18. Які ви знаєте категорії робіт?

Всі роботи за ступенем важкості поділяться на категорії:

• легких фізичних робіт (категорія І), відносяться види діяльності з енергозатратами до 150 ккал/год (174 Вт). Крім того легкі фізичні роботи поділяються на категорію Іа і 1б. (Іа роботи сидячи з енергозатратами до 120 ккал/год (139 Вт), 16 - роботи сидячі, стоячі або пов'язані з ходою з деяким фізичним напруженням,енерговитратами до 150 кал/год. (140-174 Вт). Регламентується ГОСТ 12.2.032-78 "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие ергономические требования" та ГОСТ 12.2.033-84 "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие ергономические требования");

• середньої важкості фізичних робіт (категорія II) затрати енергії в межах 151 - 250 ккал/год (290 Вт). Вони поділяють на категорії ІІа і ІІ6. (Па роботи з постійною ходою, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні сидячи або стоячи і які вимагають певного фізичного напруження, з енергозатратами від151 до 200 ккал/год; 116 - роботи, пов'язані з ходою переміщенням і перенесенням вантажів до 10 кг і які супроводжуються помірним фізичним напруженням, з затратами енергії 201-250 ккал/год (233-290 Вт);

- важких фізичних робіт (категорія 111) відносяться видидіяльності з затратами енергії більше 250 ккал/год (більше 290 Вт), відносяться роботи, пов'язані з постійними пересуваннями, переміщенням і перенесенням значних (вище 10кг) вантажів і які вимагають великих фізичних зусиль.

18. Який вплив шуму і вібрації на людину та які існують засоби; захисту проти їх дії?

Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину.

шум може шкідливо впливати на здоров’я людини: підвищувати кров’яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Дуже сильний шум (понад 140 – 180 дБ) може викликати розірвання барабанної перетинки.

У даний час вчені багатьох країн світу ведуть різноманітні дослідження з метою з’ясування впливу шуму на здоров’я людини. Дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров’ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує її. І, навпаки, було встановлено, що звуки значної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.

Шум Характеризується: інтенсивністю, звуковим тиском та частотою коливань.

Нормується ГОСТ «Шум. Загальні вимоги безпеки» та «Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях» 12.03.1985 р. Основою нормування є обмеження звукової енергії, яка діє на людину протягом робочої зміни значенням, безпечними для її здоровя і працездатності.

Постійна дія сильного шуму може викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми, зниження працездатності. Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній діяльності людини. Навіть слабкі звуки, інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також небезпечні. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо сильно до їх негативного впливу схильні клітини нервової системи. Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із переважними поразками слуху і нервової системи.

Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Шум в аудиторії згідно з нормами не повинен перевищувати 55 дБА, на вулиці- більше 70 дБА (на вул. вдень – 50, вночі – 40). В квартирі вдень – 40, вночі – 30. Шум з рівнем звукового тиску 110 дБА призводить до шумового сп’яніння, а потім починають руйнуватись різні тканини органів людини, впершу чергу слуховий апарат.

До засобів індивідуального захисту від шуму належать:

– протишумні навушники, які закривають вушну раковину;

– протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;

– протишумні шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у сполученні з навушниками;

– протишумні костюми.

– застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;– установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;– установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку – архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);– звукоізолюючі кабіни.

Шляхи зменшення шуму в джерелі виникнення: звукоізоляція, звукопоглинання, архітектурно планувальні заходи, ЗІЗ.

Вібрація – це механічні коливання, при яких вібувається почергово зростання та спадіння в часі значень, щонайменше однієї координати. Передається людині ручним інструментом, верстатами й механізмами. Вібрація характеризується частотою (Гц), амплітудою зсуву. Загальна вібрація, що має широкий спектр частоти, справляє несприятливий вплив на центральну нервову систему, вестибулярний апарат, шлунково-кишковий тракт, викликає запаморочення, оніміння кінцівок, захворювання суглобів. Розрізняють: загальну (передається на тіло людини, що сидить чи стоїть через опорні механізми (сидіння та підлога); локальні (на руки робітника при контакті з вібр. інструментом). Гігієнічна х-ка вібрації здійснюється згідно з ГОСТ «Вібрація.загальні вимоги безпеки», «Санітарні норми вібрації роб місць» наступними методами: частотним аналізатором парметра, що нормується інтегральною оцінкою та частотою параметра, що нормується та дозою вібрації. Захист від вібрації: конструктивні зміни, віброізоляція.

Який існує поділ шкідливих речовин на класи безпеки?

Небезпечні речовини поділяються на дев'ять класів: 1 - вибухові речовини; 2 - гази; 3 та 4 - легкозаймисті рідини, речовини і матеріали; 5 - окислювальні речовини; 6 - отруйні та інфекційні речовини; 7 - радіоактивні; 8 - їдкі і корозійно активні речовини; 9 - інші.

