- •Тема 5 Митні платежі: особливості нарахування і сплати
- •1. Сутність та класифікація митних платежів
- •За значенням:
- •За каналом надходження:
- •За напрямом:
- •2. Митна вартість товарів та методи її визначення для товарів, які імпортуються (експортуються) в Україну
- •Шостий метод використовується рідко, оскільки попередні методи забезпечують широкий діапазон можливостей для визначення митної вартості. Митна вартість товарів, що вивозяться з України
- •3. Порядок нарахування і сплати мита
- •4. Оподаткування акцизним податком товарів, що переміщуються через митний кордон України
- •Ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
- •Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби:
- •5. Особливості нарахування і сплати пдв при переміщенні товарів через митний кордон України
- •6. Плати, які справляються митними органами
- •Плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів
- •7. Основні принципи Інкотермс
Плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року N 533 "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів" та Наказу ДМСУ від 29.07.2008 N 821 «Про затвердження Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів
Платником плати є власник товарів і транспортних засобів або вповноважена ним особа. Плата сплачується платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату її внесення, у сумі, розрахованій відповідно до встановлених розмірів та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.
Строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для нарахування плати обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом і до дня їх видачі зі складу митного органу власникам або вповноваженим особам.
При нарахуванні плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів до розрахункового строку не включаються час затримки митного оформлення, яка сталася з вини митного органу, а також строк дії обставин непереборної сили.
При справлянні плати строк зберігання обчислюється в календарних днях. День видачі зі складу митного органу товарів і транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку нарахування плати не включається.
Кошти, отримані від справляння плати, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки митних органів, відкриті в органах Державного казначейства України.
Кошти, отримані від справляння плати, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією зберігання.
РОЗМІР ПЛАТИ
за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів
№ п/п |
Категорії товарів |
Розмір плати в євро за добу |
1. Товари в закритому сховищі (на складі): |
|
|
|
за піддон (800 х 1200 мм) |
2,0 |
за кубічний метр (якщо зберігається не на піддонах) |
1,0 |
|
2. Товари на відкритих майданчиках: |
|
|
|
за піддон (800 х 1200 мм) |
1,0 |
за кубічний метр (якщо зберігається не на піддонах) |
0,5 |
|
3. Транспортні засоби, за одиницю: |
|
|
|
легкові, мікроавтобуси, мотоциклимопеди (максимальна вага яких перевищує 3 500 кг і кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує восьми) |
10,0 |
вантажні, автобуси (максимальна вага яких 3 500 кг та/або які мають восьми місць для сидіння, крім сидіння водія) |
22,0 |
|
інші (за квадратний метр займаної площі) |
1,0 |
7. Основні принципи Інкотермс
Базові умови поставок – це сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування та страхування товарів на шляху їх переміщення від експортера до імпортера. Упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товарами, а також відповідно до цих умов обов’язки сторін здійснювати певні заходи, сукупність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і в 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових звичаїв, що дістав назву “Інкотермс”. Згодом поправки і доповнення вносились у них у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 р. 2000 і останні – у 2010 році(вступили в дію з 1 січня 2011 року) для приведення цих правил у відповідність до сучасної практики міжнародної торгівлі
У комерційній діяльності зовнішньоторгових організацій постійно постає потреба детального розгляду взаємних обов’язків продавців і покупців, що випливають з базових умов поставок. Для цього використовують збірник “Інкотермс”.
Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торгових термінів, які полегшують міжнародну торгівлю. Посилання на Інкотермс-2010 у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов’язки сторін і зменшує ризик юридичних ускладнень.
У базових умовах поставок визначено обов’язки продавця щодо забезпечення доставки вантажу за встановлену в контракті ціну в певну географічну точку, завантаження товару на транспортний засіб чи передання його транспортній організації.
Базові умови визначають й інші обов’язки продавців і покупців, зокрема:
хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами;
обов’язки продавців у частині пакування та маркування товарів;
обов’язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів;
місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів.
З моменту створення в 1936 р. правил Інкотермс Міжнародною торговою палатою вони регулярно коригуються, щоб бути на рівні розвитку міжнародної торгівлі.
