- •Тема 1. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування
- •Інструмент прискореної розробки програм
- •Список файлів проекту.
- •Деякі важливі принципи візуального програмування.
- •Вікна інспектора об'єктів, форми, модуля.
- •Лабораторна робота №1 «Робота в середовищі Delphi»
- •Тема 2. Основи об’єктно-орієнтованого програмування.
- •Лабораторна робота №2 «Створення типового вікна Windows-додатку. Властивості об’єктів форми.»
- •Теоретичні відомості:
- •I. Властивості об’єкту Форма.
- •Теоретичні питання:
- •Тема 3. Особливості ооп: основні концепції
- •Лабораторна робота №3 Робота з формою та компонентами Panel, Label, Edit, Button.
- •Лабораторна робота №4 Робота над проектом «Альбом картинок» (компонент Image вкладки Additional)
- •Тема 4. Структура програми Структура програми складається з:
- •Структура проекту
- •Структура модуля
- •Елементи програми
- •Елементи мови Алфавіт
- •Лексеми
- •Теоретичні питання
- •Лабораторна робота №5 Робота над проектом «Текстовий редактор»
- •Тема 5. Типи даних. Введення та виведення числових даних. Функції перетворення. Математичні функції
- •Прості типи
- •Порядкові типи
- •Цілі типи
- •Введення та виведення числових даних
- •Допомога 1.
- •Допомога 2.
- •Лабораторна робота №6. «Створення програм лінійної структури. Створення програми «Калькулятор»
- •В аріант завдання для вибору:
- •Тема 6. Оператори мови Delphi
- •Лабораторна робота №7 Створення найпростішого Windows-Додатка в Delphi, з використанням умовного оператора та оператора вибору.
- •1 Спосіб розв’язку квадратного рівняння
- •2 Спосіб розв’язання квадратного рівняння
- •Створити додатки за вказаним варіантом та записати блок-схему алгоритму:
- •Лабораторна робота № 8 «Створення програм з використанням операторів циклів»
- •Лабораторна робота № 9 «Розробка графічного інтерфейсу програми. Основні керуючі елементи.»
- •1. Програмування об’єкту – перемикач (tRadioButton).
- •Програмування об’єкту – прапорець (tCheckBox).
- •Тема 7. Масиви
- •Лабораторна робота № 10 «Структуровані типи даних»
- •Тема 8. Робота з файлами
- •Лабораторна робота №11 «Файлові типи даних»
- •Тема 9. Допоміжні алгоритми
- •Лабораторна робота № 12 «Створення програм з використанням процедур та функцій»
- •Тема 10. Работа з графікою та мультимедіа
- •Реалізація мультимедійних технологій. Відтворення відеокліпів
- •Внимание!
- •Лабораторна робота № 13 «Створення проекту «Побудова графіка функцій»»
- •Тема 11. Створення анімації в Delphi
- •Лабораторна робота № 14 «Створення проекту «Графічний конструктор»»
- •Лабораторна робота № 15 Створення багатовіконного проекту «Тест з географії»
- •Форма «Тестування» — модуль f_Test
- •Форма «Результат» — модуль fRes
- •Форма «Домопога» — модуль fInstr unit f__lnstr;
- •Тема 12. Організація роботи з таблицями та базами даних. Лабораторна робота №16. Розробка проекту «Рейтинг країн за результатами олімпійських змагань»
- •Лабораторна робота № 17 Створення проекту «Довідник по країнах»
- •Лабораторна робота № 18 Створення проекту «Телефонна книга»
- •Лабораторна робота № 19 Створення проекту «Довідник по тваринах»
- •Лабораторна робота № 20 Створення довідкової системи
- •Хід роботи
Тема 1. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування
Об’єктно-орієнтоване програмування (ООП) - це методика розробки програм, в основі якої лежить поняття об’єкта, як деякої структури, що описує об’єкт реального світу, його поведінку. Задача, яка розв’язується з використанням методики ООП, описується в термінах об’єктів і операцій над ними, а програма при такому підході представляє собою набір об’єктів та зв’язків між ними.
ООП застосовується для розв'язування задач, де результати будемо виводити на форму — у характерне для операційної системи Windows вікно, де можна застосувати різноманітні елементи керування, властиві для діалогових вікон прикладних програм: текстові поля, поля редагування, поля-списки, кнопки тощо. Такі елементи в середовищі візуального програмування Delphi називаються об'єктами-компопентами (компонент, чол.рід).
Поняття об'єкта покладено в основу ще іншого стилю програмування — візуального програмування. Візуальне програмування виникло на основі ООП як засіб автоматизації процесів об'єктно-орієнтованого програмування. Користувачеві для складання програми тут надаються графічні (візуальні) засоби — компоненти, які потрібно вдало розташувати на формі.
