварії”. Ситуація “Загальної аварії” полягає в свідомому здійсненні дій, що супроводжуються втратами майна учасників морського перевезення, які спрямовані на захист більшої частки майна або життя цих учасників. Наприклад, відбулася посадка судна на мілину. Для того щоб зняти судно з мілини необхідно частку вантажу викинути за борт. Відшкодовувати збитки за втраченим вантажем буде не лише та компанія, яка його страхувала, а і усі інші компанії, що мають об’єкти страхування на даному судні. Процес обчислення збитків та обрахунку сум страхового відшкодування при загальній аварії має назву диспаша.