- •1.Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки
- •2. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Гдк та cl50 представників кожного классу
- •3. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
- •4. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
- •5. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Види вентиляції
- •6. Забезпечення нагляду за виробничим середовищем.
- •Організація лабораторного контролю на підприємстві
- •7. Санітарні норми проектування промислових підприємств
- •8. Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи.
- •9. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
- •10. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •11. Нормативно-технічна документація з охорони праці.
- •12. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків
- •13. Фізичні шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
- •14. Соціально-економічні заходи з оп
- •15. Організаційно-технічні заходи і засоби оп
- •16. Санітарно-гігієнічні та Лікувально-профілактичні заходи з оп
- •18. Засоби індивідуального та колективного захисту працівників
- •19. Класифікація засобів захисту та порядок забезпечення ними працівників
- •20. Шум. Походження шуму. Вплив на організм та нормування.
- •21.Методи боротьби із шумом
- •22. Вібрації на виробництві. Вібраційні пошкодження організму та нормування впливу.
- •23. Заходи по боротьбі з шкідливим впливом вібрації.
- •24. Ультразвук та інфразвук як шкідливі виробничі фактори. Їх вплив на працюючих і нормування впливу.
- •- 25 І більше - 110 дБ.
- •25. Електромагнітні поля у виробничому середовищі
- •26. Електромагнітні поля промислової частоти. Їх вплив на організм та нормування згідно гост 12.1.002-84 та сн №5802-91.
- •27. Методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань.
- •28. Поняття про іонізуюче випромінювання та його вплив на організм. Нормування ів.
- •29. Заходи та засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
- •До невідкладних лікувальних заходів відносять:
- •31. Техніка безпеки
- •32. Вимоги безпеки при експлуатації роз вант машин та обладнання
- •33. Безпечність ємностей, апаратів і обладнання з надлишковим тиском.
- •35. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
- •36. Види пошкоджень організму
- •37. Причини ураження електричним струмом та основні заходи захисту
- •38. Залежність Дії електричного струму на людину від тривалості дії, умоав середовища, фіз стану люд.
- •Захисні міри в електроустановках
- •Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
- •39. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •40. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
- •41. Пожежна небезпека на вир-ві та заходи профілактики
- •42 Первинні засоби гасіння пожеж
- •44. Поняття про виробничий і невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.
- •45. Поняття про виробничий травматизм на підприємствах Хмельн.Області.
- •46. Зу «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення»
- •47. Медогляд і проф. Захворювання в Україні
- •48. Паспорт
- •49. Метерелогічні умови та їх вплив на організм
- •50. Планування та фінансування заходів з оп
- •51. Методи і засоби гасіння пожеж.
- •53. Інструкція з охорони праці № 2 для працівників, які використовують персональні комп'ютери
- •54. Безпека при електроремонтних роботах
- •55. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •56. Правила пожежної безпеки в Україні
- •1. Галузь застосування
- •2. Загальні положення
40. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
Для кращого розуміння умов утворення горючого середовища, джерел запалювання, оцінки та попередження вибухопожежонебезпеки, а також вибору ефективних заходів і засобів систем пожежної безпеки, треба мати уявлення про природу процесу горіння, його форми та види.
Горіння – екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум’я або світінням.Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників – горючої речовини, окисника та джерела запалювання. При цьому,горюча речовина та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні один до одного і утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції. Горючу суміш визначають терміном «горюче середовище». Це – середовище, що здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Для повного згорання необхідна присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди. При недостатній кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. При цьому також утворюються токсичні речовини, серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згорання – оксид вуглецю (СО), який може призвести до отруєння людей. На пожежах, як правило, горіння відбувається за браком окисника, що серйозно ускладнює пожежогасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі.
Слід відмітити, що горіння деяких речовин (ацетилену, оксиду етилену, тощо), які здатні при розкладанні виділяти велику кількість тепла, можливе й за відсутності окисника.
Горіння може бути гомогенним та гетерогенним.
При гомогенному горінні речовини, що вступають в реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан – газо – чи пароподібний.
Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і існує межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.
Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням. У всіх випадках для горіння характерні три стадії: виникнення, поширення та згасання полум’я. Найбільш загальними властивостями горіння є здатність осередку полум’я пересуватися по всій горючій суміші шляхом передачі тепла або дифузії активних часток із зони горіння в свіжу суміш. Звідси виникає й механізм поширення полум’я, відповідно тепловий та дифузійний. Горіння, як правило, проходить за комбінованим тепло – дифузійним механізмом.
За швидкістю поширення полум’я горіння поділяється на дефлаграційне, вибухове та детонаційне.
Дефлаграційне горіння – швидкість полум’я в межах декількох м/с.
Вибухове – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу.
Ця робота може призводити до руйнувань, які виникають під час вибуху у зв’язку з утворенням ударної хвилі – раптового скачкоподібного зростання тиску. При цьому швидкість полум’я досягає сотень м/с.
Детонаційне – це горіння поширюється з надзвуковою швидкістю,що сягає кількох тисяч метрів за секунду. Виникнення детонацій пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорілої суміші перед фронтом полум’я, що призводить до прискорення поширення полум’я і виникнення в суміші ударної хвилі, завдяки якій і здійснюється передача теплоти в суміші.
За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння:
спалах – швидке загоряння горючої суміші без утворення стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння;
займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;
спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я;
самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання;
самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я;
тління – горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму.