2.6. Особливості організації роботи з математики в різновікових групах дошкільного закладу

Важливим завданням сучасної педагогіки є формування достат­нього рівня знань і умінь дітей, досягнення державного стандарту в різних типах дошкільних установ. Дошкільні установи нагромадили достатній досвід у навчанні й вихованні дітей, здійснюють роботу від­повідно до сучасних вимог, які базуються на досягненнях психолого- педагогічної науки.

Організація педагогічного процесу в різновікових групах має свої особливості й складності, потребує від педагога знання програм усіх пікових груп, уміння зіставляти програмні вимоги з віковими й інди- иідуальними особливостями дітей, здатності правильно розподіляти увагу, розуміти й бачити кожну дитину та всю групу в цілому, забез­печувати розвиток дітей відповідно до їхніх можливостей. Слід зазна­чити й ті переваги, що характерні саме для різновікової групи: спіл­кування молодших дітей зі старшими створює сприятливі умови для формування «випереджальних» знань і взаємного навчання. Досягти нього можна лише при правильній організації навчання. Дошкіль­нії педагогіка стикається з двома життєво важливими проблемами: розробкою найбільш ефективних форм планування навчання в таких іошкільних установах і пошуком форм і методів навчання в групах з різновіковим складом.

Характеризуючи виховну роботу в різновіковій групі, більшість нослідників зазначають, що ця робота багато в чому залежить від особистісних якостей педагога, його методичної підготовки, вмін­ня одночасно керувати діяльністю дітей різного віку. У літературі є й деякі методичні рекомендації щодо організації занять у різновікових групах дошкільного закладу. Наприклад, пропонуються два варіан­ти організації колективних занять: початок заняття одночасно в усіх трьох (чотирьох) підгрупах, а закінчення послідовне (через 15 хв. — у молодших, через 20-у середніх і т.д.); послідовний початок заняття (заняття починається з однією підгрупою, потім через 5-7 хв. підклю­чається друга, потім третя).

Незважаючи на визначені успіхи у вирішенні питань, що стосу­ються організації навчального процесу в малокомплектних дитячих садах (різновікові групи), є ще ряд невирішених проблем. Тому вихо­вателі різновікових груп повинні глибоко усвідомлювати специфіку цієї роботи.

В основу роботи з математики в різновікових групах покладено принцип диференційованого підходу до навчання, що здійснюєть­ся, по-перше, - з урахуванням віку дітей; по-друге, - з урахуванням рівня засвоєння математичних знань, умінь і навичок кожної ди­тини окремо (вихователь повинен вивчати ці рівні). Дані, отримані при такому навчанні, допомагають визначити основні педагогічні задачі в роботі з окремими підгрупами дітей і намітити шляхи їхньої реалізації, а також постійно контролювати ефективність навчально- виховної роботи.

Організацію роботи в підгрупах у сучасній педагогіці іноді нази­вають «соціо-ігровою педагогікою» чи «соціо-ігровими підходами» у педагогіці. Дослідники рекомендують кількість дітей у мікрогрупах від трьох до шести. Для кожної дитини в такій групі створюються максимально добрі умови для виникнення колективного ділового спілкування. У такій мікрогрупі менше «психологічного тиску» на дитину, особливо на невпевнену, боязку.

Безумовно, найбільш важливим фактором в організації всієї робо­ти з формування елементарних математичних уявлень у різновіковій групі є планування. Труднощі полягають у тому, що вихователь пови­нен правильно сполучити загальні вимоги дидактики з особливостя­ми роботи в цих групах.

У різновіковій групі, як і в групі з дітьми одного віку, насамперед, необхідно забезпечувати засвоєння програмного змісту кожного іамяття з кожною дитиною. При розробці перспективного плану з математики вихователь враховує необхідність дотримування зв'язку між викладанням нового матеріалу, його повторенням, закріпленням і самостійним використанням дітьми в різних видах діяльності.

Вихователь ретельно продумує зміст кожного заняття, викорис- ювуючи такі його форми й методи організації, які могли б забезпе­чувати достатнє навантаження на дітей у кожній віковій підгрупі. За приклад можна взяти групу дітей від 4-х до 7-ми років.

Вихователь заздалегідь повинен визначити достатність і відповід­ність навчального матеріалу програмним задачам кожної вікової під- і рупи, забезпечуючи правильний підбір завдань для роботи під ке­рівництвом вихователя та самостійної роботи дітей.

