Література:

1. Агафонова А. Практикум по общей педагогике: Учебное пособие.- СПб: Питер,2003.- 416с.

2. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука.-К.,1987.

3. Коджаспирова Г.М. Педагогика в схемах, таблицах и опорных конспектах/ К.М. Коджаспирова.-3-е изд.-С.:Айрис-пресс, 2008.- 256с.

4. Оконь В. Введение в общую дидактику.-М.,1990.

5. Подласый И.П. Педагогика.-В 2-х т.-М.,1999.-Т.2.

6. Сластенин В.А. Исаев И.Ф.и др. Педагогика: учебное пособие.-М.,1997.

7. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.-К.: Видавничий центр «Академія», 2001.-528с.

8. Харламов И.Ф. Педагогіка.-М.,2000.

9. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов.- СПб.: Питер, 2001.-544с.

Семінарське заняття №8

Тема: Закономірності та принципи навчання.

План заняття

1. Тестування.

2. Обговорення теоретичних питань.

3. Дискусія.

4. Розв’язування педагогічних задач.

Питання для обговорення і тестування

1. Розкрийте сутність поняття «закономірності навчання».

2. Охарактеризуйте об’єктивні та суб’єктивні закономірності навчання.

3. Розкрийте сутність поняття «принципи навчання».

4. Назвіть та охарактеризуйте основні принципи навчання.

5. Дайте характеристику кожному з принципів навчання. Визначте правила до кожного з принципів.

6. Мотивація учіння. Пізнавальний інтерес, умови його розвитку у навчанні.

Завдання й дискусійні питання

1. Студентська група поділяється на мікрогрупи і за матеріалами підручника (Подласый И.П. Педагогика.-В 2-х т.-М.,1999.-Т.1.-С.439-468) представляють правила реалізації принципів.

1 мікрогрупа. Принцип систематичності і поступовості.

2 мікрогрупа. Принцип міцності знань.

3 мікрогрупа. Принцип свідомості й активності. Принцип наочності.

4 мікрогрупа. Принцип доступності.

5 мікрогрупа. Принцип науковості.

6 мікрогрупа. Принцип зв’язку теорії і практики.

Кожна група повідомляє основні правила реалізації вказаних принципів.

2. Яким чином Ви зможете реалізувати пораду В. Сухомлинського про те, що наочність – стежина пізнання і світло, яке осяває цю стежину?

3. Прокоментуйте цитату В. О. Сухомлинського “Немає ні однієї педагогічної закономірності, немає ні однієї істини, яка була б абсолютно однаково застосована до всіх дітей”.

Мікрогрупам пропонуються педагогічні задачі для самостійного аналізу.

1. На сторінках педагогічної газети в дискусії щодо загальнодоступності середньої освіти були висловлені різні думки. Дехто вважав, що педагоги міркували про загальнодоступність навчання ще з часів Я.А.Коменського, і цю тему вже вичерпано. Деякі автори листів пропонували повернутися ледь чи не до довоєнних програм, зокрема з точних наук, мотивуючи свою думку тим, що сучасний науковий рівень навчального матеріалу, є непосильним для школярів.

Було висловлено й таку пропозицію: оскільки середню освіту дістають усі, треба зробити її легшою, простішою, адже не кожен вступатиме до вузу, а на підприємстві особливі наукові мудрощі не потрібні. Той же, хто прагне поглиблених знань, може відвідувати факультативи, займатися в різних гуртках тощо.

Проаналізуйте висловлювання педагогів. Яким є ваш погляд на суть принципу доступності? Чи можна вважати доступність і науковість рівнозначними поняттями? В якій залежності перебувають поняття «доступність» і «перевантаження»? Чи є поняття «доступність» соціально й історично зумовленим? Якщо так, то що з цього випливає?

2. На уроці історії в V класі вчитель звернувся до учнів з таким запитанням: про що свідчить той факт, що в одного стародавнього народу те саме слово позначало такі поняття: удача, щастя, олень.

Учні зрозуміли, яку роль відігравав олень у житті цього народу. Незабаром вони дізналися, що в стародавньому Ірані слова «корова» і «багатство» позначалися однаково. Зіставивши за допомогою слова, які позначають конкретні предмети, мають і загальне значення, то це озачає що роль цього предмета в житті народу є великою. Тим самим було сформульовано принцип дії поняттями, які мають одночасно загальне і конкретне значення.

Коли ж у VII класі учні дізналися, що в стародавніх слов’ян слово «жито» означало і багатство, для них це вже не було відкриттям.

Який дидактичний принцип використав учитель, формуючи в школярів історичні поняття?