В) синтез сахарози

Сахароза – найбільш поширений дисахарид. В рослинах вона утворюється із глюкози і фруктози. На першому етапі йде фосфорилювання глюкози: глюкоза перетворюється спочатку в глюкозо – 6 фосфат, а потім ізомеризується в глюкозо – 1 – фосфат.

Глюкоза + АТФ → Глюкозо – 6 – фосфат + АДФ

Глюкозо – 6 – фосфат → Глюкозо – 1 – фосфат

На наступному етапі глюкозо – 1 – фосфат з’єднується з УТФ, в результаті чого відщеплюється піровиноградна кислота і утворюється сполука глюкози з уридиндифосфорною кислотою ( УДФ ) – уридинфосфатглюкоза.

+ УТФ +Н₄Р₂О₇

Глюкозо – 1 - фосфат УДФ – глюкоза

Одночасно йде фосфорилювання фруктози під дією фермента фруктокінази за участю АТФ.

+ АТФ ^{фруктокіназа} + АДФ

Фруктоза Фруктозо – 6 – фосфат

Після цього проходить взаємодія УДФ – глюкози і фруктозо – 6 – фосфату і утворюється сахарозо – 6 – фосфат, який під дією фосфаиазм гідролізується з утворенням вільної сахарози.

УДФ – глюкоза Фруктозо – 6 – фосфат

+ УДФ

Сахарозо – 6 – фосфат

Сахарозо – 6 – фосфат + Н₂О → Сахароза + Н₃РО₄

В нефотосинтезуючих тканинах деяких рослин, наприклад в коренеплодах цукрового буряка, бульбах картоплі сахароза може утворюватись не із фруктозо – 6 – фосфат, а із вільної фруктози.

УДФ – глюкоза + фруктоза ↔ Сахароза + АТФ

Ця реакція каталізується ферментом сахарозо – УДФ – глюкозилтрансферазою і залежно від умов може проходити як в сторону синтезу, так і в сторону розпаду сахарози.

3. Синтез і розпад полісахаридів.

Крохмаль складається з амілози, яка являє собою нерозгалужений ланцюг залишків α- глюкози, які сполучені α (1→4) зв’язками і амілопектину, розгалуженої молекули, яка крім α (1→4) зв’язків має α (1→6) зв’язки.

В будові цих двох компонентів крохмалю є суттєва різниця, тому механізми їх біосинтезу різні.

Для синтезу амілози необхідна наявність в реакційному середовищі невеликої кількості затравки, в якості якої виступають полісахариди, які побудовані із 3-4 залишків глюкози, і які сполучені α (1→4) – зв’язками. Залишки глюкози при біосинтезі амілози переносяться на акцептор ( затравку), проходить утворення α (1→4) – зв’язків і ланцюг амілози подовжується. Реакція йде по такій схемі:

УДФГ + акцептор ( Г )_п → УДФ + акцептор ( Г ) _п+1

Синтез розгалуженої молекули амілопектину, який має α (1→6) – зв’язок, проходить за допомогою α – глюкантрансферази, яка каталізує перетворення амілози в амілопектин. Вперше цей фермент було виділено із бульб картоплі.