- •Країнознавча характеристика Грузії
- •Розділ і. Загальні відомості про країну.
- •Розділ іі. Умови і фактори розвитку Грузії.
- •2.1. Природно-ресурсний потенціал країни.
- •2.1.1. Особливості рельєфу
- •2.1.2. Основні риси клімату.
- •2.1.3. Характеристика водних ресурсів.
- •2.1.4. Земельні ресурси.
- •2.1.5. Рослинні і тваринні ресурси.
- •2.1.6. Мінеральні ресурси.
- •2.1.7. Рекреаційні ресурси.
- •2.1.8. Екологічні проблеми країни.
- •2.2. Населення і особливості його розселення.
- •2.2.1. Чисельність населення
- •2.2.2.Демографічна ситуація.
- •2.2.3. Статево-вікова, освітня та професійна структура населення.
- •2.2.4. Національний та релігійний склад населення.
- •2.2..5. Розміщення населення.
- •2.2.6. Урбанізація.
- •2.2.7. Міграція населення.
- •2.3. Історичні особливості формування території та розвитку господарства країни.
- •2.3.1. Історико-географічна характеристика Грузії.
- •2.3.2. Розвиток Грузинської держави.
- •2.4. Політико-правова система Грузії.
- •Розділ ііі. Господарство Грузії.
- •3.1. Сучасний стан та структура економіки країни.
- •Грузинський експорт по країнах 2003 і 2008 рр.
- •Місце Грузії у списку країн за індексом сприяння корупції
- •3.2. Загальна характеристика промисловості.
- •3.3. Загальна характеристика сільського господарства.
- •3.3.1. Рослинництво.
- •3.3.2. Тваринництво.
- •3.4. Сфера послуг.
- •3.4.1. Освітній комплекс.
- •3.4.2. Культурний комплекс
- •3.4.3. Музеї, бібліотеки, наукові інститути.
- •3.4.4. Рекреаційний комплекс.
- •3.4.5. Транспорт Грузії.
- •Розділ іv. Зовнішньоекономічні зв’язки Грузії.
- •4.1. Основні напрямки зовнішньоекономічної діяльності Грузії.
- •Зовнішньоторговельний оборот Грузії з країнами світу у 2008-2009рр. (за даними Департаменту статистики Грузії)*
- •4.2. Зв’язки Грузії з Україною.
- •Зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами України з Грузією (2008 - 2009 рр.)
- •Розділ V. Зовнішня політика країни в історичному аспекті і сучасні геополітичні орієнтації Грузії.
- •Розділ VI. Внутрішні відмінності Грузії.
- •Висновки
- •Використана література
2.1.7. Рекреаційні ресурси.
Рекреаційні ресурси Грузії почали використовувати з середини XIX століття. Спочатку засновували досить вигідні і пріоритетні бальнеокліматичні та кліматичні курорти в гірській частині – Боржомі, Абастумані, Коджорі. Потім стрімко почали розвиватися приморські кліматичні курорти – Сухумі, Гагра, Кобулеті, Махінджаурію.
Розквіт рекреаційного господарства відноситься до радянського періоду. Саме в цей період було збудовано велику кількість санаторіїв, будинків відпочинку, водо- і грязелікарень, туристичних і альпіністських комплексів, в яких відпочивали робітники з усіх республік Союзу. Рекреаційна справа і туризм поступово трансформувалися в самостійну галузь народного господарства.
Можна виділити найбільш важливі рекреаційні райони Грузії, в яких відповідно знаходяться значні запаси рекреаційних ресурсів.
Придатними кліматичними умовами відрізняється низько-гірська (500-1000 м над рівнем моря) та середньо-гірська (1000-1500 м над рівнем моря) зона, де розташовані багато чисельні гірськокліматичні та бальнеологічні курорти. Відомими є такі бальнеологічні курорти: Боржомі, Саурме,Уцера, Сурамі. Гірничокліматичні курорти: Абастумані, Цагвері, Цемі, Коджорі та інші).
Зону в межах 1500-2000 м в курортний цілях використовують в Західній Грузії. Серед високогірних курортів Східної Грузії найбільшою популярністю користується Бакуріані. Вище 2000 м знаходиться зона, найбільш сприятлива для альпінізму і спортивного гірського туризму.
Чорноморське узбережжя має сприятливі кліматичні умови. Це вологі субтропіки з теплою зимою та довгим жарким літом. Сезон масових морських купань триває 5-6 місяців. Приморська смуга біля берегів Грузії відрізняється унікальним поєднанням гірських і приморських ландшафтів. Тут знаходяться і мінеральні родовища (Гагра, Сухумі, Махінджаурі).
В зоні між гірських низовин розташовані головним чином бальнеологічні курорти, які використовують родовища мінеральних вод різного складу. Особливо цінними є радіоактивні родовища в м. Цхалтубо і місця народження лікувальних грязей в м. Гурджаані.
Сьогодні ж стан курортного господарства переживає ненайкращі свої часи. Слід зауважити, що на його розвиток впливають поширені в країні міжетнічні конфлікти [65,212-213].
Тому, варто зробити висновки, що Грузія володіє численними рекреаційними ресурсами, але в наш час вони використовуються неефективно. Майбутнє всього рекреаційного комплексу країни залежить від вирішення не тільки економічних проблем, але й міжетнічних конфліктів.
2.1.8. Екологічні проблеми країни.