Зауважимо, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов’язаними з правами й обов’язками сторін договору купівлі-продажу щодо постачання проданих товарів (під товарами тут розуміються і матеріальні, і нематеріальні товари, такі як комп’ютерне програмне забезпечення).
Умови Інкотермс стандартизовані. Ці умови регламентують момент передачі прав на товар і усі пов’язані з цим ризики.
Правила Інкотермс-2010 спрямовані для використання як у випадку міжнародної, так і у випадках внутрішньої торгівлі. Правила Інкотермс-2010 містять 11 термінів. Для полегшення розуміння усі терміни згруповано у 4 категорії відповідно до розподілу зобов’язань між продавцем і покупцем: E, F, C, D
Категорія Е. Категорія Е (від слова Ех, термін - EX WORKS) охоплює варіанти з мінімальною відповідальністю для продавця і максимальною - для покупця. У цій групі продавець відповідає тільки за виробництво товарів, доступних для покупця за узгодженою ціною, які отримує покупець на підприємстві продавця.
Категорія F. КатегоріяF (від слова free, ("F" - терміни - FCA, FAS і FOB)) об'єднує варіанти, для яких характерна відсутність відповідальності у продавця на основній ділянці транспортування. Іншими словами, продавець зобов'язується тільки доставити товари до перевізника, вказаного покупцем. При цьому він не несе відповідальності за основне перевезення і оплачує тільки частину витрат, потрібних для доставки продукції, — тільки на початковому її етапі.
Категорія С. КатегоріяС (від cost — витрати або carnage ~ перевезення, терміни CFR, CIF, CPT і CIP) включає варіанти, при яких продавець організовує та оплачує перевезення без прийняття на себе пов’язаних з ним ризиків. Тобто продавець несе відповідальність за укладення контракту з основним перевізником і оплату його послуг, але не приймає на себе ризик збитків або псування продукції, а також не оплачує додаткові витрати, що відбулися після транспортування вантажу або його відправки.
Категорія D. КатегоріяD (від delivery –доставка, терміни DAТ, DАР і DDP) охоплює 5 варіантів доставки на умовах INCOTERMS, при яких продавець несе відповідальність за всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товарів в країну призначення. Продавець зобов’язаний надати товари у розпорядження покупця в обумовленому місці призначення (забезпечити прибуття).
Крім того усі терміни Правил Інкотермс 2010 згруповані у 2 групи:
терміни, що використовуються при перевезенні будь-яким видом транспорту (EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP, DDP);
- терміни, що використовуються при морських і внутрішніх водних перевезеннях (FAS, FOB, CFR, CIF)
E |
Категорія E |
Відвантаження |
EXW |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Франко завод (... назва місця) EX Works (...named place) |
F |
Категорія F |
Основне перевезення не оплачено продавцем |
FCA |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Франко перевізник (... назва місця) Free Carrier(...named place) |
FAS |
морські і внутрішні водні перевезення |
Франко вздовж борта судна (... назва порту відвантаження ) Free Alongside Ship (...named port of shipment) |
FOB |
морські і внутрішні водні перевезення |
Франко борт (... назва порту відвантаження) Free On Board (...named port of shipment) |
C |
Категорія C |
Основне перевезення оплачено продавцем |
CFR |
морські і внутрішні водні перевезення |
Вартість і фрахт (... назва порту призначення) Cost and Freight (...named port of destination) |
CIF
|
морські і внутрішні водні перевезення |
Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) |
CIP |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Перевезення і страхування оплачено до (... назва місця призначення) Carriage and Insurance Paid To (...named place of destination) |
CPT |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Перевезення оплачено до (... назва місця призначенння) Carriage Paid To (...named place of destination) |
D |
Категорія D |
Доставка |
DAT |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Поставка на термінал (... назва терміналу) Delivered At Terminal (...named terminal of destination) |
DAP |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Поставка в пункт(... назва пункту) Delivered At Piont(...named point of destination) |
DDP |
перевезення будь-яким видом транспорту |
Поставка з оплатою мита (... назва місця призначення) Delivered Duty Paid (...named place of destination) |