Екологічна ситуація в донецькій області (2002)

 

Донецька область знаходиться на південному сході України і займає площу 26,5 тис. км² (4,4% від території України); чисельність населення - 4952.0 млн. чоловік (близько 10% усього населення України), у тому числі міського - 4,5 млн. чоловік, сільського - 452 тис. чол. Щільність населення - 196 чоловік на 1 км².

На сході область граничить із Ростовською (Росія) і Луганською областями, на заході і північному заході - із Запорізькою, Дніпропетровською і Харківською областями, на півдні омивається водами Азовського моря.

Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься доЦентрального степу. Клімат області континентальний з засушливо-суховійнимиявищами. Вітрові маси, які надходять з Азіатського материка та Нижньоволзькихстепів, зумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку - сухими гарячими вітрами.

  Середньорічна температура в області становить +7,8С. Середнятемпература самого теплого місяця (липня) +22С, самого холодного (січня) -6,3С. Абсолютний максимум температур в липні +38С, абсолютний мінімум усічні -36С.

  Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозієюгрунтів. За рельєфом в області можна виділити декілька основних районів: напівночі – Донецький Кряж, на півдні – Приазовська височина. На головномуДебальцево-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу - 369м.Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200м. Наявність різноманітнихформ рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. Нальосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балокутворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленимигрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів грунтів.

  Одним з самих актуальних питань в забезпеченні раціональногоприродокористування в області є поліпшення використання та охорони земельнихресурсів. Земельний фонд Донецької області за станом на 01.01.2003 становить 2651,7 тис.га або 4,4% території України. Сільськогосподарськими угіддямизайнято 2050,1тис. га, з них ріллі - 1660,3 тис.га. Склад земельного фонду областісвідчить, що 77,2% площ зайнято сільськогосподарськими землями, у т.ч.багаторічні насадження 2,4%, сіножатей та пасовищ 12,3%.

Адміністративно-територіальний поділ області включає 28 міст обласного підпорядкування, 23 міста районного підпорядкування, 4 міста з районним розподілом (21 міський район), 17 сільських районів, 133 селища міського типу, 1126 сільських населених пунктів.

Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України.

На її території створена потужна техносфера, що включає в себе 882 значних промислових підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентраціяпромислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктурив поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження набіосферу – найбільшу в Україні і Європі.

Донецька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонівУкраїни.

Найгострішими проблемами області є забруднення повітряного та водногобасейнів, накопичення шкідливих відходів.

За підсумками 2002 року щільність викидів від стаціонарних джерел склаламайже 60 тон на 1 км², що в 8,7 разів більше, ніж в середньому по Україні. Зврахуванням викидів автотранспорту цей показник складає 60,01 тонн/км².

В атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 1588,7тис.т шкідливих речовин (більш ніж 38 % від загальних викидів по Україні), а автотранспортом –  197,6  тис.т.

Як і в попередні роки найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин ватмосферне повітря мають міста, де розташовані підприємства таких галузей, яквугільна, електроенергетика та чорна металургія.

Більше, ніж інші страждають від забрудненого повітря мешканці Маріуполя, Донецька, Дебальцеве, Макіївки, Харцизька, Жданівки, Кіровська, Єнакієва, Вугледара, Авдіївки, Мар'їнського та Старобешівського районів, на долю яких припадає більше 75 відсотків усіх викидів області. Найменший вплив на природне  середовище спостерігався у мм. Артемівськ, Дружківка, Костянтинівка, КраснийЛиман, Слов’янськ та Великоновоселківському, Володарському,Костянтинівському, Новоазовському, Першотравневому, Тельманівськомурайонах.

Водні ресурси  області  формуються за рахунок транзитної притоки  поверхневих  вод по річці Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, щоформується в межах області, стiчних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів  підземних  вод.

              Природний стік річок , який формується у межах областi,  складає бiля 550 млн.м³  у рiк 75%-ї забезпеченостi i 900 млн.м³ у рiк 50%-ї забезпеченостi,  регулюється  152   водосховищами загальним об'ємом 891 млн. м³ і бiльш як 1000 ставками загальним об'ємом бiля 200  млн. м³. По територiї областi протiкає 246рiчок довжиною більше 10 км. Водозабезпеченiсть місцевим природним рiчковимстоком на одного мешканця областi (180 м³ ) в 5 разiв меньша, чим у середньому по Українi.  Об’єм стiчних вод області перевищує 1,7 млрд.м³ на рiк, з яких більшеполовини - забрудненi (не вiдповiдають встановленим вимогам).

  В області затверджені і зареєстровані запаси підземних  вод  в   кількості1067,1 тис. м³/добу.

В цілому за 2002 рік стан поверхневих водних об’єктів області суттєвих змінне зазнав.

Як і раніше головними  галузями, які найбільше використовують свіжу воду є металургія, енергетика, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарства.

  Загальний об'єм, скинутих в поверхневі водні об'єкти  стічних вод, в 2002 р. у зрівнянні з 2001 роком майже не змінився.

  Основними забруднювачами водних  об'єктів,  як і раніше,  залишаються  підприємства металургійної промисловості - Маріупольськi металургiйнi комбiнати ім. Ілліча та  "Азовсталь",  Єнакiївськi металургійний і коксохімічний заводи, Макіївський і Авдiiвський коксохімічнi заводи, підприємства  вугільноїпромисловості, біологічні очисні споруди Кiровсько-Жданiвського промвузла,  міст   Артемiвськ, Добропiлля, Ясинувата, Костянтинiвка та іншi.

