- •1. Сутність ринку праці та його місце в економічній системі
- •2. Умови виникнення і ефективного функціонування ринку праці
- •3. Типи, форми і різновиди ринку праці
- •4. Теоретичні основи вчення про ринок праці
- •5. Елементи і функції ринку праці
- •6. Сегментація ринку праці
- •7. Теоретичні основи саморегулювання ринку праці
- •8. Регулююча роль попиту та пропозиції на конкурентному ринку праці
- •9. Класичні моделі ринку праці та особливості їх саморегулювання
- •10. Зарубіжні моделі ринків праці
- •11. Необхідність, сутність та значення розвитку інфраструктури ринку праці
- •12. Організації та установи, що забезпечують функціонування ринку праці
- •13. Нормативно-правове середовище, що регулює ринок праці України
- •14. Внутрішньофірмовий ринок праці: поняття та його елементи
- •15. Формування трудового капіталу підприємства
- •Розвиток трудового капіталу підприємства.
- •Пристосування (вфрп) внутрішньо фірмового ринку праці до змін на підприємстві.
- •Сутність та структура індивідуального пропонування на ринку праці.
- •Ефект доходу та заміщення в класичній теорії пропозиції часу.
- •24. Пропонування якості та інтенсивності праці
- •25. Сутність сукупної пропозиції праці.
- •Крива сукупної пропозиції праці.
- •29 Сегментація ринку праці
- •31.. Регулювання обсягу сукупної пропозиції праці
- •34. Сукупний попит на ринку праці.
- •40. Поняття зайнятості населення, основні концепції зайнятості
- •41. Види і форми зайнятості
- •42. Характеристика зайнятості в Україні
- •43. Світові тенденції зайнятості
- •44. Механізм регулювання зайнятості населення
- •48. Динаміка і структура безробіття на україні.
- •49. Наслідки безробіття.
- •51. Поняття жорсткості та гнучкості ринку праці
- •52. Гнучкість витрат на робочу силу
- •53. Гнучкість форм зайнятості та використання робочого часу
- •54. Географічна та професійна мобільність робочої сили як елемент гнучкості ринку праці
- •56. Прогнозування стану ринку праці України
- •57. Особливості та етапи формування ринку праці України за часів радянської влади
- •58. Особливості та етапи формування ринку праці України в умовах незалежності
- •59. Сучасний стан ринку праці в Україні
- •60. Регіональні особливості формування ринку праці України
3. Типи, форми і різновиди ринку праці
Типи ринку праці
Розрізняють зовнішній, або професійний, ринок праці і внутрішній ринок. Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями і покупцями робочої сили в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності, а отже, потребують жорсткої класифікації робіт і чіткого визначення їх змісту. На зовнішньому ринку діють галузеві профспілки, які об'єднують працівників окремих галузей, а також профспілки, які об'єднують працівників за професіями. Зовнішній ринок характеризується значною плинністю кадрів, тобто він припускає можливість вільного переходу з одного місця роботи на інше. Внутрішній ринок передбачає рух кадрів всередині підприємства, переміщення з однієї посади (роботи) на іншу. Це переміщення може відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі. По горизонталі — переведенням на інше робоче місце без змін у кваліфікації, без підвищення в посаді. По вертикалі - переведенням на інше робоче місце з підвищенням у посаді або на роботу, що потребує вищої кваліфікації. озвиток внутрішнього ринку сприяє зниженню плинності кадрів, оскільки підприємство заінтересоване в збереженні працівників, які знають специфіку його виробництва. Профспілки об'єднують працівників підприємства незалежно від їхніх професій. Зайнятість тут гарантується більшою мірою, ніж на зовнішньому ринку праці, що, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності використання трудового потенціалу. Зовнішній і внутрішній ринки тісно пов'язані. У країнах з розвинутою економікою може переважати як один, так і інший ринок праці. На відкритому ринку представлене все працездатне населення. Це насамперед організована, офіційна частина ринку - населення, яке перебуває на обліку в державних службах зайнятості, тобто безробітні, а також випускники державної служби професійного навчання. Друга, неофіційна, частина охоплює тих громадян, які намагаються влаштуватися на роботу через прямі контакти з підприємствами або з недержавними структурами працевлаштування і професійного навчання. До прихованого ринку належать працівники, які зайняті на підприємствах і в організаціях, проте мають велику ймовірність опинитися без роботи з причини зниження темпів розвитку виробництва, його конверсії, ліквідації колишніх економічних і виробничих взаємозв'язків.
4. Теоретичні основи вчення про ринок праці
Теоретичний фундамент вчення про ринок праці був закладений представниками класичної школи в економічній науці. Так, основою вчення шотландського економіста Адама Сміта (1723-1790) була теза про вільну конкуренцію, як умови оптимального використання матеріальних, фінансових і людських ресурсів. Він твердив, що обсяг зайнятості населення в економіці країни визначається розміром середньої ставки заробітної плати одного працівника. Якщо середня ставка заробітної плати зростає, то зменшується можливість забезпечення зайнятості. обґрунтував залежність проявляється в тому, що збільшення заробітної плати, яке перевищує мінімальний рівень, є необхідним для нормального відтворення населення, приводить до росту пропозиції праці, а це, у свою чергу, веде до зниження заробітної плати. Сучасники Д.Рікардо французький економіст Жан-Батіст Сей (1762-1832) сформулював ринковий закон взаємодії попиту і пропозиції і досягнення на цих засадах рівноважної ціни на предмет купівлі-продажу, в тому числі й на працю. Наприкінці ХІХ ст. і аж до теперішнього часу теорія ринку праці різноманітно досліджувалася такими видатними вченими-економістами як Альфред Маршал (1842-1924), Джон-Мейнард Кейнс (1883-1946), Пауль А. Семуелсон. (1915 р. н.) та ін.