8.2. Використання мови Пролог (10 год)

Терми Прологу (дані): константи, перемінні, складені терми (структури). Робота Прологу: зіставлення, пошук у базі знань, механізм повернення. Управління роботою Прологу. Вбудовані предикати.

Композиція графічних зображень. Поняття і приклади граматик. Граматичній розбір. Формули і їх перетворення. Приклади формульних перетворень Приклади розв’язування математичних задач. Організація обчислень в Пролозі.

Учні повинні знати:

• видами даних, з якими працює Пролог;

• поняття змінної на Пролозі;

• поняття механізму зіставлення;

• поняття механізму пошуку;

• поняття механізму повернення;

• принципи роботи предикатів управління пошуком.

Учні повинні вміти:

• розпізнавати терми Прологу;

• проводити ручне трасування запиту до баз даних і баз знань Прологу;

• працювати з предикатами управління.

8.3. Експертні системи (4)

Поняття про експертні системи. Типи експертних систем. Загальна схема організації експертної системи. Основна структура, класифікація експертних систем і способи їх застосування. Вплив концепції експертних систем на створення інформаційних систем п’ятого покоління. Поняття ведучої ознаки.

Учні повинні знати:

• поняття експертної системи

• типи експертних систем;

• схему організації експертної системи;

Учні повинні вміти:

• користуватися експертною системою;

Резерв –10 год. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Інформатика 7-9 класи

Автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г.

Пояснювальна записка

Програми розроблені відповідно до проекту Державного стандарту загальної середньої освіти стосовно шкільного курсу “Інформатика” [1] з урахуванням концепції інформатизації освіти [2], концепції Загальної середньої освіти (12-річна школа) [3]

Метою курсу є формування теоретичної бази знань учнів з основ інформатики та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів, започаткування основ їхньої інформаційної культури.

До теоретичної бази знань відносяться: уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв’язання задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та конкретно-предметного призначення, формулювання проблем і постановку задач, побудову відповідних інформаційних моделей, основи алгоритмізації та програмування, принципи будови та дії комп’ютера, уявлення про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібної інформації.

До практичних навичок відносяться:

• навички роботи з пристроями введення-виведення інформації, прикладним програмним забезпеченням загального і навчального призначення – програмами технічного обслуговування апаратної складової, операційними системами, програмами для архівування файлів, редакторами текстів, графічними редакторами, засобами підготовки комп’ютерних презентацій, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, педагогічними програмними засобами для комп’ютерної підтримки навчання математики, фізики, географії, історії, рідної та іноземних мов та інших предметів, програмами-броузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною поштою та телеконференціями;

• пошук інформації в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо;

• навички складання, опису та реалізації деяких алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування.

Мета курсу досягається через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення ЕОМ, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера та принципами їх будови та дії, основами технології розв’язання задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

Програма курсу розрахована на вивчення основ інформатики за умов постійного доступу учнів до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням. За пропонованою програмою вивчення курсу сплановано на 3 роки (7, 8, 9 класи) з розрахунку 105 годин (1 година на тиждень). При необхідності кількість годин на вивчення може бути збільшена за рахунок шкільної компоненти навчального плану. Залежно від типу комп’ютерної техніки, складу наявного науково-методичного та програмного забезпечення вчитель може самостійно добирати методичні шляхи розв’язання освітніх завдань курсу. Відповідно до обраної методики вивчення курсу вчитель може добирати відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення, віддаючи перевагу тим чи іншим з них або ж певним чином поєднуючи їх.

Так при розгортанні теми “Операційні системи” вчитель може спиратися на конкретну операційну систему (типу Windows чи Linux), що буде використовуватися і в подальшому.

При розгляді теми “Графічний редактор” може бути використаний програмний засіб Paint або будь-який інший доступний графічний редактор; при вивченні теми “Текстовий редактор” можуть бути використані програмні засоби Блокнот, WordPad, Word або інші.

Для вивчення теми “Програмні засоби навчального призначення” можна скористатися різними програмними засобами для комп’ютерної підтримки навчання математики, географії, мов та інших навчальних предметів.

Однак добір програм для вивчення повинен бути коректним і педагогічно виправданим як у плані врахування вікових особливостей учнів, мовного, змістовного й естетичного оформлення навчального матеріалу, психологічних механізмів управління навчально-пізнавальною діяльністю, так і в плані їх придатності до практичного використання вже при вивченні інших навчальних предметів, що вивчаються паралельно, розширення і поглиблення міжпредметних зв’язків, надання результатам навчання практичної значимості. При подаванні теми “Системи візуального програмування” можна звернутися до систем Visual Basic, Delphy, Kilyx або інших, однак добір навчального матеріалу повинен бути педагогічно доцільним і виправданим.

Форми проведення тематичних атестацій можуть бути найрізноманітнішими – усні співбесіди, контрольні роботи, захисти самостійних робіт, реферати на задані теми та ін. При цьому вчитель може диференціювати атестаційні завдання в залежності від нахилів і здібностей учнів.

Форми проведення практичних робіт залежно від наявної матеріально-технічної бази та дидактичного забезпечення навчального процесу також можуть бути різними – лабораторні роботи, семінари, віртуальні екскурсії в мережі Інтернет, розв’язання за допомогою комп’ютера і відповідних програмних засобів задач з математики, фізики, підготовка web-сторінок з матеріалом про свою школу, підготовка бази даних стосовно учнів класу та їхніх батьків, розробка алгоритмів розв’язання різних задач, опис програм за наперед розробленими алгоритмами, тестування і налагодження програм тощо.

У розглянутій програмі немає посилань на конкретні апаратні та програмні засоби, що повинні використовуватися при вивченні курсу. Це, з одного боку, повинно забезпечити певну інваріантність програми незалежно від наявної в школі комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, а з іншого боку – забезпечити вчителеві певну свободу дій і самостійність при доборі шляхів вирішення методичних проблем, що виникають при вивченні курсу, зокрема стосовно добору матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу.

Разом із тим у результаті вивчення розглядуваного базового курсу “Інформатика” в учнів повинен бути сформований необхідний мінімум знань, умінь і навичок, перш за все користувацьких, для подальшого успішного навчання у старшій школі незалежно від її профілю.