35. Етапи проведення інформаційного моделювання.

Процес інформаційного моделювання складається з наступних етапів:

1. постановка проблеми і її аналіз – виділяються основні риси та властивості об’єкту, досліджуються взаємозв’язки елементів в структурі об’єкту, формулюються гіпотези, пояснюється поведінка і розвиток об’єкту.

2. побудова моделі – вибирається тип моделі, оцінюється можливість його застосування для вирішення конкретних завдань, уточнюється перелік параметрів модельованого об’єкту і зв’язку з іншими об’єктами. Для складних об’єктів визначається можливість побудови декількох моделей, які відображатимуть різні аспекти його функціонування.

3. підготовка початкової інформації – збір даних про об’єкт на основі побудованої моделі, обробка даних за допомогою методів математичної статистики та експертних процедур.

4. проведення розрахунків та аналіз результатів – перевірка достовірності результатів моделювання.

5. застосування результатів інформаційного моделювання на практиці.

36. Інформаційні ресурси як об’єкт інформаційного менеджменту.

Зазначимо, що нині однією з найважливіших для кожної країни світу, глобальною є проблема управління сукупними інформаційними ресурсами суспільства. Для підприємств набувають ваги питання раціонального використання зовнішніх і організації внутрішніх інформаційних ресурсів, які вирішуються, звичайно, в контексті всієї інформаційної діяльності організації, а не ізольовано, самостійно. Таким чином управління інформаційними ресурсами – це ще одна складова інформаційного менеджменту в організації як сукупності процесів, пов’язаних з управлінням інформаційною діяльністю будь-якого об’єкта.

37. Обов’язки та права держави як власника інформаційних ресурсів.

Нині формується нове уявлення про головний фактор могутності держави, згідно з яким основним чинником у ХХI столітті є інформація, здатність держави мати у своєму розпорядженні найсучасніші інформаційні технології і засоби, що дозволяють ефективно обробляти, зберігати, передавати й поширювати потрібно інформацію. Володіння державою такою здатністю – шлях до подальшого нарощування на нових засадах своєї економічної та військової міцності.

Держава в свою чергу:

• формує нормативно-правову базу, регламентуючи права, обов'язки і відповідальність усіх суб'єктів, діючих в інформаційному просторі;

• підтримує діяльність вітчизняних виробників продуктів і технологій, засобів інформатизації та захисту інформації, вживає заходів щодо захисту внутрішнього ринку від проникнення неякісних засобів інформатизації, інформаційних продуктів і технологій;

• сприяє доступу громадян до світових інформаційних ресурсів, глобальних інформаційних мереж;

• формує і забезпечує виконання національної програми інформаційної безпеки, яка об'єднує зусилля всіх зацікавлених суб'єктів щодо створення єдиної системи інформаційної безпеки України;

• забезпечує цілісність інформаційного простору України;

• сприяє всебічному розвитку української мови як основного інструменту перетворення накопичених людством знань на інформаційний ресурс України.

Державна інформаційна політика сьогодні спрямована на забезпечення належних правових, економічних, внутрішньо- і зовнішньополітичних, організаційних та інших умов. Усі ці умови необхідні для:

• створення розвиненої та захищеної інформаційної інфраструктури України;

• розвитку міжнародного співробітництва в інформаційній сфері та утвердження України як країни з інформаційним суспільством;

• гарантування безпеки інформаційної діяльності, життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері.

Інформаційні ресурси виступають важливим, необхідним елементом економічних, політичних, правових та інших суспільних процесів. Інформація в різних формах і вигляді включена до ринкових відносин. Не є винятком й інформаційні ресурси, створені державою (державними органами).