Національно-визвольна боротьба під проводом б. Хмельницького

Б. Хмельницький – з дрібної української православної шляхти, можливо народився у 1595 р. у родовому хуторі Суботів на Чигиринщині. Навчався у львівському єзуїтському колегіумі (але не перейшов там у католицтво!). Підписав Ординацію 1638 р. Став чигиринським сотником. Брав участь у закордонних походах у складі загонів козацьких найманців. У битві під Цецорою потрапив у полон до турків, провів у неволі два роки. Мав конфлікт із чигиринським підстаростою Чаплинським, який зруйнував його хутір Суботів. Скарга до короля не дала результату, тому Хмельницький вирішує підняти повстання проти панської сваволі.

Події 1648 р. Січень 1648 р. – початок повстання, перехід Січі на бік Хмельницького. Його соратники: брати Виговські, Нечаї, І. Сірко, М. Кричевський, І. Богун, М. Кривоніс, Ф. Вешняк, Н. Мрозовицький (Морозенко), Ф. Джеджалій та ін. Укладає союз із кримським ханом, аби забезпечити тил та використати у боях татарську кінноту (Бахчисарайська угода у квітні 1648 р.). На Січі козаки обирають Хмельницького гетьманом.

4-6 травня 1648 р. – битва під Жовтими Водами (поразка поляків). Перехід реєстровців на бік Хмельницького.

16 травня 1648 р. – битва під Корсунем (засідка в урочищі Горохова Діброва). Поразка поляків, захоплення у полон польських воєначальників Потоцького та Калиновського. Важливу роль у битві відіграв М. Кривоніс.

Під впливом перемог – покозачення селян і міщан, розширення масштабів повстання, переростання його у всенародний виступ.

11-13 вересня 1648 р. – Пилявецька битва. Розгром польського війська на чолі з трьома воєначальниками (Остророг, Конєцпольський, Заславський).

Початок жовтня 1648 р. – облога козацьким військом Львова. Кривоніс здобув Високий Замок, але штурму міста не було. Хмельницький взяв великий викуп і рушив далі на захід.

Листопад 1648 р. – облога козацьким військом Замостя.

Хмельницький не повів наступ далі на Варшаву з таких причин:

Практичні: загальна втома у війську, наближення зими, спалах епідемії чуми (від неї помер Кривоніс), опір у етнічних польських землях козацькій армії був би значним, повернення татар до Криму, загроза нападу литовського війська з півночі.

Ідейні: Хмельницький підняв повстання не проти польської держави, короля, а проти магнатів і польської шляхти; він підтримав вибори нового польського короля Я. Казимира, від якого чекав відновлення козацьких прав і привілеїв.

Грудень 1648 р. – повернення козацької армії на Подніпров’я, урочистий вступ Хмельницького до Києва.

Події 1649 року. Лютий 1649 р. – переговори Хмельницького з поляками, формулювання гетьманом мети подальшої боротьби – створення незалежної держави в межах етнічних земель проживання, козацька Україна – як спадкоємиця Київської Русі.

21 липня 1649 р. – битва під Лоєвим. Поразка козацького війська на чолі з С. Кричевським від литовців, але литовські війська теж були знекровлені, а тому далі не вели наступ.

Липень 1649 р. – облога Хмельницьким замку Збаража, обороною якого керував Я. Вишневецький. Кілька штурмів, але невдалих.

6 серпня 1649 р. – битва під Зборовим. Поразка поляків, але кримський хан змовився із поляками і зрадив Хмельницького. Неможливість воювати проти татар та польського війська одночасно змусили гетьмана підписати Зборівський договір (8 серпня): козацький реєстр – 40 тис.; козацька територія – Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства.