Згідно до державного стандарту системи безпеки праці ГОСТ 12.007- 76 "Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки"(змінено 1981; 1990) всі шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:

• надзвичайно небезпечні речовини (ГДК < 0,1 мг/м²);

• особливо небезпечні речовини (ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м²);

• помірно небезпечні речовини (ГДК від 1,0 до 10 мг/м2);

• малонебезпечні речовини (ГДК > 10 мг/м2).

ГДК - гранично допустима концентрація. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при роботі кожен день протягом 8 год. і всього робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я. Якщо концентрація перевищує ГДК, І можуть виникати професійні захворювання або отруєння.

Дайте класифікацію електромагнітних полів івипромінювань. Усі електромагнітні поля та випромінювання поділяються на природні та антропогенні. ЕМП природного походження. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, пилових бур, вітрів. Антропогенні випромінювання фактично охоплюють усі діапазони. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання: захист часом, захист відстанню, зменшення потужності випромінювання,ЗІЗ. Регламентується ГОСТ ССБТ « електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на роб місцях та вимоги до проведення контролю»

Інфрачервоні випромінювання – це ЕМ випромінювання червоним кінцем видимого (випромінювання генератором інфрачервоних випромінювань є будь яке тіло, температура) якого є більша абсолютного нуля. З підвищенням температури тіла підвищується спектральний склад його випромінювання. Основні види захисту: захист часом, захист відстанню, усунення джерела тепловиділення та теплоізоляція, екранування джерел інфрачервоного випром, та охолодження гарячих поверхонь., ЗІЗ. Регламентується ГОСТ « средсства защити от инфракрасних злучений. Общин технические требования.»

У відповідності до ГОСТ 12.1.040-83 "Лазерна безпека. Загальні положення" за ступенем небезпеки генерованого випромінювання лазери поділяються на чотири класи: - І клас - лазери, випромінювання яких не несе небезпеки для очей і шкіри; - II клас - лазери, випромінювання яких є небезпечне при опроміненні очей прямим і дзеркально відбитим випромінюванням; - III клас - лазери, випромінення яких є небезпечне при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим випромінюванням на віддалі 10 см від дифузне відбитої поверхні і при опроміненні шкіри прямим і дзеркально відбитим випромінюванням; - IV клас - лазери, які представляють небезпеку при опроміненні шкіри, дифузне відбитим випромінюванням на віддалі 10 см від дифузно відбитої поверхні. Основні параметри, які визначають результат дії лазерного випромінювання, - це енергетична освітленість (опроміненість), Вт/ см2, та енергетична експозиція (Дж/см2). Ступінь дії лазерного випромінювання на організм людини залежить від інтенсивності випромінювання, довжини хвилі, тривалості пульсу, частоти повторення імпульсу, часу дії, а також від біологічних особливостей опромінених тканин і органів. Лазерне випромінювання діє вибірково на різні органи. Контролюється згідно ГОСТ 12.1.031-81 "Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения" (зміни 1988).

Назвіть основні положення Закону "Про охорону праці".

Державна політика в галузі охорони праці згідно ст.4 Закону базується на принципах:

Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору (ст. 5).

Права працівників на охорону праці під час роботи (ст. 6).

Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 7).

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджуваними засобами (ст.8).

Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті (ст. 9).

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (ст. 14).

Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 17).

Регулювання охорони праці у колективному договорі (ст.20).

Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва (ст.21).

ЗУ скл-ся з таких розділів: 1) гарантії прав на охорону праці; 2) організація охорони праці; 3) стимулювання охорони праці; 4) нормативно-правові акти з охорони праці; 5) державне управління охороною праці; 6) державний нагляд і громадський контроль за охороною праці; 7) відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Які основні надбання Закону "Про охорону праці"?

Державна політика в галузі охорони праці згідно ст.4 Закону базується на принципах:

Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору (ст. 5).Права працівників на охорону праці під час роботи (ст. 6).

Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 7).

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджуваними засобами (ст.8).

Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті (ст. 9).

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (ст. 14).

Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 17).

Регулювання охорони праці у колективному договорі (ст.20).

Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва (ст.21).

Що являють собою граничнодопустимі концентрації (ГДК) ?

ГДК - гранично допустима концентрація. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при роботі кожен день протягом 8 год. і всього робочого стажу не можуть викл. у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я. Якщо концентр. перевищує ГДК,можуть виникати професійні захв. або отруєння.ГДК розробляються державними органами охорони здоров'я.

Що являють собою ДНАОП?

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими. Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці -це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності. Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

Які нормативні акти про ОП, що діють в межах підприємств ви знаєте?

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації. Відповідно до рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнагляд ОП від 12.12.1993 року № 132, до основних нормативних актів підприємства належать:-

-Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;

-Положення про службу охорони праці підприємства; -Положення про комісію з питань охорони праці підприємства; -Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;

-Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці; -Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, - а також пожежно-технічного мінімуму; -Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці;

-Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;

-Положення про санітарну лабораторію підприємства;

-Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;

-Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві; -Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки; -Перелік робіт з підвищеною небезпекою; -Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці;

-Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, щопрацюють у шкідливих умовах; -Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуальногозахисту.