- •Загальні положення
- •Правила оформлення курсової роботи
- •1. Загальні вимоги
- •Перелік тем курсових робіт
- •Орієнтовний зміст курсових робіт, що рекомендовано
- •Список джерел, що рекомендуються для виконання курсової роботи Основна література
- •Додаткова література
- •Зразок змісту за темою дослідження
- •Зразок оформлення списку літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Коледж
Миколаївського національного університету
імені В.О.Сухомлинського
Циклова комісія економіки та підприємництва
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ПО ВИКОНАННЮ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ
«БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ
НАПРЯМКУ ПІДГОТОВКИ
0305 «ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО»
МИКОЛАЇВ 2011
Методичні вказівки
по виконанню курсової роботи студентами напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємництво» підготувала викладач вищої категорії Несен І.О.
Рецензент: д.е.н.,професор, декан економічного факультету МНУ імені В.О.Сухомлинського І.Т. Кіщак
Розглянуто на засіданні циклової комісії «Економіки та підприємництва» _____________20 ___ р., протокол № ___
Загальні положення
Курсова робота відображає рівень теоретичних знань і практичних навичок студента, його здатність до самостійної професійної діяльності.
При виконанні курсової роботи використовуються загальнонаукові (методи теоретичного узагальнення факторів) і специфічні методи економічного дослідження (статистичні та економіко-математичні).
Курсова робота виконується індивідуально за затвердженою тематикою. Вона повинна відповідати таким вимогам:
бути складовою частиною учбової практики;
виконуватися на конкретних матеріалах і мати обґрунтовані реальні пропозиції:
результати роботи могли б бути використані у практичній діяльності.
Основні завдання виконання курсової роботи:
поглиблення навичок самостійної роботи, розширення діапазону теоретичних та практичних знань, розцінок аналітичного мислення студента в ринковій ситуації;
набуття вмінь систематизувати, аналізувати та критично оцінювати законодавчо-нормативну базу, роботи вітчизняних та закордонних авторів з питань, що досліджуються;
засвоєння методів формування задачі та вибору методів її вирішення і шляхів реалізації в конкретних виробничо-збутових умовах;
оволодіння навичками прогнозування та визначення фінансових результатів (економічного ефекту) від запровадження результатів дослідження.
Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення навчальної, наукової літератури та інших джерел зі спеціальності (підручників, монографій, статей, періодичної літератури, у тому числі зарубіжної, законодавчих та нормативних актів).
Курсова робота повинна містити:
а) титульний аркуш;
б) зміст;
в) вступ;
г) основна частина;
д) висновки;
е) список використаних джерел;
ж) додатки.
Зразок титульного аркуша роботи наведено в додатку А.
У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи, вказуються її місце в сучасних дослідженнях, мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження, матеріали, на основі яких вона виконана, розкривається структура роботи.
В основній частині висвітлюються основні нормативно-законодавчі та теоретичні положення досліджуваної теми, аналізується досліджувана проблема, а також можливості її реалізації на практиці.
У висновках підводиться підсумок дослідження, формулюються та обґрунтовуються пропозиції, висвітлюється значення результатів дослідження для покращення практики бухгалтерської роботи.
Правила оформлення курсової роботи
1. Загальні вимоги
Роботу виконують, як правило машинописним способом або рукописним текстом з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків па сторінці, 14 шрифт.
Обсяг роботи повинен становити 25 - 30 сторінок.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, неможна виправляти підчищенням, а можливо зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним або рукописним способом.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично (посередені) до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділ. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу між, якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Перенос частини таблиці на інший аркуш допускається як виняток.
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу).
Джерела (Додаток Д )можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово
«Додаток » і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, О, Ч, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А. 2 - другий розділ додатка А.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2- другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А
При написанні роботи автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в робочі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилення дають змогу відшукати документи перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, та, інших джерел з великою кількісно сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у працях | 1-7]... ».
Відповідний опис у переліку посилань:
Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 6-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - 756 с.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис.1.2».
Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад
«... у формулі (2. І)».
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... в табл. 1. 2".
У повторених посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1. 3»,