Нагляд за додержанням законів при накладенні стягнень на засуджених

До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати заходи стягнення:

- попередження, догана, сувора догана, призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території, заборона проживати поза гуртожитком строком до 3 місяців, заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 3 місяців (на практиці не застосовується), поміщення в дисциплінарний ізолятор.

При призначенні заходів стягнення враховуються особа, мотиви і обставини вчинення нею порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку.

Факт необґрунтовано суворого стягнення встановлено при перевірці законності поміщення засудженого С. до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО) Ігренського ВЦ № 133 строком на 15 діб, який притягнутий до відповідальності за перебування о 23 год., після відбою, на території установи поза гуртожитком. Будь-яких заборонених предметів у засудженого не вилучено, спроби їх отримання чи готування до іншого порушення порядку відбування покарання засуджений не здійснював, опору працівникам установи не чинив, у стані алкогольного чи іншого сп’яніння не перебував. Особисто виклав у письмовому поясненні причини порушення розпорядку дня.

З огляду на викладене та враховуючи, що максимальний строк стягнення у виді поміщення засуджених до обмеження волі до ДІЗО складає 10 діб, прокурором визнано постанову начальника виправного центру такою, що не відповідає характеру порушення. За постановою прокурора засудженого звільнено з ДІЗО, а постанову начальника виправного центру скасовано.

І навпаки, прикладом невиваженого застосування стягнень, як засобу виховного впливу на засуджених, схильних до проявів непокори та негативної поведінки є факт накладення занадто „гуманного” стягнення у виді усної догани 2 засудженим у Ірпінському ВЦ № 132. Вказані особи вдень, скориставшись відсутністю у приміщенні гуртожитку службових осіб виправного центру, вивели з ладу замок на дверях кімнати виховної роботи з метою несанкціонованого перегляду телепередач у нічний час. Надалі о 23.30, вже після відбою, ці особи шляхом підбурювання інших засуджених організували масовий перегляд передач.

Це порушення режимних вимог, і в першу чергу розпорядку дня установи, вчинене шляхом готування, пов’язане з ушкодженням майна установи та підбурюванням до порушення дисципліни інших засуджених, свідчить про необхідність застосування більш радикальних заходів впливу.

За протестом прокурора, внесеним в порядку ст.21 Закону України „Про прокуратуру”, стягнення своєчасно скасовані. За вимогою прокурора начальником виправного центру повторно розглянуті матеріали про правопорушення з винесенням відповідних постанов про поміщення засуджених К. та В. до дисциплінарного ізолятору на 3 доби.

Підстави та порядок звільнення засуджених до обмеження волі

Звільнення засуджених із виправного центру здійснюється на підставі звірених даних про строк призначеного покарання, зазначений у вироці суду, облікових документах та контрольно-строкових картках засуджених.

Відповідно до ч.9 ст. 59 КВК України стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом 1 чи 2 групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, кримінально-виконавча інспекція чи адміністрація виправного центру вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання. Відповідно до ч.6 ст.154 КВК України в редакції ЗУ від 21.01.2010, якщо особа, засуджена до обмеження волі, визнається інвалідом 1 чи 2 групи, установа виконання покарань вносить подання до суду про її дострокове звільнення. Разом з поданням до суду надсилається висновок спеціальної лікарської комісії.

Після одержання документу про звільнення або скорочення засудженому строку покарання проводиться ретельна перевірка правильності оформлення і тотожності цього документа матеріалам особової справи особи. Документ про звільнення або скорочення строку покарання щодо засудженого, який вибув в інше місце тримання, терміново пересилається або передається з посланцем за місцем вибуття цієї особи, про що повідомляється орган, який здійснює контроль за виконанням цих документів. Усі документи про звільнення або скорочення строку покарання оголошуються засудженому під підпис.

У разі отримання документів про звільнення або скорочення строку покарання засудженому, які мають явні ознаки підробки, оформлені неналежним чином, містять невідповідність анкетних даних матеріалам особової справи, вони підлягають додатковій перевірці шляхом запиту до суду, який постановив це рішення, телеграфом або іншим способом, який дозволяє виключити сумніви у достовірності даного судового рішення, та повідомленням територіального органу управління центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань за підпорядкованістю та прокурора, який здійснює нагляд за установою.

З метою своєчасного проведення розрахунку із звільненими, забезпечення їх за рахунок коштів установи проїзними квитками та харчуванням на час проїзду, завчасно, але не менше як за три місяці до звільнення підрозділ повідомляє відповідні служби установи.

Засудженим, яких звільняють з установи, видається довідка про звільнення. У випадку несвоєчасного звільнення засуджених начальник установи негайно повідомляає територіальний орган управління Департаменту, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів в установі, а також центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань з наступним направленням їм матеріалів службового розслідування за таким фактом.