8

Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.

Зовнішньополітична діяльність УРСР

У 1944 р. січневий пленум ЦК ВКП(б) ухвалив розширити права союзних республік у сфері зовнішньої політики. У березні 1944 р. було утворено Народний комісаріат закордонних справ УРСР. На конференції в Думбартон-Оксі (США, серпень 1944 р.) під час обговорення проекту ООН радянський посол А. Громико запропонував вважати засновницями 16 радянських республік. У лютому 1945 р. на Кримський конференції США та Англія погодилися прийняти в члени ООН УРСР і БРСР. У травні 1945 р. українська делегація брала участь у конференції в Сан-Франциско. Д. Мануїльський брав участь у складанні преамбули й 1-го розділу статуту ООН. У квітні 1945 р. Україна офіційно стала країною співзасновницею ООН. Тоді ж УРСР стала членом Економічної і соціальної ради, а в 1948-1949 рр. – постійним членом Ради Безпеки ООН. У 1946 р. українці брали участь у Паризькій мирній конференції. У 1947 р. вони уклали мирні угоди з Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією. У 1948 р. на Дунайській конференції про права судноплавства на Дунаї українська делегація виступила проти збереження конвенції 1921 р., за якою США, Англія й Франція мали привілеї в цьому регіоні. В 1949 р. українські дипломати увійшли до Всесвітньої Ради Миру. У 1951 р. в Києві пройшла перша українська республіканська конференція прихильників миру. УРСР сприяло вступу до ООН Цейлону й Лаосу. В 1950-х рр.. українці працювали в 16 міжнародних організаціях, підписали 60 мирних угод і конвенцій.

Проте територіальні питання УРСР вирішував союзний Наркомат закордонних справ. Пропозиції Англії та Судану щодо встановлення прямих дипломатичних відносин з УРСР залишилися без відповіді.

Адміністративно-територіальні зміни

На Тегеранській (1943) та Ялтинський (1945) конференціях Англія й США не погодились включити до складу УРСР західну Україну (з кордоном по лінії Керзона, західніше Львова). Під час наступу ЧА до Берліну була укладена Радянсько-польська угода (серпень 1945 р.), за якою Польща отримала замість Східної Галичини й Волині Надсяння, Лемківщину, Холмщину й Підлящщя. В 1944-46 рр. майже 1 млн. поляків переселилися до Польщі з Галичини, Волині, Рівненщини. Понад 520 тис українців було переселено до УРСР. На початку 1950-х рр.. до УРСР відійшло м. Кристинопіль (м. Червоноград, Львівська область).

У листопаді 1944 р. І З’їзд народних комітетів Закарпатської України оголосив про возз’єднання з УРСР. У червні 1945 р. ЧСР офіційно передало Закарпаття УРСР.

У лютому 1947 р. було укладено радянсько-румунський договір, яким затверджувалася угода 1940 р. про передачу Північної Буковини, Південної і Північної Бессарабії.

Відбудова промисловості

У березні 1946 р. ВР СРСР прийняла закон про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства. У серпні 1946 р. такий закон прийняла ВР УРСР. По-перше мали бути відбудовані важка промисловість, транспорт і енергетика. Відбудова проводилась командно-адміністративними методами, за зразком довоєнної індустріалізації. Використовувалась праця містян, колгоспників і військовополонених. В УРСР ввозилися станки й обладнання зі Сходу СРСР, з Німеччини (як репарація). Загалом же відбудова проходила за рахунок власних ресурсів УРСР. Насамперед відбудовувалася вугільна промисловість (Донбас, у 1950-ті рр.. – Львівсько-Волинський басейн), потім нафтова (Закарпаття, Полтавська й Харківська області). Відновлено Дніпрогес (почав працювати в 1947 р.), теплові електростанції. На початку 1950-х побудовано Каховську ГЕС. Проте під час спорудження було затоплено багато чорноземів.

Було відбудовано металургійні заводи: Запоріжсталь, Азовсталь тощо. Збільшувалися об’єми виготовлення чавуну (одне з перших місць у Європі). Розбудовувалося машинобудування.

Загалом, промислова продукція становила у 1953 р. 153 % від 1940 р. Відбудова господарства була екстенсивною.

Голод у Наддніпрянській Україні 1946-1947 рр.

Причинами були посуха, повоєнна розруха, завищенні плани хлібозаготівель. У 1946 р. біля 100 тонн зерна було безкоштовно передано країнам Східної Європи у формі «братерської допомоги». При цьому в Україні знов почав діяти «Закон про п’ять колосків» від 1932 р. Від голоду померло близько 1 млн людей. Секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов поскаржився І. Сталіну на тяжкий стан селян УРСР і був звільнений у 1947 р. Секретарем став Л. Каганович, М. Хрущов залишився головою уряду УРСР.

Радянізація західних областей України

На Західній Україні утворювались партійні й комсомольські організації, профспілки. Адміністративні посади займали немісцеві (87 %, так звана «колоніальна адміністрація»). У грудні 1945 р. при ЦК КП(б)У виник спеціальний відділ по західних областях.

Відбудовувались нафтова, деревообробна, побутова галузі. Засновувались машинобудівна, приладобудівна, хімічна, електротехнічна галузі, державна швейна. В 1949 р. запрацював Львівський завод автонавантажувачів, першій в Україні. Проводяться пошуки природних запасів. Формується торгівельно-споживча кооперація.