8

Вимоги до оформлення випускних робіт

Випускна робота виконується шрифтом № 14 Times New Roman з полуторним міжрядковим інтервалом. Обсяг випускної роботи для спеціаліста – 60+10 сторінок, для магістра – 80 + 10 сторінок

ПОЛЯ: зверху, знизу – 2 см, справа – 1,5 см, зліва – 3,5 см

НУМЕРАЦІЯ. Від титульного аркуша до останньої сторінки. На титульному та першій сторінці змісту номер не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки (3,4 …).

ІНТЕРВАЛИ. Відстань між назвою розділу і наступним текстом 3 інтервалам (після одного пропущеного рядка). Така ж відстань між заголовком розділу і підрозділу, кінцем тексту і заголовком підрозділу. Відстань між заголовком підрозділу та текстом 1,5 інтервали.

Абзацний відступ 8 – 12 мм.

Не дозволяється розміщувати назву підрозділу, пункту в нижній частини сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки

ЗАГОЛОВКИ. Заголовки структурних частин друкують великими літерами: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ з нової сторінки без крапки в кінці. Після слова „Розділ” ставлять його номер, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу (основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів дослідження). Підрозділи – з абзацу, без крапки в кінці маленькими буквами. Пункти – маленькими буквами з абзацу в розрядці в підбір до тексту та крапкою в кінці.

ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ:  титульний аркуш,  зміст  перелік умовних позначень (за необхідністю),  вступ  основна частина  висновки  список використаних джерел  додатки (за необхідністю).

Робота починається з титульного листа, котрий друкується за встановленим зразком (звертатися до лаборанта кафедри). Другий лист – зміст. Вимоги до оформлення:

• співрозмірність розділів між собою за обсягом та ступенем складності змісту

• число підрозділів у розділах та пунктів у підрозділах не менше 2.

• не нумерується (якщо займає дві сторінки, перша не нумерується, хоча зараховується як друга сторінка, а друга нумерується як 3)

• зміст повинен бути точною копією змістів частин тексту

• заголовки формулюються звичайно у вигляді речень з основними членами та у оповідальній формі (не питальній або окличній). Повинні бути змістовними, відбивати ідеї, що розкриваються в них.

• у заголовках не допускаються скорочення слів, крім загальноприйнятих абревіатур

• нумерація розділів, підрозділів, пунктів. Використовуються цифри: арабські – для розділів, подвійні арабські – для підрозділів (1.1.) та потрійні арабські для пунктів(1.1.1), коли перша цифра позначає належність до певного розділу, а друга – номер підрозділу в ньому. Додатки нумеруються буквами (Розділ 1. Підрозділ 1.1. Пункт 1.1.1, Додаток А)

• Заголовки однакових ступенів рубрикації варто розташовувати друг під другом. Заголовки кожної наступної ступені зміщають на 3-5 знаків вправо стосовно заголовків попереднього ступеня.

• Всі заголовки починають із великої літери, крапку наприкінці не ставлять.

• Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правому стовпці змісту.

З М І С Т

	стор
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 1. ОБРЯДОВІ ЗВИЧАЇ ТА ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ`Ї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Поняття про традиції, їх види . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2.Трудові,сімейні та календарні обряди в житті української родини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3.Релігійні традиції сімейного характеру. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ШЛЮБНО-СІМЕЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДОГО ПОДРУЖЖЯ 2.1. Шлюбно-сімейна адаптація, її види . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2.2 Проблеми адаптації до сімейного життя молодого подружжя . . 2.3 Засоби для вирішення проблеми адаптації молодого подружжя . РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ШЛЮБНО-СІМЕЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МОЛОДОГО ПОДРУЖЖЯ . . . . . . . . . . . . . 3.1 Дослідження рівня обізнаності сучасної молоді про українські традиції сімейного життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3.2 Методичні рекомендації, щодо посилення впливу традицій українські сучасні сім`ї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток А. Розроблення анкети . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Додаток Б. Проект «Клуб для молодих сімей» . . . . . . . . . . . . . . .
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...
ДОДАТКИ……………………………………………………………………
……………………………………..

ВСТУП

Актуальність дослідження: визначається і описується на основі:

• відповідності її державному та регіональному замовленню, тобто тим ідеям та положенням, які закладені у законах, положеннях, указах, постановах та рекомендаціях, що розробляються органами державної влади

• ступеня її розробленості в науці, перш за все вітчизняній; аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми – вказати прізвища тих, хто займався розробкою даної проблеми.

• стану практичного втілення та практичної потреби у вирішенні питань, що визначають тему

У процесі аналізу актуальності виявляється суперечність – полягає у виявленні порушених звязків між елементами якої-небудь системи або процесу, що забезпечують у своїй єдності їх розвиток. Наприклад, суперечність між необхідністю підвищення рівня соціально-правової активності сучасної молоді і відсутністю методики її формування. Проблема дослідження – відсутність методики формування.

Обгрунтування актуальності – 1-1,5 сторінки.

Актуальність зазначеної проблеми зумовила вибір теми випускної роботи: «Назва теми жирним шрифтом».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами (тільки для робіт ОКР «Магістр»).

Магістерські дослідження виконано відповідно до наукової теми кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки «Теоретичні і методичні засади професійного становлення фахівця в галузі соціальної роботи (державний реєстраційний № 0111U008735). Тему роботи обговорено та затверджено на засіданні кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки (протокол № 3 від 8.11.2011 р. та наказом по Херсонському державному університету № 1349-Д від 30.12.2012.

