- •Заказ 953 Психокорекція
- •Розділ 1 програма психокорекції
- •1. Зміст занять
- •1.1. Індивідуальні заняття
- •1.2. Групові ігри
- •1.3. Блок участі батьків
- •2. Етапи психокорекційної роботи
- •2.1. Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап а) завдання етапу:
- •2.2. Настановний етап
- •2.3. Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи
- •2.4. Завершальний (оцінювальний) етап а) завдання етапу:
- •Б) методи та техніки:
- •Література до психокорекційної програми
- •Розділ 2 практичне виконання заходів психокорекційної програми
- •3.1. Докорекційно-психодіагностичний етап
- •Результати перевірки
- •3.2. Настановний етап
- •3.3. Психокорекційний етап
- •3.4. Завершальний (оцінювальний) етап
- •Порівняльні результати виконання тесту "Кільця Ландольта" дітьми, що потребували корекції уваги
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Докорекційна психодіагностична картка
- •Протокол психодіагностичного обстеження
- •1 Проба – 1,8
- •2 Проба – 2,25
- •Зміст індивідуальних графічних і зображувальних вправ
- •1. Вправа “Знайди два однакових предмети”
- •2. Вправа “Викладання з паличок”
- •3. Вправа “Виключення зайвого”
- •4. Вправа “Знайди відмінності”
- •5. Вправа “Викладання візерунку з мозаїки”
- •6. Вправа “Чий це будинок?”
- •7. Вправа “Нанизування намистинок”
- •8. Вправа "Змішаний ліс"
- •9. Вправа “Змальовування по клітинках”
- •10. Вправа "Танграм"
- •11. Вправа "Будиночок"
- •Зміст групових ігор і вправ
- •1. Гра “у магазині дзеркал”
- •2. Гра “Дивися на руки”
- •3. Гра “Слухай команду”
- •4. Гра “Будь уважний”
- •5. Гра “Чотири стихії”
- •6. Гра “Прислухайся”
- •7. Гра “Слухай звуки”
- •8. Гра “Почуй свою літеру”
- •Бланк корекційної вправи
- •Бланк корекційної вправи
- •План проведення індивідуального психокорекційного заняття
- •Протокол психодіагностичного обстеження
- •Реєстраційний бланк
- •Зразок для викреслювання:
Заказ 953 Психокорекція
Звіт з психокорекційної практики
Психокорекційна практика проходила в СШ №78 м. Києва
Практика проходила на протязі 6-ти тижнів. Довільно обрати період з початку грудня до кінця лютого.
ЗМІСТ
2.1. Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап 9
2.2. Настановний етап 9
2.3. Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи 10
2.4. Завершальний (оцінювальний) етап 13
3.1. Докорекційно-психодіагностичний етап 15
3.2. Настановний етап 16
3.3. Психокорекційний етап 16
3.4. Завершальний (оцінювальний) етап 18
ВСТУП
Навчальна практика студента проходила в середній школі № 78 м. Києва в період з 15 грудня 2008 року по 6 лютого 2009 року.
Директор школи _________________________________________________ ;
психолог школи ________________________________________________ , яка стала також керівником навчальної практики від даного освітнього закладу.
Метою практики було оволодіння практичними уміннями та основними навичками проведення психокорекційної роботи в ролі психолога школи.
Завдання навчальної практики:
Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи в умовах шкільного закладу.
Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних та методичних знань, пов’язаних з особливостями та засобами психокорекційної діяльності.
Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок психокорекційної роботи з клієнтами, що відносяться до категорії учнів молодших класів.
Психокорекційна діяльність здійснювалася після проведення психодіагностичного етапу, в ході якого були виявлені учні, які потребували до себе особливого впливу з боку психолога. Такими дітьми стали учні першого класу, що мали з початку навчального року значне відставання у навчанні. Спостереження класовода свідчили про те, що розвивальні вправи, які проводилися в ході планових занять не давали належного результату, і діти продовжували показувати низькі результати у навчанні, хоча в цілому їх готовність до навчання у школі вважалася задовільною.
Проведені тестування в ході психодіагностичного етапу вказали на недостатній рівень пізнавальних здібностей даних учнів для свого віку (в першу чергу уяви, а також пам'яті), що, могло стати наслідком певного відставання у психологічному розвитку через низьку адаптацію до умов шкільного середовища. Після обговорення проблеми з штатним психологом школи було прийнято рішення застосувати до цих дітей заходи цілеспрямованого впливу з підвищення та розвитку когнітивних властивостей.
Кількість першокласників, що підлягали залученню до корекційних занять, – 3 чоловіка. Основний акцент в психокорекційній роботі робився на розвиток у них уваги, тому що саме увага дає можливість учню зосередитися на навчальному матеріалі з метою його усвідомлення та опанування, і вона являється ключовою ланкою в когнітивному ланцюжку індивіда.
Відповідно до цієї проблеми, з переліку напрямів навчальної психокорекційної практики, був обраний перший напрям, а саме: "Розвивальна психологічна корекція когнітивної або інтелектуальної сфери розвитку дитини". Реалізація цього напряму передбачала проведення заходів з психологічної корекції успішності у навчанні, психологічну корекцію психологічного розвитку дітей, інтелектуальної сфери і окремих пізнавальних процесів клієнтів різних вікових груп. В нашому випадку психокорекції підлягала увага дітей першого року навчання у школі.
Згідно з обраним напрямом, до практичного виконання був прийнятий варіант № 2 з переліку Методичних вказівок до проведення практики студентом: "Психокорекція успішності у навчанні та психічного розвитку дітей у загальноосвітній школі (розвивальна психокорекція інтелектуального розвитку дітей, пізнавального розвитку, розвитку окремих пізнавальних процесів – уваги, пам'яті, уяви, мислення), психокорекції шкільної дезадаптації дітей молодшого віку".
Відповідно до проблем даного психологічного запиту була сформована та реалізована розвивальна програма психокорекції, яку можна вважати типовою для розвитку уваги першокласників, що мають певне загальмування у розвитку, пов’язане з дезадаптацією до навчання. Дана програма застосовувалася до всіх трьох учнів, однак деякі її заходи мають характер індивідуальної роботи з дитиною, а деякі – групової, тому відображення конкретних заходів в ній та в цьому звіті стосуються більшою мірою однієї дитини – Романчика Артема Сергійовича, який мав найгірші показники за психодіагностикою (Таблиця 1).