Самостійна робота. Класи пам’яті

Класи пам'яті. Для того, щоб безпосередньо вказати комп'ютеру як і де у його пам'яті мають зберігатися значення змінних чи функцій, як можна отримати доступ до цих даних, як визначити область видимості цих даних, використо­вують специфікатори класу пам'яті. Є п'ять специфікаторів (табл. 1).

Таблиця 1. Класи пам'яті

Клас пам'яті	Час дії змінної	Області видимості та дії змінної
auto	Тимчасово	Локальна
register	Тимчасово	Локальна
extern	Тимчасово	Локальна
static	Постійно	Локальна
static	Постійно	Глобальна
volatile	Постійно	Глобальна

Розглянемо дії цих специфікаторів.

Специфікатор auto для локальних змінних застосовується за замовчуванням, тому зазначати його не обов'язково. Область видимості таких змінних обмежена блоком, у якому вони оголошені. Під час виходу з блока пам'ять, яка відведена для цих змінних, автоматично вивільняється, а змінні знищуються.

Специфікатор register вказує компілятору, що значення змінної слід зберігати у регістрах. Це зменшує час доступу до змінної і прискорює виконання програми. Якщо не можливо розмістити змінну у регістрі, то змінна буде збережена зі специфікатором auto. Області дії та видимості регістрових змінних, як і змінних зі специфікатором auto, обмежені блоком, у якому вони оголошені.

Специфікатор static можна застосовувати як до локальних, так і до глобальних змінних. На відміну від змінних зі специфікаторами auto чи register значення локальної статичної змінної зберігається після виходу з блока чи функції, де ця змінна оголошена. Під час повторного виклику функції змінна зберігає своє попереднє значення. Якщо змінна явно не ініціалізована, то за замовчуванням їй надається значення 0.

Приклад. Обчислити суму або добуток перших п цілих додатних чисел.

Обчислимо спочатку суму чисел.

// Обчислення суми

#include <iostream.h>

#include <conio.h>

cc(int n);

void main()

{

clrscr();

int n, S;

cout<< "Уведіть число"; сіn>> n;

for(int і = 1; і <= п; i++) S = сс(і);

cout<< S;

getch();

}

cc(int n)

{

static int S = 0; // Цей рядок буде виконано лише один раз під час першого виклику функції

S+=n;

return S;

}

Функція сс призначена для обчислення суми чисел. Якщо ж потрібно обчислити добуток чисел, то фунція таіп() залишиться без змін, а замість функції сс слід записати таку функцію:

cc(int n)

{

static int S = 1;

S*=n; return S; }

Глобальні статичні змінні ініціалізуються під час запуску програми. Області їх дії та видимості розповсюджуються лише на той файл, де оголошена ця змінна.

Часто, якщо програма складається з декількох файлів, виникає потреба передавати значення змінних з одного файлу в інший. У такому випадку до змінної застосовують специфікатор extern. Він дає змогу оголошувати глобальні змінні, дія яких поширюється на всі файли, з яких складається програма.

Специфікатор volatile застосовують до глобальних змінних, значення яких можуть надходити від периферійних пристроїв, наприклад, якщо змінна набуває значення від системного таймера.