Сьогодні, як і будь-яка країна, Грузія стикається з багатьма екологічними проблемами. Найбільшими з них є: шкідливі викиди в атмосферу, забруднення навколишнього середовища безпосередньо людиною, забруднення водних, земельних ресурсів та ін. Проте ці всі проблеми є незначними у порівнянні з ситуацією, в якій опинилася одна з найбільших річок Грузії Кура, що знаходиться у | катастрофічному екологічному стані.|достатку|
Грузинська неурядова організація "Зелена планета", азербайджанська радіостанція "Яшил далга|" і асоціація журналісток-екологів вперше|уперше| подали голос за глобалізацію проблем, пов'язаних з Каспієм. Не дивлячись на те, що Грузія не має виходу до Каспійського моря, вона, нехай навіть побічно, але все таки має відношення до цього унікального водоймища.
Найбільша річка|ріка| Закавказзя Кура впадає|поринає| до Каспія і її забруднення на території сусідніх країн, по яких вона протікає, мимоволі|невільний| відбивається і на їх благополуччі. Вода Кури не є|з'являється| питною для інших країн, але ж майже весь грузинський народ вживає|використовує| її. І, якщо сьогодні по азербайджанському побережжю|узбережжю| вона не настільки|так| забруднена (дані Госькомгидрокомітета Азербайджану), тому що|бо| промислові підприємства Сальян і Нефтчали давно вже не працюють, а значить і не скидають промислові відходи, то забруднення з боку наших сусідів продовжується|триває|. Кура перетворилася на велику "каналізацію".
||та| Грузія, як нейтральна сторона обов'язково повинна брати участь в новому проекті "Голос Каспія". Тим паче, що у 2009 р.|минулого року| в Тбілісі був спалах епідемії інфекційних захворювань, в якій винна Кура. За радянських часів на цій річці|ріці| було встановлено|установлений| 14 очисних споруд|спорудження|, з|із| яких зараз по всій її довжині працюють тільки|лише| дві. З|із| шести ступенів|мір| забруднення води, Кура має третій ступінь|міру|.
Риболовство займає неабияке місце в житті кожного грузина. Тому, |учені Інституту Фізіології провели дослідження і прийшли до висновку, що |життю самих риб загрожує|погрожує| велика небезпека. Мало того, що вони живуть в забрудненому місці, так її ще незаконно ловлять браконьєри.
Для того, щоб покращити екологічну ситуацію в кріїні, екологами були організовані "круглі столи" і моніторинги за участю вчених, представників різних екологічних НВО і журналістів. Дуже важливим для Грузії є те, щоб|аби| ці проблеми широко висвітлювалися на сторінках газет, в теле-| і радіопередачах. Адже життя не тільки Грузії, але й усього населення Закавказзя зараз залежить від екологічної ситуації в регіоні.
Грузія також дуже стурбована нафтопроводом Баку-Джейхан. Вчені в цій сфері довели, що цей нафтопровід в майбутньому торкнеться екології Грузії [24].
Ще одним прикладом забруднення водних ресурсів є те, що турецька|Турція| компанія забруднює абхазьку річку. |Жителі|мешканці| декілька сел Очамчирського району Абхазії відмовилися пропустити по залізниці декілька вагонів, що перевозять 700 т|тонна-сили| вугілля. Ними була заблокована залізниця в районі села Баслаху. Вугілля везли в Очамчира для того, щоб відправити його морем до Туреччини|Турції|.
За інформацією ЗМІ, жителі|мешканці| були незадоволені|невдоволені| насамперед|передусім| тим, що має місце сильне забруднення річки|ріки| Аалдзга. Відбувається|походить| це з вини турецької|Турція| компанії «Тамсаш», оскільки|тому що| остання проводить видобуток вугілля в Ткуарчале відкритим|відчиняти| способом. Жителі|мешканці| сел пред'явили владі вимогу відреагувати на те, що відбувається|походить|, а від компанії – припинити видобуток|добувати| вугілля. Абхазький Державний комітет з екології і природокористування| прокоментував, що проблема в тому, що зливи і паводки в річках|ріках| призводять|наводять| до розмиву відвалів порожньої|пустої| породи з|із| подальшим|наступним| попаданням їх у води Аалзга. Начальник комітету з екології і природокористування| Роман Дбар заявив, що керівництво і працівники компанії «Тамсаш» зобов'язані були дотримуватися технології розміщення відвалів порожньої|пустої| породи ще в 2009 році. По словах Дбара, в даний час|нині| всі роботи компанії по видобутку вугілля зупинені до тих пір, доки не будуть з'ясовані всі обставини справи [25]|речі|.
Однією з найбільших проблем Грузії є також забруднення гірськолижними курортами в рамках програми розвитку туризму на Північному Кавказі територій заповідників. Мова йде, насамперед, про такі курорти як: «Мамісон» — у Північній Осетії та «Архіз» у Карачаєво-Черкесії. Заклопотаність викликає той факт, що згідно схемам, що містилися в подальших планах курортів, при їх розміщенні зачіпається територія державних заповідників, а також територія, що входить до складу «Всесвітньої природної спадщини». Гірськолижний курорт "Мамісон"— практично цілком розмістився усередині|всередині| Північноосетинського державного заповідника. При цьому, як зазначають грузинські експерти: «Закон не зупинить будівельників|будівників| і місцеву владу, які претендують на фінансування і величезні податкові пільги на 10 років» [24].
Таким чином, в Грузії на сьогоднішній день склалася катастрофічна ситуація з забрудненням водних ресурсів, на які країна досить багата. Влада здійснює належні заходи, проте ситуація залишається невтішною.