2. Вплив нбу на стан фізичного ринку України

Розглянувши вищезазначені положення, можна зробити наступні висновки: вплив НБУ на стан фінансового ринку України значний, проте не завжди потенціал його інструментарію використовується відповідно до ринкових методів. Постійно присутні фіскальні інтереси уряду, політична нестабільність, повільні темпи економічних реформ, несприятлива фінансова ситуація на сусідніх фінансових ринках. Ефективна грошово-кредитна політика центрального банку може створити необхідні умови для досягнення основних цілей економічної політики держави, проте монетарними інструментами можна досягти відносної фінансової стабілізації у короткостроковому часовому періоді. Для радикальніших змін необхідна реструктуризація промислового та агропромислового комплексів України, податкової системи, розвиток ринкової інфраструктури.

Вдосконалення окремих форм індикативного регулювання банківської діяльності в рамках активізації ролі центрального банку в оздоровленні реального сектора економіки і відновлення повноцінного функціонування фінансового ринку можна досягти на основі виваженого використання певних регулятивних інструментів НБУ, а саме:

• посилення впливу НБУ на фінансові відносини між банківською системою та реальним сектором економіки зводиться до запровадження в системі НБУ інституту моніторингу підприємств різних галузей народного господарства і використання результатів для прийняття рішень [6];

• удосконалення нормативних актів, що регулюють порядок здійснення кредитних операцій банків та операцій з корпоративними цінними паперами;

• активізація рефінансування банків під заставу корпоративних цінних паперів та кредитних зобов'язань підприємств.

Аналіз монетарної політики Національного банку України 2000-2007 pp. показує, що забезпечити рівномірне економічне зростання, стабілізацію зайнятості і цін заходами тільки монетарної політики неможливо. Для вирішення цих завдань держава має забезпечити: прискорення реструктуризації реальної економіки та реалістичний державний бюджет. НБУ має: забезпечити внутрішню і зовнішню стабільність гривні, що є необхідною (але не єдиною) умовою макроекономічної стабілізації і зростання реальних доходів населення; забезпечити фінансову стійкість банківської системи; стимулювати кредитно-інвестиційну діяльність комерційних банків для підтримки реальної економіки.

Для досягнення будь-якою економікою стабільного зростання у довгостроковому періоді за низької та стабільної інфляції деякі науковці визначають такі необхідні передумови:

• за низьку та стабільну інфляцію відповідальний не лише центральний банк, а й політика уряду, узгодженість монетарної та фіскальної політики, особливо в умовах перехідного періоду і нерозвиненості ринкових відносин в економіці;

• центральний банк не повинен підтримувати дії уряду, якщо вони суперечать досягненню стратегічної цілі монетарної політики;

• відкритість та прозорість монетарної політики центрального банку є ключовими для досягнення цілей. Монетарну політику проводять через банківську систему та фінансові ринки. Прозорість дій необхідна для їх ефективного функціонування [7].

Необхідно констатувати, що ці принципи є ключовими для успішної діяльності більшості центральних банків світу. Досвід розвинутих країн переконує, що достатньо незалежний центральний банк може і повинен відігравати провідну роль у формуванні міцної і стабільної банківської та фінансової системи. Особливу роль відіграє раціональне співвідношення економічних реформ, стратегії, тактики розвитку економіки. Для подальшого розвитку та розбудови банківської системи України необхідно реалізувати комплекс заходів з метою формування такого банківського сектора, який відповідає загальноприйнятому світовому уявленню про сучасний банківський бізнес.

Отже, метою банківського нагляду є:

- впровадження, підтримка та розвиток широкого кола фінансових послуг в інтересах функціонування банківської системи та економіки держави в цілому;

- забезпечення ефективної та надійної роботи банків, їх спроможності задовольняти потреби, вимоги та претензії своїх клієнтів;

- забезпечення відповідності діяльності банківської системи грошово-кредитній політиці центробанку, враховуючи той фактор, що регулювання може суперечити меті їх діяльності;

- забезпечення додержання законів, нормативно-правових актів Національного банку України, якими встановлено правила, що передбачають відповідний рівень професіоналізму та компетентності ведення банківської справи[2, c. 187-191].