У воді практично всіх річок області має мiсце висока концентрація солей.Однією з основних причин цього є скид в них високомiнералiзованих шахтно-рудничих  вод,  з якими в них    потрапляє бiльше  1 млн. т солей.

Аналіз данних досліджень якості води у водних об’єктах свідоцтвує про те,що вона коливається по рокам з урахуванням фактичної водності року і в маловодніперіоди якість води погіршується через збільшення частки стічних та шахтних вод. В цілому, за багаторічний період якість води в річках стабілізувалася і не маєзначних коливань: відбувається поступове сниження забруднення річок позавислим речовинам, залізу та нафтопродуктам. Одначе, недивлячись на зниженняоб’ємів стічних вод стійкої  тенденції щодо зниження азоту аммонійного та БСК невідмічається.

Екологічна обстановка області ще більш ускладнюється через величезніобсяги накопичених відходів, у тому числі токсичних, внаслідок того, що більшістьнакопичувачів не відповідає санітарно-єкологічним вимогам, не гарантуєвиключення попадання токсичних елементів у довкілля. Загальна масанакопичених в області відходів майже 4 млрд. тонн, а площа земель, яка зайнятавідходами наближається до 1% території області. Основними джереламиутворення і складування багатотонажних відходів є такі галузі - вугільна,металургійна, енергетика і видобуток нерудних матеріалів. Обсяг утворенняпромислових відходів в області в 2002 році зріс на 4 % у порівннянні з 2001 р., щопов'язане із зростанням виробництва в деяких галузях промисловості і склав, заданими підприємств, 54 млн. т. (враховуючи розкривні породи). Вадміністративному плані найбільша кількість відходів, як і в попередні роки,утворилась в містах Маріуполь, Донецьк, Макіївка, Докучаївськ, Горлівка.,Добропілля, Красноармійськ, Димитров, Єнакієве, Старобешівському таВолновахському районах ( від 1 млн.т до 10,5 млн.т за рік)

На території Донецької області у державному балансі налічується 846родовищ корисних копалин з 36 видів сировини загальнодержавного і місцевогозначення, з них експлуатується 373 родовищ з 23 видів мінеральної сировини.

  Мінерально-сировинна база області майже на 50% складається з паливно-енергетичної сировини (кам’яне вугілля, метан вугільних родовищ і газ вільний), друге місце належить сировині для виробництва будівельних матеріалів (біля 20%),решта – такі корисні копалини, як гірничохімічні, гірничорудні та нерудні дляметалургії.

  За станом на 01.01.2003р. в області обліковується 290 родовищ вугілля, зяких 111 діючих, 1 в стадії будівництва, 40 ділянок знаходиться в резерві для нового шахтного будівництва і реконструкції діючих підприємств, 47перспективних ділянок для розвідки родовищ, 46 вільних ділянок в районі діючихшахт, які у даний час економічно недоцільно розробляти. Загальні запаси вугілляскладають 14132,3 млн.т.

Інтенсивна розробка корисних копалин та їх переробка негативно впливаєна геологічне і навколишнє природне середовище, сприяє активізації екзогеннихгеологічних процесів, зміненню фізико-механічних властивостей і складу грунтів,підземних і поверхневих вод. У зв'язку з процесом закриття неперспективнихвугільних шахт, що почався в 1996-1997 роки, до існуючих екологічних проблем,зумовлених виробничою діяльністю гірничовидобувних підприємств, додаєтьсянеобхідність комплексної оцінки змін екологічної ситуації і вживання заходів помінімізації негативних наслідків закриття вугільних шахт.

Скорочення місць, історично  придатних для перебування диких тварин,внаслідок господарського освоєння території, безпосереднє знищення об’єктівтваринного світу, загальне техногенне навантаження на навколишнє природнесередовище та надмірний рекреаційний тиск на природні комплекси в періодивідтворення диких тварин обумовлюють загальне збідніння видового тапопуляційного складу фауни Донецької області. Таким чином, процеси скороченняфауністичного складу біоти області набувають  незворотного характеру. Цепотребує прийняття невідкладних заходів, направлених, перш за все, назабезпечення особливої охорони місць існування тварин та штучне відтворенняокремих видів фауни, суттєве підвищення ефективності контролю за їхвикористанням.

Показник лісистості області складає 7,6 % території, що значно уступаєпоказникам інших регіонів України. Майже 70 % лісових масивів мають штучнепоходження і посаджені перш за все на землях підвержених впливу водної тавітрової ерозії, а також в заплавах річок та штучних водойм. Структуру цих лісів на 51%  утворюють дубові і на 25 % соснові насадження.

До цього часу не вірішено остаточно питання щодо лісів розформованихколективних сільськогосподарських підприємств, які залишились без господаря, щодуже негативним чином вплинуло  на їх стан, проведення  всього комплексу робітпо догляду за насадженнями,  лісовідновлюваних та інших заходів. Сучаснимчасом  тривають роботи щодо передачі земель лісового фонду колишніх КСП доскладу держлісгоспів та інших користувачів, з метою збереження та забезпеченняналежного догляду за насадженнями, їх відтворенням.

 

ВІКІПЕДІЯ