- •67. Загальні економіко-правові основи розвитку підприємництва в Україні.
- •70. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула руху капіталу та її суперечності.
- •71. Капітал і праця. Наймана праця.
- •72. Вартість робочої сили: дискусійни аспекти.
- •73. Заробітна плата: сутність, форми, системи. Теорії заробітної плати. Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата — ціна, що виплачується за використання праці.
- •74. Номінальна і реальна заробітна плата. Продукт праці та заробітна плата.
- •78. Форми господарювання в сільському господарстві та їх особливості в різних країнах.
- •79. Типи економічного зростання.
- •80. Науково-технічна революція та її роль в економічному зростанні.
- •86. Валовий внутрішній продукт, його суть і відтворювальна структура.
- •87. Чистий національний продукт. Національний дохід. Концепції національного доходу.
- •89. Суть і види економічного відтворення: просте і розширене. Безперервне повторення виробництва отримало назву відтворення.
- •90. Кругообіг доходу, ресурсів і продукту у процесі відтворення. Відтворення всіх елементів економічної системи.
- •93. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
- •94. Суть розподілу національного доходу.
- •95. Диференціація доходів населення. Проблеми багатих і бідних. Межа бідності: абсолютна і відносна.
- •96. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення.
- •97.Роль бюджету в перерозподілі національного доходу..
- •98. Споживання і заощадження. Доходи населення і соживання. Схильність до споживання і заожадження.
- •99. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення.
- •101. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •102. Матеріальні фактори фактори економічного зростання.
- •106. Теорії циклів: дискусійні проблеми.
- •107. Повна зайнятість, виробничий потенціал і ефективність виробництва.
- •112. Проблема зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •114. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми.
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки.
- •125. Методи державного регулювання змішаної економіки.
- •126. Соціально-економічний прогрес та історичні перспективи економічної системи змішаного капіталізму.
- •127. Теорія і практика економічної системи соціалізму.
- •Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки: директивне планування і централізоване управління.
- •Загальна криза і розпад світової системи соціалізму.
- •131. Зміст перехідної економіки: загальне і особливе. Об”єктивні чинники перехідного стану.
- •132. Державне регулювання зайнятості та його методи.
- •133. Становлення різних форм власності в перехідній економіці. Роздержавлення та приватизація власності.
- •134. Змішана економіка і соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах. Структура змішаної економіки.
- •135. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •138. Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил.
- •139. Транснаціональні корпорації та їх роль в економічному розвиту.
- •140. Міжнародна торгівля та її економічні основи. Протекціонізм і вільна торгівля.
- •141. Сутність і форми міжнародного руху капіталів, його масштаби, динаміка та географія.
- •142. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •143. Міжнародна валютна система, валютні ринки і валютний курс.
- •144. Міжнародна міграція робочої сили.
- •145. Необхідність і методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •148. Екологічна криза та форми її прояву.
- •149. Фінансово-монополістичні групи. Фінансова олігархія.
- •150. Міжнародне співробітництво в розв”язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства.
78. Форми господарювання в сільському господарстві та їх особливості в різних країнах.
Форми – колгоспи і радгоспи.
В колгоспах і радгоспах доцільним є запровадження пайових способів безпосереднього привласнення засобів та результатів виробництва. Суть їх полягає в тому, що земельні угіддя й основні виробничі фонди розподіляються між основними членами трудового колективу в формі паїв, на які нараховується частина одержаного господарством прибутку. Таким чином, селяни стають реальними співгосподарями засобів виробництва й результатів виробництва, що породжує зацікавленість у кінцевих результатах праці.
Однак, можливість такого реформування державних і кооперативних форм господарювання, по-перше, не повинна сприйматися як директива робити саме так. Там, де трудові колективи виявляють волю не змінювати свого статусу, форми господарювання повинні залишатися незмінними (колгоспи). По-друге, не виключає можливості функціонування інших форм організації сільськогосподарського виробництва: сімейних ферм, селянських господарств, самостійних кооперативів, селянських спілок, особистих підсобних господарств, орендних, підрядних та акціонерних підприємсв (останні можуть утворюватися й на колгоспно-радгоспній основі).
Правові підстави нових форм організації підприємництва в аграрній сфері закладені в таких законах України: "Про селянське (фермерське) господарство", в якому визначаються економічні, правові та соціальні основи створення й діяльності селянських фермерських господарств; "Про колективне сільськогосподарське підприємництво", '"Про плату за землю", де визначаються порядок, розміри, строки сплати земельного податку та орендної плати.
79. Типи економічного зростання.
Постійне зростання обсягів виробництва, яке здійснюється на основі розширеного відтворення, складає зміст економічного зростання. Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний - коли нарощування обсягів виробництва відбувається в основному за рахунок залучення до виробництва все нових і нових ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) при незмінній продуктивній силі праці. Характерною і найбільш специфічною рисою екстенсивного типу є те, що в його умовах коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат виробництва приблизно дорівнює одиниці, тобто для додаткового виробництва одиниці певного результата потрібно збільшити затрати всіх ресурсів виробництва також на одиницю. Інтенсивний - коли нарощування обсягів виробництва здійснюється за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, що неминуче пов'язано зі зростанням продуктивної сили праці. В умовах інтенсивного типу економічного зростання коефіцієнт еластичності більший одиниці. А це означає, що в інтенсивній економіці для виробництва додаткової одиниці певного результату потрібно збільшити затрати ресурсів менше, як на одиницю. Аналіз проблем економічного зростання й розвитку, узагальнення як світового, так і вітчизняного досвіду господарювання дає підстави виділити й третій тип економічного розвитку - детенсивний. Детенсивний розвиток є характерним для сучасної вітчизняної економіки й породжується причинами суто специфічного порядку (насамперед макроекономічним дерегулюванням виробництва). В умовах детенсивного економічного розвитку для виробництва додаткової одиниці продукції необхідно обсяги ресурсів додатково збільшити більше, як на одиницю. Тобто, коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат виробництва тут уже менший одиниці.
Явно й відкрито економіка набула детенсивного характеру в період 1991-94 рр. Почали посилено розвиватися кризові та інфляційні процеси: виробництво катастрофічне скорочувалося, а ціни обвально зростали; збільшувались номінальні доходи населення, а гроші знецінювалися ще в .більшій мірі.