28. Класифікація ауд. Доказів

Ауд. докази — це інф-ція, яка підтверджує правильність облікових даних і на якій ґрунтується ауд. висновок та звіт. Для отримання ауд. доказів можна застосовувати різні прийоми ауд. контролю. Аудитор повинен отримати таку к-сть ауд. доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при викор-ні яких буде підготовлено ауд. висновок. У МСА №500 «Ауд. докази» визначено низку вимог до кількості та якості аудиторських доказів. Критерієм к-сті є достатність, а критеріям якості – належність.

Аудиторські докази збирають для підтвердження логічної тези про достовірність даних фінансової звітності та обліку. За відношенням до об'єктів аудиту докази поділяють на прямі та непрямі. Прямі докази отримують безпосередньо з перв. док-в,робочих файлів даних. Вони є найвагомішими чинниками для прийняття рішень аудитором з того чи іншого питання. Аудиторські докази можуть належати до початкової,дослідної та завершальної стадії. Докази,отримані на поч. стадії мають превентивний хар-р і часто є непрямими. Докази отримані на дослідній стадії у процесі перевірки об'єктів,становлять основу для ауд. висновку. Ауд. докази завершальної стадії є рез-том процедур, викор-них для уточнення спірних моментів,підтвердження деяких нез'ясованих своєчасно фактів. За формою подання аудиторські докази поділяють на матеріальні та усні. Матер. докази можуть зберігатись на паперових або технічних носіях інф-ції. Усна інф-ція викор-ся як ауд.доказ при умові надійності. За джерелами отримання ауд. доказів: первинні та вторинні докази. Перв. докази отримують з першоджерел(прибуткові і видаткові док-ти, акти інвентаризацій). Вторинними можуть бути свідчення повторного хар-ру(наказ керівника).

29. Класифікація робочих док-в аудитора(рда)

Залежно від стадії ауд. перевірки РДА можна класифікувати на документи початкової, дослідної та завершальної стадії процесу аудиту. До док-в поч.-ї стадії відносять:договір на ауд перевірку, загальний план і робочу програму; док-ти дослідної стадії процесу аудиту:первинні док-ти, реєстри бух обліку, фінансова звітність, аудиторські тести. До док-в завершальної стадії належить ауд. висновок, звіт аудитора перед замовником, акт виконання робіт. За терміном викор-ня РДА поділ на док-ти довготривалого викор-ня(викор протягом тривалого часу-типові ауд. програми, тести); і короткострокового користування(зберіг на ауд. фірмі протягом року- анкети опитування персоналу). За способом і джерелами отримання виділяють РДА отримані від п-ва-клієнта, третіх сторін, складені самим аудитором. За х-ром інф-ції РДА поділ на д-ти нормативно-правового х-ру, організаційно-установчі, про структуру і д-сть пі-ва, про систему обліку і вн. контролю,підсумкові. Залежно від призначення РДА поділ на ті, які викор-ся аудиторами і власниками п-ва. За змістом ауд. процедур РДА поділ на оглядові, інформативні, підтверджувальні, розрахункові, аналітичні, документи перевірки. За ступенем стандартизації ауд. документацію поділ на стандартизовану і складену за довільною формою.

30. Хар-ка умовно-позитивного ауд. висновку

В умовно-позитивному ауд. висновку думка ауд.ї фірми про вірогідність бух. звітності екон. суб'єкта означає, що за винятком певних в ауд. висновку обставин бух. звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів екон. суб'єкта на звітну дату й фін. рез-тів його д-сті за звітний період виходячи з нормативних актів, що регулюють б/о і звітність в Україні. В умовно-позитивному висновку аудитор підтверджує вірогідність фін. звітності з викладом обставин, що обумовили такий висновок. Такими обставинами можуть бути: розбіжності в думці з керівництвом ор-ції по окремих фактах госп. д-сті й показникам фін. звітності; незгода з методами оцінки окремих об'єктів обліку, правильністю розрах-в амортизації й ін. розрах-вих значень; невідповідність кореспонденції рахунків по окремих госп. оп-ях економічному й правовому їхньому втримуванню; неадекватна облікова політика ор-ції, що впливає на вірогідність фін. звітності й ін.