- •16. Який критерій для поділу римського права на приватне і публічне
- •85. Назвіть способи укладення шлюбу
- •86. Яким було становище дружини в давній римській сім’ї?
- •87. Коротко охарактеризуйте usus як спосіб укладення шлюбу в Римі.
- •89. Назвіть випадки припинення шлюбу.
- •90. Яких осіб об’єднує когнатична спорідненість?
- •93. Чим відрізняється усиновлення від узаконення?
- •94. Що таке військовий пекулій?
- •95. На як категорії поділялось римське населення за сімейним станом?
- •96. Назвіть підстави розірвання шлюбу cum manu.
- •97. Який критерій було обрано для поділу володіння на види?
- •98.Що таке специфікація у вченні про право власності?
- •99.Дайте характеристику права власності за римським правом.
- •100. Що означає "право на річ"
- •101.Що таке майно?
- •102.Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію?
- •103. Назвіть способи набуття законного володіння.
- •104. Що таке суперфіцій?
- •105.Що таке об’єктивний елемент володіння?
- •106. Умови набуття права власності за давністю володіння
- •107. Назвіть елементи права власності
- •108. Що таке суб’єктивний елемент володіння?
- •110.Види сервітутів:
- •111. За якими основними ознаками володіння відрізняється від держання?
- •114. Для чого встановлювалась добросовісність володіння?
- •115. Назвіть обмеження права власності
- •116.Назвіть випадки припинення володіння.
- •117. Назвіть первинні способи набуття права власності.
- •118. Назвіть підстави виникнення спільної власності ?
- •119. Назвіть похідні способи набуття права власності
- •120.Назвіть види римського права власності в Римі.
- •121. Чим подібні емфітевзис і суперфіцій?
- •122.Які речі називаються манципними?
- •124. У чому полягає зміст прав на чужі речі?
- •125. Види прав на чужі речі.
- •126. У чому полягає відмінність між емфітевзисом і суперфіцієм?
- •127. Що таке іпотека
- •128. Що таке емфітевзис?
- •129. Поняття скарбу в римському праві.
- •132. Поняття речі.
- •134. Назвіть види речей у римському праві.
- •135. Що таке сервітут?
- •136. Види прав на речі.
- •137. Назвіть інститути, які складають речове право.
- •138. Випадки визнання заповіту недійсним.
- •139. Умови, необхідні для прийняття спадщини.
- •140. Коли спадщина ставала вимороченою?
- •141.Що таке спадкова субституція?
- •142.. Які вимоги до спадкодавця ставило римське право?
- •143. Назвіть принципи римського спадкового права.
- •144. Спадкування за заповітом виключало спадкування за законом, але поступалося місцем необхідному спадкуванню.
- •148. З якого моменту виникає право на набуття спадщини
- •149. Поняття заповіту (testamentum)
- •150. Умови дійсності заповіту.
- •151. У праві Юстиніана ми маємо тільки один порядок спадкування.
- •153. Назвіть умови сингулярного наступництва у спадковому праві.
- •155. Що таке спадкове представництво?
- •156. Чим обмежений принцип свободи заповіту?
- •157. Назвіть види заповідальних відказів (відписів)
- •158. Поняття необхідного спадкування.
- •159. У чому суть сингулярного наступництва?
- •160. Хто такі необхідні спадкоємці?
- •161 Хто одержує майнову вигоду при сингулярній наступності?
- •162.Як визначали розмір обов`язкової частки центумвріальні суди?
- •163.Як визначається розмір обов’язкової частки за законодавством Юстиніана?
- •164. У якому вигляді можна було залишити обов’язкову частку для необхідних спадкоємців?
- •166. Що означає поняття “обов'язкова частка спадкового майна”?
- •167.Поняття легату.
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •169. Що таке фідеїкоміс
- •170. Поняття спадкування
- •175. Що таке спадщина (heredias)?
- •176. Які зобов’язання називаються сіналагматичними?
- •177. Коли виникають зобов’язання при укладенні літерального контракту?
- •178. Назвіть критерії використані для поділу зобов’язань на види.
- •179. Види договорів.
- •180. На які види поділяються зобов’язання за підставами їх виникнення?
- •181. Коли виникають зобов’язання при укладенні консенсуального контракту?
- •199. Поясніть різницю між дольовими і солідарними зобов’язаннями
- •200.Суттєві елементи договору:
- •202. Які елементи договору є звичайними?
- •203. Що таке юридичний факт?
- •204. Договір купівлі – продажу – це контракт, за яким…
- •205. Договір найму – це контракт, за яким…
- •206. Як латинською мовою позначають зобов’язання?
- •207. Які елементи складають зміст договору?
