- •31.Безумовні вроджені рефлекси та їх значення в розвитку новонародженої дитини.
- •32.“Комплекс пожвавлення” як перша соціальна реакція новонародженої дитини.
- •33. Особливості розвитку органів відчуття новонародженої дитини. Значення вправляння органів відчуття.
- •34. Безпосередньо-емоційне спілкування немовляти з дорослими як провідний вид діяльності в немовлячий період.
- •35. Емоційна прив’язаність та етапи її становлення.
- •36. Якість емоційних стосунків немовляти з дорослими як фактор психічного розвитку. Госпіталізм.
- •37. Формування передумов засвоєння мови в немовлячому віці.
- •38. Розвиток рухів та дій немовляти. Становлення прямоходіння в немовля чий період, його значення для психічного розвитку дитини.
- •39. Сенсомоторний розвиток та виникнення наочно-дійового мислення.
- •40. Характеристика основних новоутворень немовля чого віку.
- •41. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку
- •42 Предметна діяльність як провідний вид діяльності в ранньому віці та її значення для психічного розвитку дитини.
- •43. Види предметних дій. Знаряддєві та ручні дії.
- •44. Мовленнєвий розвиток дитини раннього віку. Автономне мовлення.
- •45.Розумовий розвиток дитини раннього віку.
- •46. Проблема кризи трьох років. Основні поведінкові прояви кризи.
- •47. Специфіка соціальної ситуації розвитку дошкільника.
- •48. Сюжетно-рольова гра як провідний вид діяльності дошкільника.
- •49.Структура розгорнутої форми ігрової діяльності дитини дошкільного віку.См 48 ответ на рисунки
- •50. Розвиток сюжетно-рольової гри в дошкільному віці. Етапи прийняття ролі. См 48 ответ текст
- •51. Потреби дитини дошкільного віку та формування мотивів її поведінки. Супідрядність мотивів.
- •52. Розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника.
- •53. Розвиток мислення в дошкільному віці.
- •54.Особливості розвитку уваги та пам’яті дошкільнят.
- •55.Характеристика уяви в дошкільному віці. Пізнавальна та емоційна уява.
- •56. Статево-рольова ідентифікація в дошкільному віці.
- •57. Психологічна готовність дитини до навчання в школі: характеристика основних компонентів
- •58.Аналіз соціальної ситуації розвитку молодшого школяра
- •59.Структура та особливості навчальної діяльності молодшого школяра.
- •60. Засвоєння моральних норм та правил поведінки в молодшому шкільному віці.
45.Розумовий розвиток дитини раннього віку.
Помітні зміни відбуваються впродовж раннього віку в емоційній сфері дитини. Вони зумовлені розширенням спілкування дитини з людьми, оволодінням мовними засобами та розвитком самостійності дитини.
В емоціях дитини поступово послаблюється елемент мимовільного наслідування, вони все більше відповідають діям та стану дитини. Значно ширшою стає сфера стимулів, що викликають емоції дитини, швидше налагоджується позитивний контакт з іншими дітьми - так званий ігровий емоційний контакт. Діти вже можуть виявляти співчуття, жалість до іншого за умови стимуляції дорослого. Під впливом стосунків з дорослим розвиваються соціальні емоції дитини, виявляється емпатія до інших людей. Важливу роль у розвитку емоцій переддошкільника відіграють слова-оцінки дорослих, вони формують майбутню самооцінку дитини. Прослухування казок, віршів та оповідань активізує переживання малям інтелектуальних емоцій. Діти цього віку переживають і негативні емоції - гнів, страх, образу, сором тощо. Від атмосфери, яка панує в родині, залежить емоційне здоров'я самої дитини, зародження її самооцінки. Мають місце і порушення емоційного розвитку переддошкільнят, такі як емоційна холодність та домінування негативних емоцій.
Діти трьох років вже спроможні навіть стримувати свої безпосередні емоції під впливом дорослого. Тим часом з'являється більш-менш стійке ставлення до певних людей із близького оточення дитини. Паралельно формується самолюбство, що спочатку виражається в переживанні гордості за власні досягнення, позитивно оцінювані дорослими. Потім виникає та закріплюється емоція сорому, коли дитина переживає з приводу можливої втрати позитивної думки про себе з боку дорослих, оцінкою яких вона дорожить. Однак надто часте неадекватне стимулювання дорослими сорому у дитини може закласти у неї комплекс неповноцінності.
У ранньому віці дитина досягає помітних успіхів у формуванні довільності своїх дій. Виконуючи щоразу більше поступово ускладнюваних дій з предметами, малята вправляються у координації рухів. Повторення дій дорослого розвиває підпорядкованість дій меті. Оволодіваючи активним мовленням, дитина далі і сама визначає мету своїх дій відповідним словом - така дія стає усвідомлюваною. Виконуючи дії, малюк вчиться долати труднощі, поведінка стає все більш контрольованою, менш імпульсивною.
Спілкуючись з дорослим чи граючи з ровесниками, переддошкільник локалізує свої тілесні і психічні стани в самому собі, відділяючи "Я" від "не Я". Внаслідок цього поступово складається її уявлення про себе, виникають зачатки самосвідомості, яка виявляється у тому, що в цьому віці дитина вже добре впізнає себе у дзеркалі, на фото. Замість висловлень про себе у третій особі і ніби зі сторони, вона все частіше вживає займенник "Я". Ці зміни свідчать про появу психічного новоутворення віку - самосприймання.
46. Проблема кризи трьох років. Основні поведінкові прояви кризи.
Наприкінці третього року малюк нерідко заявляє "Я сам!" у тих випадках, коли дорослі роблять за нього те, що він вже може зробити самотужки. Так виявляється дитяче зростання тенденції до самостійності, до значно ширшої участі дитини в діяльності дорослих, яке вступає в суперечність з її реальними можливостями та стереотипним ставленням дорослих. Ця ситуація стає основою для переживання дитиною кризи 3-ох років.
У маляти з'являється тенденція до самостійного задоволення своїх потреб, а дорослий зберігає старий тип взаємин і тим самим обмежує активність дитини. Батьки починають відчувати труднощі у взаємовідносинах з дитиною, звичними проявами поведінки якої стають впертість, негативізм - відмова виконувати вказівки дорослого або протилежні дії, примхливість, дратівливість, знецінення малюком старих норм поведінки. Така поведінка дитини має вибірковий характер - стосується лише дорослих, які "зазіхають" її на свободу.
Важливим є вибір правильної позиції дорослими, так як їх абсолютне наполягання на своєму може викликати невротичний стан дитини, залякати її, зламати паростки волі, а потакання примхам малюка - розбестити його. Криза трьох років - явище важливе, але перехідне, прагнення самостійності, дорослості надалі реалізується у грі дитини.
Дослідниця кризи 3-ох років Ельза Келер виділила 7 її типових характеристик:
- негативізм,
- вередливість,
- гонорливість,
- своєвілля,
- знецінювання,
- протест-бунт,
- деспотизм