Розбудова козацької української держави. Офіційна назва – Військо Запорозьке (в історичній літературі ще називають Гетьманщиною), законодавчі акти – універсали. Столиця – Чигирин. Військово-мобілізаційний адміністративно-територіальний устрій: держава поділялася на полки і сотні (16 полків). Найвищий орган – Генеральна Рада (загальний збір війська), далі – Старшинська Рада (полковники та генеральна старшина, пізніше – представники міст, шляхта, духовенство). На чолі держави – гетьман, судова установа – Генеральний Суд при гетьманові. Генеральна старшина: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних судів.

Є відомості про карбування монети. Знищення кріпацтва та панщини, вигнання польських магнатів та католицької шляхти, здобуття селянами та міщанами особистої волі, можливість їм вступати до козацтва.

18-20 червня 1651 р. – битва під Берестечком, поразка козаків через залишення поля бою татарами та захоплення ними у тимчасовий полон Хмельницького. В результаті – Білоцерківський договір: реєстр – 20 тис., козацька територія – лише Київське воєводство.

22-23 травня 1652 р. – битва під Батогом, блискуча перемога козаків (порівнюють із античною битвою під Каннами). Новий спалах визвольної боротьби.

Осінь 1653 р. – Жванецька кампанія, облога війська польського короля козаками, але знову – змова кримського хана з поляками, тому – Жванецький мирний договір у грудні 1653 р.

Зовнішньополітичне становище козацької України. Негативно ставилися до козацької України католицькі держави: Австрія, Іспанія, князівства Південної Німеччини, Франція. З інтересом та співчуттям відносилися до боротьби в Україні протестантські країни: Англія, Голландія, Швеція, князівства Північної Німеччини.

Молдавська політика: похід у Молдавію козацько-татарського війська у 1650 р., захоплення столиці Ясс, обіцянка молдавського господаря В. Лупула видати дочку заміж на сина Хмельницького Тимоша. Травень-червень 1652 р. – новий похід у Молдову, шлюб Тимоша і Розанди. Занепокоєні українсько-молдавським союзом Польща, Валахія та Трансільванія створили коаліцію, у квітні 1653 р. скинули В. Лупула з престолу. На допомогу йому прийшло козацьке військо на чолі з Тимошем. Декілька битв козаки виграли, але під Торговицею зазнали поразки. Невдовзі – новий похід Тимоша на допомогу тестеві. У румунському місті Сучава козаки потрапили в облогу, під час боїв було смертельно поранено Тимоша.

Відносини з Московською державою. Упродовж 1648-1653 рр. – кілька посольств до “єдиновірної Москви” з проханням про допомогу у боротьбі проти поляків. 1 жовтня 1653 р. – московський Земський собор прийняв рішення про те, щоб прийняти Військо Запорозьке під царську високу руку.

8 січня 1654 р. – Переяславська Рада, присяга Хмельницького на вірність Московській державі. Але Січ, Київський митрополит, деякі полковники (зокрема Богун, Гуляницький) не присягали московському царю.

14 березня 1654 р. – Московські (Березневі, статті Б. Хмельницького) статті про українсько-російські взаємовідносини: право козаків обирати гетьмана і старшину; козацьке військо – 60 тис.; збір податків гетьманською владою. Але українська православна церква не погоджувалася підпорядкуватися Московському патріархату.

Весна 1654 р. – початок походу козацького війська на чолі із І. Золотаренком московських загонів у Білорусію. Контроль над білоруськими землями та частиною Литви. Листопад-грудень 1654 р. – оборона Умані від поляків козаками під проводом І. Богуна.

Січень 1655 р. – битва під Охматовим українсько-московського війська проти польсько-татарських загонів. Результат – незначна перевага української сторони. Навесні 1655 р. – облога козацьким військом Кам’янця-Подільського, під час якої Хмельницький довідався про початок війни між Швецією та Польщею.

19 вересня 1655 р. – битва під Городком (на Львівщині), перемога козаків, визволення західноукраїнських земель, друга облога Львова. У листопаді 1655 р. – угода між Хмельницьким та ханом про невтручання Криму у війну Московії та України проти Польщі.