Компоненти мають певні властивості (атрибути), які можуть набувати значення з деякого заздалегідь фіксованого набору чи значення, задані користувачем. Добираючи компоненти і надаючи їм потрібні властивості, користувач створює розв'язки поставлених задач.
Для опрацювання числових та інших даних (тобто для розв'язування характерних для першого розділу задач), складають підпрограми-процедури як у традиційній мові Паскаль. Такі процедури називають методами об'єктів.
Отже суть візуального програмування полягає в конструюванні розв'язку поставленої задачі методом вставляння компонентів (візуальних заготовок) у форму, наданні їм відповідних властивостей і в застосуванні чи створенні потрібних для розв'язування задачі методів.
Інструмент прискореної розробки програм
Система Delphi відноситься до класу засобів прискореної розробки програм. Це досягається за рахунок двох характеристик: візуального конструювання форм і широкого використання бібліотеки візуальних компонент.
Візуальне конструювання форм звільняє програміста від багатьох аспектів розробки інтерфейсу програми, так як Delphi автоматично готує необхідні загатовки і відповідний файл ресурсів. Програміст використовує спеціальне вікно, яке називається вікном форми, воно виступає як прототип майбутнього вікна програми. Програміст наповнює його спеціальними компонентами, що реалізують потрібні інтерфейсні властивості (різного роду списки, кнопки, полоси прокрутки тощо). Після розміщення на формі чергового компоненту Delphi автоматично вставляє в зв’язаний з формою модуль посилання на компонент і корегує спеціальний файл опису форми з розширенням DFM, який після компіляції перетворюється в ресурсний файл Windows.
Бібліотека візуальних компонентів надає програмісту велику кількість розроблених заготовок, які після нескладної настройки готові до роботи в конкретній вашій програмі. Компоненти включають в себе програмний код і всі необхідні для його роботи дані. Delphi містить велику кількість компонентів розрахованих на самі різноманітні аспекти їх використання – від найпростіших, до складних текстових процесорів або інструментів прийняття рішень.
Використання компонентів в багато разів скорочує час на написання програми, захищає програміста від різного роду помилок. До недоліків можна віднести великі об’єми програми за розмірами.
Запуск Delphi.
Програма, створена користувачем у Delphiі, називається проектом.
Після запуску середовища на екрані отримаємо такі вікна: вікно конструктора форми, вікно інспектора об'єктів, вікно списку об’єктів, вікно редактору коду і головне вікно, що містить головне меню, панель інструментів і палітру компонентів (рис 1). Головне меню активізують клавішею F10. За допомогою головного меню можна створити нові проекти, форми, зберегти створені файли, закрити їх, змінити властивості будь-якого компонента на формі: розмір, масштаб, послідовність відображення; компілювати, налагоджувати та запускати програму; налаштовувати параметри середовища для особистих потреб користувача тощо.
На панелі інструментів розташовані кнопки, які дублюють найважливіші команди головного меню.
Палітра компонентів складається з закладок. На кожній сторінці-закладці є набір компонентів. Компоненти (текстові поля, поля редагування, кнопки, меню тощо) зображені відповідними піктографічними кнопками на закладках. На рис. 1 показано декілька компонентів, що є на закладці Standard.
Компонент вставляють у форму методом клацання мишею спочатку на його піктограмі на палітрі, а потім у точці вставляння на формі. Потрібні властивості компонентові надають за допомогою інспектора об'єктів або шляхом програмування.
Мовою програмування в Delphi є об'єктно-орієнтована мова Pascal (Object Pascal). Деякі задачі, що не потребують аналізу чи перетворення даних, можна розв'язати без застосування програмування, але у загальному випадку без складання програми не обійтися. Програма має вигляд набору підпрограм-процедур, які об'єднані у модуль (unit) користувача з назвою unit.pas. Коли конструювання розв'язку закінчено, Delphi- проект запускають на виконання командою Run і отримують на екрані створену користувачем форму, на якій відображаються результати.
Закривши вікно форми, знову переходять у режим конструювання розв'язку. Після виходу з середовища на диск будуть записані два основні файли: Unit.pas та Project.dpr, а також декілька інших допоміжних файлів з назвами Unit1 чи Project, але з іншими розширеннями. Наприклад, у файлі Unit1.dfm автоматично створюється програма опису форми. Цей файл під’єднується до основного модуля директивою {R.dfm}. Усім файлам можна надавати інші імена.
Delphi автоматично вносить всі зміни, у всі вікна середовища IDE (Integrated Development Environment) при любих діях програміста в якому-небудь із них. Але потрібно пам’ятати, що Delphi – середовище, яке працює з одним додатком (проектом).