Мета дослідження: формулюється у позитивній формі оповідального речення, звичайно за допомогою дієслів: розробити, виявити, удосконалити, обґрунтувати, визначити. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження - сфера соціально-педагогічної або соціальної дійсності, на яку спрямоване дослідження, наприклад, соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями

Предмет дослідження - частина обєкта дослідження, яка підлягає спеціальному вивченню і можливо, перетворенню. Предмет визначає тему дослідження і часто формулюється ідентично останній

Завдання дослідження:

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:

• теоретичні: обрати з нижчезазначених тільки ті, що використовувалися та пояснити для чого (для розв’язання яких завдань)

• Метод індукції - перехід від вивчення одиничних фактів до загальних положень та висновків.

• Метод дедукції - перехід від найбільш загальних висновків до відносно приватних.

• Метод аналізу - досліджуване явище, процес розділяють на складові частини та досліджують кожну окремо, що забезпечує всебічне пізнання об’єкту.

• Комплексний аналіз – між предметний розгляд одного і того ж предмета дослідження у різних науках (філософських, психологічних, педагогічних)

• Критичний аналіз – метод виявлення сильних та слабких сторін наукового тексту (оцінка внеску учених у розробку питання)

• Системний аналіз – розгляд предмета дослідження по можливості у всіх його внутрішніх та зовнішніх зв’язках та залежностях

• Метод синтезу - дозволяє побачити взаємопов’язаність окремих частин, розглядати їх як ціле.

• Порівняльний метод – процес встановлення подібності або відмінності об’єктів та явищ дійсності шляхом знаходження спільного та різного в їх властивостях називають порівнянням.

• Історичний метод - вивчення явища в історичному розрізі, у русі

• Моделювання – це відтворення характеристик певного об’єкта на іншому об’єкті, який називається моделлю.

• Генетичний метод – спрямований на дослідження наступності процесу розвитку понять, категорій, теорії, методики і технології соціальної роботи

• Метод аналогії – оцінка конкретної соціальної ситуації, підсумків роботи, виходячи з досвіду оцінки інших організацій, суб’єктів

• Актуалізація – відновлення значимості забутого матеріалу

• емпіричні: обрати тільки ті, що використовувались і пояснити для чого

• Контент-аналіз – метод, що виявляє у науковому тексті вживання тих чи інших термінів, понять та їх стійких сполучень, частоти та сполученості з іншими поняттями.

• Тестування – метод вимірювання та оцінки різних психологічних якостей та станів індивіда.

• Спостереження – це візуальне сприйняття і реєстрація значимих щодо цілей дослідження соціальних явищ

• Опитування – метод збирання первинної соціальної інформації, що заснований на соціально-психологічній взаємодії анкет ера (інтерв’юера) та респондента, яка відбувається із застосуванням переліку більш-менш формалізованих питань.

• Експеримент – загальнонауковий метод отримання нових знань у створених відповідно з цілями дослідження умовах.

Наприклад: Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: комплексний аналіз наукових праць з проблеми, що розглядається, наукових положень психолого-педагогічної, соціологічної літератури – для виявлення сутності поняття «соціально-правова активність», її критеріїв та показників, методики дослідження та етапів формування; аналіз правової бази в галузі правової освіти і виховання – для виявлення методики правового виховання; анкетування – для дослідження рівня соціально-правової активності студентської молоді; інтерв'ю – для розробки інструментарію соціально-педагогічного дослідження, виділення факторів, що впливають на розвиток соціально-правової активності громадян.

Наукова новизна одержаних результатів (тільки для ОКР «Магістр»)

Практична значущість - відомості про практичне застосування результатів або рекомендації щодо їх використання.

Наприклад: Практична значущість випускної роботи полягає у розробці методичних рекомендацій «Керівництво соціальною адаптацією студентської молоді», які можуть бути використані кураторами академічних груп, соціальними педагогами, психологами з метою забезпечення адаптації студентів до умов вищого навчального закладу.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки (протокол № 4 від 5.11.2011, протокол № 7 від 5.03.2012), а також опубліковані у вигляді статті «Вказати назву» у підсумковій збірці наукових робіт студентів та магістрантів факультету психології, історії та соціології» Сучасні соціально-педагогічні процеси в Україні: тенденції, реалії, перспективи» (ПОЧУЄМО, ЗРОЗУМІЄМО, ДОПОМОЖЕМО), Випуск 4, Частина І (ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ), Частина ІІ (ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ) Херсон, 2012, - С. Якщо є, вказати на яких конференціях оприлюднені результати дослідження.

Структура випускної роботи: складається зі вступу, двох (трьох) розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (70 найменувань) та додатків. Дослідження містить 2 рисунки, 1 таблицю. Основний текст дослідження викладено на 70 сторінках.

Вимоги до оформлення вступу:

• обсяг: приблизно 1/10 частина всієї роботи з висновками або 2-4 сторінки

• друкується на окремих сторінках, заголовок без лапок великими літерами симетрично без крапки;

• не позначається цифрами, будучи самостійною частиною роботи (не має порядкового номеру), але пронумерований як сторінка 3 (4);

• всі компоненти наукового апарату виділяються шрифтом або підкреслюванням;

• кожний компонент викладається з нової строки.