188. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії:

+розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

189. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

+встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

190. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

+встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

191. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:

+у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

192. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

+у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

+у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

194. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводять:

+на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

195. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

+біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

196. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

+біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

197. Зоопланктон відбирають сіткою:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

+в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

198. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:

+за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

199. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

+5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

200. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

+2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

201. Об’єктний (детальний) рівень моніторингу геологічного середовища включає:

+систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

202. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

+міські і районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

203. Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

+оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

204. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:

+природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;

сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами;

землі природоохоронного призначення;

немає правильної відповіді.

205. Стан ґрунтів достовірно діагностують за наявності:

інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо);

+інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінювання темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо);

інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо;

немає правильної відповіді.

206. У слабо забруднених ґрунтах:

+вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

207. У середньо забруднених:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

+перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

208. У сильно забруднених ґрунтах:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

+вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

209. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:

+концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;

концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;

концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;

немає правильної відповіді.