Форми та види страхування в галузі транспорту.
Страхувальник має змогу обрати найбільш прийнятний для себе варіант страх-ня і, відповідно, -страховика. Страховик у свою чергу, незалишається пасивною стороною, він також має право обирати:прийняти ризик даного страхувальника чи відхилити його.якщо обидві сторони досягнуть попередньої згоди, вони укладають договір, у якому конкретизуються загальні умови страх-ня, викладені у правилах. Добровільне страх-ня передбачає, що всі істотні моменти договору страх-ня визнач-ся виключно за згодою сторін. страх. відносини виник-ть згідно із законом, а страх-ня здійснюється на підставі відповідних законодав. актів, якими передбачено перелік об”єктів, що підлягають страхуванню; перелік страх. подій, винятки зних; максим страх. тарифи і мінім. страх. суми; рівень страх-го забеспечення та інші суттеві моменти. При укладанні договору обов”язкового страхування ні у страхо-ка ні у страхувальника практично не лишається “свободи маневра”, адже всі суттеві моменти будь якого виду обов”язкового страх-ня, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами.
Класифікація за економічними ознаками передбачає кілька варіантів. Найважливішим є поділ страхування залежно від спеціалізації страховика на сфери діяльності : страхування життя і загальні види страхування.
В основі віднесення того чи іншого виду страхування до “життя” чи “не-життя” полягає сукупність двох класифікаційних ознак, а саме:
-наявність нагромаджувального хар-ру договору страхування;
-строк дії договору страхування.
Згідно з чинним законодавством У, до договорів страхування життя належать договори, строк дії яких перевищує 10 (в окремих випадках – 5) років.
Не менш важливою є класифікація за об?єктами страхування, тобто об?єктами, на які спрямований страховий захист. Ця класиф-я передбачає виокремлення галузей:
-особистого страх-ня (об?єкти – життя, здоров?я і працездатність страхувальників);
-майнового страх-ня (об?єкти – майно в різних його видах);
-страх-ня відповідальності ( об?єкт – відповідальність за шкоду, нанесену страхувальником життю, здоров?ю, майну 3-ї особи).
Класифікація за родом небезпеки. Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій, які супроводжують конкретну діяльність страхувальника. Із цього погляду в загальному страх-ні виокремлюють, наприклад, автотранспортне страх-ня, морське, авіаційне, страх-ня ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо.
Класифікація за статусом страхувальника передбачає поділ усього розмаїття посліг на ті, які обслуговують інтереси громадян і ті, які обслуговують інтереси підприємницької діяльності.
Класифікація за статусом страховика використовується здебільшого для забезпечення держ регулювання страх-вої діяльності ( видання ліцензій, ведення держ реєстру страхових компаній та ін), контролю за страховиками, аналізу розвитку страхового ринку в інституційному і територіальному розрізі. У цьому плані можна виокремити страхування комерційне, взаємне, державне.
Класифікація за юридичними ознаками, як і за економічними передбачає кілька підходів. Насамперед це виокремлення певних класів згідно з міжнародними нормами.
Згідно з вимогами внутрішнього законодавства У ця класиф-я передбвчає такі види страхування :
1.Страх-ня життя.
2.Страх-ня від нещасних випадків.
3.Медичне страх-ня ( безперервне стр-ня здоров?я).
4.Страх-ня здоров?я на випадок хвороби.
5.Страх-ня залізничного транспорту.
6.Страх-ня наземного транспорту (крім залізничного).
7.Страх-ня повітряного транспорту.
8.Страх-ня водного транспорту.
9.Страх-ня вантажів та багажу.
10.Страх-ня від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.
11.Страх-ня цивільної відповідальності власників наземного транспорту.
12.Страх-ня відповідальності власників повітряного транспорту.
13.Страх-ня відповідальності власників пводного транспорту.
14.Страх-ня відповідальності перед 3-ми особами.
15.Страх-ня кредитів.
16.Страх-ня інвестицій.
17.Страх-ня фінансових ризиків.
18.Страх-ня судавих витрат.
19.Страх-ня виданих гарантій та поручительств.
20.Страх-ня майна (відмінного від того, що в %-10 пунктах).