1.3. Становлення митної справи суверенної україни

Доленосні еволюційні процеси кінця 1980-х — почат­ку 1990-х pp., привели до розпаду СРСР та утворення суверенних держав у межах колишніх союзних республік.

16 липня 1990 р. Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 р. відбувся Всенародний референдум, був ухвалений Акт проголошення не­залежності України.

Українська держава розпочала самостійне політичне та еко­номічне життя.

25 червня 1991р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про митну справу в Україні», який проголосив, що Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

У спадщину від колишнього СРСР на території України залиши­лося 26 митниць, багато з яких розташовувалося в орендованих приміщеннях, та автомобільні пункти пропуску, чотири з яких було побудовано в 50—60-х pp. (Тиса, Ужгород, Шегині, Порубне). На стадії будівництва були 4 пункти пропуску, а 7 пунктів спрощеного переходу являли собою невеликі тимчасові споруди.

12 грудня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Поста­нову про створення Державного митного комітету України як центрального митного органу України та перший Митний ко­декс України.

Для забезпечення належного функціонування митних органів і прикордонних військ у грудні 1993 р. було прийнято «Комплекс­ну програму розбудови державного кордону України», яка визна­чила перелік організаційних, правових і матеріально-технічних за­ходів щодо розбудови державного кордону і митної інфраструк­тури до 2000 р.

29 листопада 1996 р. Президент України видав Указ про створення на базі колишнього Державного митного комітету Державної митної служби України. Підсумки першого етапу розбудови митної справи в Україні позитивні: за короткий час було сформовано дієздатний центральний орган управління мит­ною справою, 10 регіональних митниць, 42 митниці, 195 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ (митні лабораторії, навчальні заклади тощо).

У 1995 р. митна система принесла до Державного бюджету 340 млн грн., у 1996 р. — 1,249 млрд грн., у 1997 р. — понад 2,73 млрд грн., у 1998 р. — понад 3,5 млрд грн., у 1999 р. — по­над 5 млрд грн., у 2000 р. — 9,2 млрд грн.

В одному з перших законів, прийнятих Верховною Радою су­веренної України, — законі України «Про митну справу в Украї­ні» від 25 червня 1991 р. в ст. 1 зазначається: «Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономіч­ної діяльності України». Ст. 2 фіксує важливий принцип: «Тери­торія України становить єдину митну територію, в межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи». За корот­кий час створено митну інфраструктуру на кордонах із сусідніми державами:

• Польщею (кордон — 543 км) — 8 автомобільних пунктів пропуску;

• Словаччиною (кордон — 48,5 км) — 7 автомобільних пунк­тів пропуску;

• Румунією (кордон — 625,41 км) — 14 пунктів пропуску.

У цілому на 1 січня 1999 р. на митному кордоні України функці­онувало 92 автомобільних, 40 залізничних, 36 авіаційних, 36 морсь­ких і річкових пунктів пропуску, через які щоденно проходило 160—180 тис. громадян, 40 тис. одиниць різного виду транспорту.

Етапним у митному законодавстві було прийняття Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. та створення міжвідомчої Митно-тарифної Ради України, до якої входять представники Кабінету Міністрів, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі, Міністерства економіки, Мі­ністерства фінансів, Держмитслужби, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції.

Починаючи з 1994 р., за пропозиціями Митно-тарифної Ради Кабміном було прийнято 40 постанов щодо зміни ставок ввізного мита. За період з 1992 р. по 31 грудня 1998 р. неодноразово вно­силися доповнення до чинного Митного кодексу.

Проект нового Митного кодексу України, який за обсягом майже у 3,5 раза перевищує чинний, внесено на розгляд Верхов­ної Ради України ще у 1997 р.

Суттєвою особливістю проекту, яка принципово відрізняє його від чинного Кодексу, є об'єднання в одному законодавчо­му акті двох основних законів у галузі митної справи: Митного кодексу та Закону України «Про Єдиний митний тариф». Ця особливість запропонованого проекту поєднує його з аналогіч­ними законодавчими актами більшості країн світу, в митних кодексах яких містяться норми, що визначають принципи та порядок обкладення митом товарів, які переміщуються через митний кордон.

Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1998 р. проект Митного кодексу України прийнятий у першому чи­танні.

У цілому проект Митного кодексу України повною мірою відповідає європейським і міжнародним стандартам, високим запитам країн із розвинутою ринковою економікою до норма­тивних документів такого рівня, світовій практиці вирішення подібних питань та зобов'язанням, узятим Україною перед міжнародними організаціями.

Прийняття нового Митного кодексу України та нової редакції Митного тарифу України стане важливим кроком уперед до ре­формування митної системи Української держави, сприятиме лі­бералізації зовнішньоекономічних стосунків та приведе норми митного законодавства України у відповідність до вимог Світової організації торгівлі.

Указом Президента України від 25 березня 1998 р. було уточ­нено структуру і завдання Державної митної служби України. Сучасна розбудова митної справи відбувається відповідно до цього Указу. За станом на 1 січня 2000 р. особовий склад центра­льного апарату Держмитслужби налічував 267 осіб, а митних ор­ганів і установ на місцях — 17900 осіб.

За доповіддю Голови Держмитслужби Ю. Соловкова на збо­рах, присвячених 9-й річниці створення митної служби в суверенній Україні, зараз система митної служби складається із 42 митниць, 10 регіональних митниць, 138 митних пунктів та 257 пунктів пропуску (автомобільних, морських, авіа тощо).

За результатами роботи у 2000 р. Держмитслужба направила до державного бюджету 9,2 млрд грн., що становить майже 30% загального фонду держбюджету.

Принциповою залишається позиція щодо нарощування по­тенціалу митних органів, діяльність яких забезпечує не тільки підтвердження положень щодо політичного значення суверен­ної державної діяльності митної служби, але й значне надход­ження коштів до державного бюджету та реальне втілення в життя принципу захисту вітчизняного виробника та економіки України від міжнародних економічних процесів або цілеспря­мованої невигідної економічної політики окремої держави проти України.

Суттєві аспекти сучасної митної політики України буде роз­глянуто в тематичних лекціях.