Слід також зазначити, що, плануючи роботу з усіма трьома підгру­пами одночасно з однієї теми, вихователь обов'язково конкретизує програмні завдання для кожної вікової групи. Наприклад, з усіма під- і рупами планується робота для закріплення знань про геометричні фііури, але діти п'ятирічного віку повинні тільки знайти і назвати ці фііури (квадрат, коло, трикутник, прямокутник); діти шестирічного піку — відшукати й назвати ще й ромб, уміти визначати сторони й кути, а семирічного віку — порівнювати ці фігури, знаходити серед них подібність і відмінні фігури, описувати геометричну фігуру та ін.

Малокомплектному навчальному закладу запропоновано три типи організації дітей на заняттях. Досвід роботи показав правомірність їх на заняттях у різновіковій групі: І група - діти зайняті одним видом иіильності, наприклад, математикою; II група — комбіновані занят­ті; III група — заняття з однією (підготовчою) підгрупою за загаль­ноприйнятою методикою. Ці заняття забезпечують правильне ви­конання режиму дня в різновіковій групі, глибоке засвоєння знань, успішне розв'язання освітніх задач.

Педагогічний досвід дає змогу урізноманітнювати варіанти кож­ного типу організації занять. Облік цих варіантів при плануванні та організації навчання математики в різновіковій групі сприяє ефек- гивному вирішенню програмних завдань для кожної вікової підгру­пи. Нижче подано опис можливих варіантів кожного з трьох типів іанять з математики в різновіковій групі.

І тип — усі діти зайняті одним видом діяльності — математикою. Цей тип передбачає розмаїтість варіантів.

Варіант перший: початок занять — одночасний. Усі діти працюють над однією темою, з ускладненням для старших дітей. Потім дітям старшої підгрупи дається самостійне завдання, а діти середньої під­групи працюють з вихователем. На цьому заняття з середньою під­групою закінчується. Вихователь переходить до дітей старшої підгру­пи, працює з ними над третім програмним завданням.

Варіант другий: початок заняття одночасний. У першій частині за­няття діти працюють з вихователем над однією темою, але з усклад­ненням для старших дітей. Потім пропонується самостійна робота дітям середньої підгрупи, а старші діти продовжують працювати з ви­хователем. Запропонувавши їм самостійну роботу, вихователь 1,5-2 хв. відводить для перевірки виконання самостійного завдання дітьми середньої підгрупи і відпускає їх. Після цього вихователь переходить до дітей старшої підгрупи, перевіряє виконання самостійного завдан­ня, працює з ними над розв'язанням третього програмного завдання, після чого відпускає їх також.

Варіант третій: початок заняття одночасний. Діти працюють над однією темою, але з ускладненням для старших дітей. У другій час­тині заняття вихователь працює з дітьми старшої підгрупи, а само­стійною роботою зайняті діти середньої підгрупи. У третій частині заняття діти старшої підгрупи працюють самостійно, а вихователь перевіряє самостійну роботу дітей середньої підгрупи і відпускає їх. Після цього вихователь 1,5-2 хв. відводить для перевірки самостійної роботи старших дітей і відпускає.

Варіант четвертий: використовується під час контрольних, під­сумкових занять. У першій частині заняття діти обох підгруп працю­ють разом над однією темою, але з ускладненням для старших дітей. У другій частині всім пропонуються самостійні завдання. Перевірка самостійної роботи починається із середньої підгрупи, після чого діти відпускаються. Потім перевіряється виконання робіт дітьми старшої підгрупи. У третій частині заняття діти старшої підгрупи працюють разом з вихователем.

Варіант п'ятий: заняття починається з дітьми старшої підгрупи, а через 5-7 хв. запрошуються діти середньої підгрупи. В другій частині заняття дітям старшої підгрупи дається велика за обсягом самостійнії робота на 8-10 хв. Це можуть бути завдання з використанням про­дуктивної діяльності дітей: малювання, аплікації, конструювання ти ін. За цей час вихователь може встигнути попрацювати з дітьми се­редньої підгрупи й підготувати їх до самостійної роботи, перевіряю­ чи роботу старших дітей. Наприкінці всі діти працюють над однією темою, але з ускладненням для старшої підгрупи.

Варіант шостий: відрізняється від п'ятого тим, що в останній час­тині заняття дітям середньої підгрупи вихователь може дати само­стійне завдання, а з дітьми старшої — працює над важливою темою. Потім їх відпускають, а вихователь перевіряє роботу дітей середньої підгрупи і закінчує з ними заняття.

