- •31.Безумовні вроджені рефлекси та їх значення в розвитку новонародженої дитини.
- •32.“Комплекс пожвавлення” як перша соціальна реакція новонародженої дитини.
- •33. Особливості розвитку органів відчуття новонародженої дитини. Значення вправляння органів відчуття.
- •34. Безпосередньо-емоційне спілкування немовляти з дорослими як провідний вид діяльності в немовлячий період.
- •35. Емоційна прив’язаність та етапи її становлення.
- •36. Якість емоційних стосунків немовляти з дорослими як фактор психічного розвитку. Госпіталізм.
- •37. Формування передумов засвоєння мови в немовлячому віці.
- •38. Розвиток рухів та дій немовляти. Становлення прямоходіння в немовля чий період, його значення для психічного розвитку дитини.
- •39. Сенсомоторний розвиток та виникнення наочно-дійового мислення.
- •40. Характеристика основних новоутворень немовля чого віку.
- •41. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку
- •42 Предметна діяльність як провідний вид діяльності в ранньому віці та її значення для психічного розвитку дитини.
- •43. Види предметних дій. Знаряддєві та ручні дії.
- •44. Мовленнєвий розвиток дитини раннього віку. Автономне мовлення.
- •45.Розумовий розвиток дитини раннього віку.
- •46. Проблема кризи трьох років. Основні поведінкові прояви кризи.
- •47. Специфіка соціальної ситуації розвитку дошкільника.
- •48. Сюжетно-рольова гра як провідний вид діяльності дошкільника.
- •49.Структура розгорнутої форми ігрової діяльності дитини дошкільного віку.См 48 ответ на рисунки
- •50. Розвиток сюжетно-рольової гри в дошкільному віці. Етапи прийняття ролі. См 48 ответ текст
- •51. Потреби дитини дошкільного віку та формування мотивів її поведінки. Супідрядність мотивів.
- •52. Розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника.
- •53. Розвиток мислення в дошкільному віці.
- •54.Особливості розвитку уваги та пам’яті дошкільнят.
- •55.Характеристика уяви в дошкільному віці. Пізнавальна та емоційна уява.
- •56. Статево-рольова ідентифікація в дошкільному віці.
- •57. Психологічна готовність дитини до навчання в школі: характеристика основних компонентів
- •58.Аналіз соціальної ситуації розвитку молодшого школяра
- •59.Структура та особливості навчальної діяльності молодшого школяра.
- •60. Засвоєння моральних норм та правил поведінки в молодшому шкільному віці.
60. Засвоєння моральних норм та правил поведінки в молодшому шкільному віці.
Морально-етичні якості формуються протягом всього життя особистості, але їх основна частина закладається ще у дошкільному та молодшому шкільному віці. Цілком зрозуміло, що на рівні понять згадані якості ще не формуються у молодших школярів, але діти цього віку вже мають деякі уявлення, зв'язані з вічними цінностями та їх антиподами (доброта-жорстокість, чесність-нечесність тощо). Для деяких молодших школярів притаманні уявлення про національні цінності (поняття національної гідності, любов до рідної мови, національних свят і традицій тощо). В тих школах, де надається необхідна увага національним цінностям, у молодших школярів виникає пошана до державних та національних символів, до державного Гімну України. При сприятливих умовах молодші школярі одержують деякі уявлення про громадські, сімейні цінності (пошана до Закону, піклування про батьків і старших у сім'ї, гостинність тощо). Молодшим школярам притаманні і деякі цінності особистого життя (почуття гумору, життєрадісність, працьовитість, увага до власного здоров'я тощо). Проте, ці цінності не виникають стихійно, їх необхідно формувати, і, насамперед, на рівні моральності батьків та вчителів. Важливим тут є зміст підручників та дитячої літератури, рекомендованих для молодших школярів (Г. Ващенко, О. Вишневський та ін.).
Результати аналізу "читанок" для молодших школярів показує, що їх зміст в основному дає можливість для формування різноманітних моральних якостей. Так, зміст цих підручників дозволяє формувати в учнів уявлення про гуманне ставлення до людей, любов до рідного краю, рідної землі — України, а також уявлення про вірність, сміливість, героїзм тощо. Наприклад, кількість текстів, що дозволяють формувати згадані уявлення, у другому класі становить 18%, а у третьому— 21%. В останні роки, кількість текстів, що дозволяють формувати у молодших школярів уявлення про моральні якості, мас тенденції до збільшення. Рівень моральної вихованості молодших школярів багато залежить від рівня усвідомлення ними мотивів вчинків літературних персонажів (О.М. Ковальчук, О.М. Мильникова, Л.Є. Яценко).
Вивчаючи оцінювання школярами здатності до самовиховання моральних якостей, що їм імпонують, Г.О. Карпова виділила дві групи третьокласників: перша — з адекватним чи близьким до них і друга — із різко завищеними або заниженими самооцінками та оцінками взірців. Учні першої групи досить високо розуміють важливість наслідування ідеалу. Вони переживають свою невідповідність взірцю. Для третьокласників другої групи значимість ідеалу не викликає прагнення до самовдосконалення: обраний моральний взірець стає лише об'єктом захоплення.
Молодші школярі вживають терміни, зв'язані з моральними якостями але далеко не всі учні розуміють їх зміст, далеко не всі ці терміни входять у механізм регуляції поведінки. Так, 77% молодших школярів вживає термін чесність, 75% — доброта, 60%— сміливість і боягузтво, 50% — нечесність тощо. Молодші школярі схоплюють і запам'ятовують ці та інші терміни у типових ситуаціях. Але рівень розуміння цих термінів у них ще низький (О.М. Мильникова, А.І. Пилипенко, В.М. Пискун, С.М. Хорунжий).
Моральні норми правил поведінки успішно засвоюються молодшими школярами, коли учитель не тільки розкриває їх зміст, на конкретних прикладах показує, як їх треба виконувати (як вітатися з товаришами, старшими і т.п.), а й ретельно стежить за неухильним виконанням, залучає колектив до участі в контролі за дотриманням правил його членами. Успіх засвоєння учнями цього віку моральних норм і правил поведінки залежить від того, як ставиться вчитель до випадків їх невиконання і якою мірою його підтримують колектив і батьки (Л.С. Славіна).