- •208. Які зобов’язання називають натуральними?
- •209. Що таке новація у зобов’язальному праві ?
- •210. Які зобов’язання називають альтернативними?
- •225. Що таке юридичний факт
- •226. Назвіть основні частини преторської формули
- •227. Хто такий позивач
- •228. Які Ви знаєте позови власника?
- •229. Назвіть основні риси, які відрізняють екстраординарний процес від двох попередніх
- •230. Чи підлягало оскарженню рішення винесене в легісакційному процесі
- •231. Як називають сторони цивільного процесу? Учасники і сторони процессу.
- •232 Правові наслідки пропуску строку позовної давності
- •233. Хто такий відповідач?
- •235. В чому суть негаторного позову?
- •236. Види процесу в римському приватному праві.
- •237. Назвіть стадії легісакційного процесу.
- •238. Назвіть органи, які здійснювали судочинство в Римі.
- •239. Назвіть стадії формулярного процесу.
- •240. Назвіть додаткові частини преторської формули.
- •241. Які обставини переривають збіг строку позовної давності?
- •244. Сформулюйте суть віндикаційного позову.
158. Поняття необхідного спадкування.
Уже Закони XII таблиць проголосили свободу заповітів. Водночас постало питання - чи може ця свобода бути безмежною.Адже після спадкодавця залишаються особи, близькі до нього (діти, батьки), які, можливо, брали участь у створенні його добробуту і які навіть за життя мали право вимагати від нього певної підтримки (утримання, аліменти). Було несправедливо позбавити їх спадщини і віддати її зовсім стороннім особам. Тому з найстародавніших часів поступово і з великою обережністю законодавчим порядком встановлюються обмеження свободи заповітів на користь близьких до спадкодавця осіб.
Право таких осіб на певну неодмінну частку у спадкуванні дістало назву необхідного спадкування. Римське право розрізняло два види необхідного спадкування: формальне і матеріальне.
Формальне необхідне спадкування полягало в тому, що спадкодавець не повинен своїх спадкоємців у заповіті обминати. Він був зобов'язаний або призначити їх спадкоємцями, або позбавити їх спадщини, не вказуючи на це ніяких, причин. Позбавлення спадщини підвладних синів повинно було здійснюватися поіменно. Імена дочок можна було не називати. Недотримання викладених правил стосовно сина тягнуло за собою визнання недійсності заповіту і відкрит-
тя спадкування за законом. В разі недотримання цих правил стосовно дочки, внука заповіт зберігав свою силу, проте особи, яких спадкодавець безпідставно обминав приєдунавались до призначених у заповіті спадкоємців і разом з ними брали участь у спадкуванні.
Преторський едикт не тільки сприйняв, але й розширив формальне необхідне спадкування. Він замінив поняття свої спадкоємці (jus heredes) поняттям діти (liberi). Отже, за едиктом претора усі діти одержують законні частки, крім тих, які були позбавлені цього права.
Однак уся ця система обмежень лише формально захищала інтереси необхідних спадкоємців. Досить було дотриматися вимоги про порядок усунення, щоб позбавити того чи іншого родича спадщини без будь-яких підстав, просто заради примхи. І коли такі безпідставні усунення від спадкування зачастішали, в суспільній свідомості виникла думка про необхідне матеріальне спадкування. Перше своє втілення ця думка знайшла в практиці центумвіральних судів, які відали справами про спадкування. Центумвіральний суд установив матеріальне необхідне спадкоємство і розширив коло необхідних спадкоємців. Ними стали еманциповані діти. У класичний період право на обов'язкову частку було визнано й за іншми особами, а саме: низхідні і висхідні родичі, повнорідні та єдинокровні брати і сестри спадкодавця, необхідні спадкоємці - найперше повнорідні та єдинокровні брати і сестри - повинні були одержати 1/4 тієї частки,
159. У чому суть сингулярного наступництва?
Римське спадкове право знало сингулярне наступництво, за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові вигоди без обтяження їх будь-якими обов´язками. Це були lеgata (легати або заповідальні відкази) і fideicomiss (фідеїкоміси). Legata (легат, або заповідальний відказ) — це розпорядження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої майнової вигоди за рахунок спадкового майна третій особі — відказоодержувачу. Обтяжливий формалізм встановлення легатів, неможливість покладати їх на спадкоємців за законом призвели в період імперії до виникнення ще одного виду заповідальних розпоряджень — фідеїкомісів. Вони з´явилися внаслідок послаблення формалізму і були можливі на основі усних або письмових прохань спадкодавця, з якими вони зверталися найчастіше в момент смерті до спадкоємців про виконання будь-якої позитивної дії на користь третіх осіб.