У перші дні для організації заняття в змішаній групі вихователь може прилучати помічника-вихователя чи методиста (завідуюча), ігодом діти звикають до спокійної тихої гри, і вихователю не потріб­на допомога. Слід також зазначити, що дітям у цей час дуже добре пропонувати настільно-друковані ігри, будівельний матеріал та ін. Ііелике значення також має правильне розміщення меблів у групі.

Місце для ігор рекомендується відокремлювати спеціальною шир­мою з кімнатними рослинами. Таким чином, ігровий куточок буде осторонь, і діти, які, грають, не відволікатимуть уваги тих, хто пра­цює.

Досвід показує, що таку організацію дітей на заняттях можна пе­ріодично використовувати протягом усього навчального року. При цьому забезпечується активність дітей на занятті, діти привчаються самостійно виконувати окремі завдання. Як показали контрольні ірізи наприкінці кварталу й наприкінці навчального року, така орга­нізація занять забезпечує якісні знання та вміння дітей.

• тип — комбіноване заняття: одна підгрупа зайнята математикою, пруга — образотворчою діяльністю чи навпаки.

Заняття цього типу дають змогу вихователю більше уваги приді­ляти дітям, які займаються математикою.

• тип — пов'язаний з неоднаковою кількістю занять з математи­ки для різних вікових груп протягом тижня: визначається два варіан­ти організації дітей на занятті.

Така кількість варіантів організації дітей на заняттях з математики м різновіковій групі не виключає можливості й інших. Усе залежить під конкретних програмових завдань кожного заняття, від знань ді- юй, їхнього досвіду і, звичайно, від творчості вихователя. Проте, досвід показує, що найбільший ефект для розвитку дає застосування не одного якого-небудь варіанта розроблених занять, а їхнього поєднання. Велике значення має підбір дидактичного матеріалу для за­нять. Вихователь ретельно підбирає дидактичний матеріал для кож­ної вікової підгрупи, особливо для самостійної роботи дітей.

Самостійна робота повинна бути цікавою й досить складною, щоб діти думали, знаходили самостійні способи розв'язання. Прості за­вдання не викликають у дитини напруженого мислення і не сприя­ють розвитку пізнавально-вольової активності. Проте, не можна до­пускати й непосильних завдань.

Плануючи заняття, навіть вихователь повинен хоча б коротко за­писувати хід заняття. Він повинен чітко знати: коли, в якій частині заняття він працює з тією чи іншою групою дітей. Результативність діяльності дітей залежить також від чіткості пояснення завдання.

Специфіка роботи в різновіковій групі вимагає диференційовано­го обліку знань дітей, що дає змогу більш чітко планувати подальшу індивідуальну роботу з дітьми.

Виконання індивідуальних контрольних завдань дітьми наприкін­ці кожного кварталу й навчального року показує, що діти всіх вікових груп за умові правильної організації навчання, в основному, опано­вують програмним матеріалом Застосування різноманітних варіантів організації дітей на заняттях, введення в педагогічний процес різних дидактичних ігор і вправ з окремими дітьми поза заняттями, вчасної самостійної діяльності дітей дають можливість приділяти досить ува­ги кожній дитині з огляду на її індивідуальні особливості.

Питання та завдання

• Яку роль у формуванні елементарних математичних уявлень відіграють по­чуттєві сприйняття дітей?

• Обгрунтуйте необхідність поєднання в педагогічному процесі різних форм навчання дітей дошкільного віку: колективного (фронтального), диференційо­ваного (індивідуально-групового) та індивідуального.

• Під час педагогічної практики в дошкільному закладі вивчіть рівень за­безпечення процесу навчання й математичного розвитку дітей різними видами наочності (предметної та образотворчої). Проаналізуйте способи використання наочності в навчальному процесі: демонстраційний, ілюстративний і діючий.

• Розкрийте суть і специфіку методів навчання математики в дошкільному закладі. Доведіть педагогічну п психологічну значущість зміни методичних при­йомів на занятті.

• Покажіть своєрідність організації навчання математики в різних вікових групах. На конкретних прикладах продемонструйте облік вікових та індивіду­альних особливостей у процесі навчання.

• Розкрийте особливості організації роботи з математики в малокомплектно- му дошкільному закладі (різновікові групи).