Питання для самоконтролю

1. Розкажіть про призначення стандартизованої історії хвороби.

2. Розкажіть про основні стандартні пункти, що входять у стандартизовану історію хвороби.

Практичне завдання

1. У режимі форми створити БД із такою структурою:

НАЗВА ПОЛЮ	ДОВЖИНА ПОЛЯ	ТИП ПОЛЯ
П.І.Б. пацієнта	15	символьний
вік	4	числовий
стать	3	числовий
адреса	20	символьний
цукор крові	4	числовий
ШОЕ	3	числовий
гемоглобін	4	числовий
лейкоцити	5	числовий
температура тіла	7	числовий
АТ	10	числовий
pіcт	5	числовий
вага	5	числовий
діагноз	20	текстовий
дата виписки	10	дата

2. Зробити підпис “Медична карта № _ стаціонарного хворого”.

3. Перейти в режим таблиці і ввести інформацію в БД.

3. Виконати сортування БД, запит на пошук інформації із наступними умовами; згенерувати звіт, уключивши зазначені поля:

Ім’я поля для сортування бази даних	Умови запиту	Імена полів, які необхідно добавити у звіт
П.І.Б. пацієнта	стать – чол, ріст > 175 вік > 30, АТ > 70/120	П.І.Б., стать, ріст, вік; підрахувати кількість таких пацієнтів; 2)П.І.Б., вік, АТ.

10. Формальна логіка у вирішенні завдань діагностики, лікування і профілактики хвороб. Типи (форми) медичної логіки

Великий емпіричний досвід медицини має безліч діагностичних і лікувальних прийомів, підходів і концепцій. Здавалося б, у такім різноманітті досить важко досягти їхньої класифікації, однак насправді кількість фундаментальних логічних платформ у цій галузі діяльності вкрай невелика.

За всю історію існування медицини і до нині в медичному діагностичному мисленні було створено всього три концептуальніх підходи - типи лікарської логіки:

1) детерміністична логіка,

2) логіка фазового інтервалу,

4. інформаційно-імовірнісна логіка.

10.1.Детерміністична логіка

Детерміністична логіка з’ясовує наявність в окремого хворого типових для конкретної хвороби ознак – типового симптомокомплесу конкретної хвороби. Якщо ознака наявна - ставиться одиниця, інакше ставиться нуль. Потім розподіл нулів і одиниць порівнюється з еталоном для відомих хвороб. Адекватніший еталон вибирається як імовірний діагноз.

Детерміністична логіка - найдревніший лікарський підхід, хоча навряд чи його можна назвати найефективнішим у всіх клінічних випадках. Під час реалізації детерміністичної логіки мозок лікаря виконує алгоритм, тобто чітку послідовність заздалегідь заданих дій і правил. Після правильного виконання такого алгоритму лікар мусить мати готове (і єдине) діагностичне рішення, а також первинну схему лікувального процесу. На практиці ситуація частіше виглядає менш оптимістично: виконання алгоритму не забезпечує лікаря готовими рішеннями. Це може відбутися через дві групи причин:

1. помилки у виконанні алгоритму;

2. помилковість чи недостатність алгоритму.

За приклад розглянемо скорочений алгоритм установлення діагнозу інфекційного вірусного гепатиту.

1. Якщо пацієнт має жовтий колір шкіри, те необхідно переконатися, що жовтуха не механічна. Пальпацією необхідно визначити збільшення і болючість печінки. Рентгенографічно виключити пухлину голівки pancreas і закупорку жовчних проток.

2. Якщо жовтяниця паренхіматозна, необхідно переконатися в запальному характері ураження печінкової тканини. Необхідно виявити підвищені значення ШОЕ і лейкоцитів крові (ознаки запалення), знайти підвищення рівня амінотрасфераз: AЛT і ACT (вихід ферментів у кров – ознака руйнування гепатоцитів).

3. Якщо ураження печінки має запальний характер, необхідно переконатися в наявності вірусної природи запалення. За допомогою імунологічних тестів необхідно знайти в крові антитіла до вірусу гепатиту.

Такий алгоритм - дуже зручний інструмент діагностики. Однак при цьому наявність супутніх хвороб і ускладнень можуть знизити його ефективність до нуля. Адже може бути, що в пацієнта механічна жовтуха може поєднуватися з паренхіматозною. У такому разі цей алгоритм некорисний, тому що сам потребує вдосконалення.

Отже, детерміністична логіка має такі недоліки:

1) висока ймовірність помилок у виконанні складних алгоритмів;

2) неможливість одночасного охоплення великої кількості патологій;

3. спроби створення універсальних алгоритмів приводять до їхнього якісного ускладнення до ступеня практичної нездійсненності їх в особі одного лікаря.

З іншого боку, детерміністичний підхід має незаперечні переваги:

1) можливість екстреної діагностики типу патології з групи однорідних хвороб;

3. можливість автоматизації цілих етапів діагностичного процесу з вивільненням робочого часу лікаря.