3. Аудиторські прийоми контролю документів

Перевірка може бути організована по-різному. Так, у практиці аудиторської роботи виділяють чотири основні методи організації перевірки: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.

Для дослідження документів можна застосувати будь-який наступний порядок:

1. Хронологічний – перевірка документів за всіма розділами і операціями;

2. Систематизований – перевірка документів по кожному розділу окремо;

3. Комбінований – дослідження документів, що поєднує хронологічний і систематизований способи;

4. Вибірковий – аудитор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення (див. нижче по тексту).

До методичних прийомів проведення перевірки відносять: фактичну перевірку; документальну перевірку; аналітичну перевірку; підтвердження та спостереження; обстеження та опитування.

Методичні прийоми контролю документів застосовують до бухгалтерських документів, записів в облікових реєстрах, даних звітів і балансів.

Об’єктом документально контролю є сам документ з точки зору правильності його оформлення, його інформація, що характеризує здійснену господарську операцію.

Нами розглянута схема (рис.4.2)щодо прийомів вивчення документів:

Прийоми вивчення документів

Окремого документу

Декількох документів, які

відображають одну й ту ж або взаємопов’язані операції

Документів, що відображають рух однорідних активів

Формальна перевірка

Зустрічна перевірка

Контрольне порівняння

Арифметична перевірка

Взаємний контроль

Відновлення кількісно-сумового обліку

Нормативно-правова перевірка

Аналітична перевірка звітності та балансів

Зворотне обчислення

Експертна перевірка

Хронологічна перевірка руху майна

Економічна перевірка

Логічна перевірка

Аудиторська перевірка – це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не занижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторського ризику. Вирішення даної проблеми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту, під якою мають на увазі послідовність і порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об’єктивної істини щодо перевіряємої інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності. Тобто, методика аудиту – це система способів, прийомів і правил, що застосовуються при вивченні господарсько-фінансової діяльності підприємств, що складається з трьох рівнів: об’єкти дослідження; джерела отримання інформації; прийоми и способи вивчення об’єктів.

4. Аудиторські докази, їх класифікація та вимог до них

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури.

Аудиторські процедури – це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

Аудиторська перевірка формується у відповідній послідовності: від загального до конкретного(дедуктивний метод) або навпаки (індуктивний метод). Тобто, в першому випадку перевірка здійснюється за схемою: звітність – Головна книга - зведені журнали - аналітичні регістри по підприємству - зведені документи( звіти матеріально-відповідальних осіб, виписки банку тощо) – первинні документі, які відображають здійснені господарські операції на підприємстві. В другому випадку перевірка здійснюється навпаки.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Сукупність нормативних актів, необхідних для надання аудиторських послуг, становить нормативну баз аудиту. Нормативна база аудиту поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база – закони, постанови, накази, інструкції, положення , методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, П(С)БУ та МСА, видані і затверджені як відповідними органами держави так і громадськими професійними організаціями.

Внутрішня нормативна база – це облікова політика суб’єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві. Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

Згідно МСА 500 аудитор повинен отримати достатні та відповідні аудиторські докази для того, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтується думка аудитора. Технологічно докази збираються згідно мети перевірки. Технологія формування доказів представлена в нижченаведеній схемі

Це так би мовити загальна схема формування доказової бази. Бази для виказування своєї професійної думки.