Наляканий успіхами шведів, які захопили майже всю Польщу, московський уряд пішов на зближення з польським королем і 24 жовтня 1656р. – Віленське перемир’я між Московською державою та Польщею. Позиція української сторони на переговорах була проігнорована. Хмельницький сприйняв перемир’я як порушення Москвою угоди 1654 р., а тому переорієнтовується на союз із Швецією та Трансільванією.

8 жовтня 1656 р. – союз між козацькою Україною та Трансільванією про спільні військові дії проти Польщі. Трансільванський князь Юрій (Дєрдь) ІІ Ракоці обіцяв допомогти козакам відвоювати Галичину і частину Білорусі, визнати за гетьманом титул князя та передачі його сину Юрію Хмельницькому.

Грудень 1656 р. – наступ трансільванських військ на Польщу, на допомогу їм Хмельницький надіслав козацький корпус на чолі із Ждановичем. Але з травня 1657 р. союзників стали переслідувати невдачі, серед них виявилися незгоди. Польське військо вторглося у Трансільванію. Юрій Ракоці, незважаючи на те, що взяв Варшаву, розпочав переговори з поляками, а під загрозою союзника поляків – татар, капітулював. Козацький корпус перед капітуляцією повернувся в Україну.

Серпень 1657 р. – смерть Б. Хмельницького.

Українські землі в добу Руїни та у кінці XVII – на початку XVIII ст.

Серпень 1657 р. – короткочасне перше гетьманування Юрія Хмельницького (малодосвідчений, хворобливий, не вольовий) скоро зрікся гетьманства, пішов вчитися у Києво-Могилянський колегіум.

Серпень 1657 р. – на старшинській раді (без участі запорожців) гетьманом став І. Виговський (генеральний писар при Б. Хмельницькому, шляхтич, дуже освічена людина). У жовтні 1657 р. – затвердження на генеральній Раді у Корсуні. Він спирався на заможну старшину, роздавав їм землеволодіння, відновив союз із Кримом, підписав договір з Швецією, виступав за зближення з Польщею та обмеження московського впливу в Україні.

В опозиції до Виговського: Запорожжя, промосковські сили, козацькі низи. Весна 1658 р. – повстання проти гетьмана на Полтавщині під проводом кошового отамана Я. Барабаша та полковника М. Пушкаря. Жорстоке придушення, великі жертви (до 50 тис.) у цій громадянській війні.

За пропозицією освіченого шляхтича Ю. Немирича у вересні 1658 р. – Гадяцький договір з Польщею: козацька Україна ставала третім суб’єктом у федерації Речі Посполитої під назвою Велике князівство Руське; гетьман обирається пожиттєво, ае затверджується королем; власна судова система, гроші, військо, українська мова у діловодстві, скасування унії, урівняння в правах православних. Проте передбачалося повернення соціально-економічних порядків, що існували до 1648 р. Негативне ставлення до Гадяцького договору селянських та козацьких низів – бо вони вбачали у ньому примирення з поляками, повернення панщини та кріпацтва.

Українсько-російська війна. 24-28 червня 1659 р. – розгром російського війська на чолі з Трубецьким українсько-татарською армією під Конотопом. Але проти гетьмана знову розгортається повстанський рух, тому він зрікається гетьманства.

1659-1663 рр. – друге гетьманування Ю. Хмельницького. Зрікся Гадяцького договору, підписав Переяславські статті з Москвою: обмеження влади гетьмана у порівнянні з договором 1654 р., заборона вести власну зовнішню політику, московське військо у містах мало утримуватися українським населенням, право українців скаржитися безпосередньо цареві, минаючи гетьманський уряд (останній пункт заохочував доноси). 1660 р. – Чуднівська кампанія московсько-українського війська проти польсько-татарського. Розгром російського війська, капітуляція Ю. Хмельницького та підписання ним з Польщею Слободищенського трактату (Україна – автономна частина Речі Посполитої). Цієї угоди не визнали лівобережні полки. Початок фактичного розколу козацької України по Дніпру.