7. Принципи державного управління.

Принципи держ. управління - це керівні теоретичні ідеї, які покладені в основу формування і функціонування органів викон. влади. Вони поділяються на соціально-політичні та організаційні.

Соціально-політичні принципи держ. управління: верховенство права, законність, позапартійність, демократизм, науковість, гласність та врахування громадської думки.

Організаційні принципи: принцип диференціації та фіксації функцій і повноважень, який передбачає визначення компетенції кожного органу і посадової особи; принцип відповідальності в рамках компетенції; принцип поєднання галузевих, міжгалузевих і територіальних засад в управлінні; принцип поєднання лінійних і функціональних засад в управлінні; колегіальності та єдиноначальності в державному управлінні.

8. Державне управління, як форма прояву державно-виконавчої влади.

Держ. управління - це підзаконна, юридично-владна діяльність органів держави виконавчо-розпорядчого характеру, що спрямована на реалізацію законів, практичне виконання завдань і функцій держави, за допомогою якої здійснюється організуючий вплив на сусп. відносини у сферах економіки, соціально-культурного і адміністративно-політичного будівництва.

Викон. влада - термін, яким позначається одна з гілок держ. влади в Україні. Цей термін почав застосовуватись замість терміну "держ. управління" з початком розбудови демокр. суспільства в нашій державі. Однак не можна обмежуватись застосуванням тільки терміну "викон. влада". Адже за змістом цей вид діяльності є держ. управлінням. Держ. управління здійснюється за рахунок виконання відповідних функцій (прогнозування, планування, організації тощо).

Отже, виконавча влада — це здатність держави за допомогою управлінської діяльності реалізовувати веління законодавчої влади.

Державне управління — спосіб реалізації виконавчої влади. Усвідомлення сутності понять "управління", "влада", "державне управління", "виконавча влада", а також співвідношення влади і управління є достатньою базою для того, щоб визначити співвідношення державного управління і державної виконавчої влади.

Оскільки виконавча влада, як і будь-який інший прояв владних повноважень, відзначається здатністю підкоряти інших своїй волі і є специфічною складовою влади взагалі, а державне управління — це невід'ємна частина управлінської діяльності в цілому, співвідношення між ними випливає із співвідношення між владою і управлінням. Державне управління є способом реалізації, формою вираження виконавчої влади.

9. Поняття суб'єктів адміністративного права.

Суб'єкти АП - це учасники прав. відносин, які мають суб'єкт. права та виконують юр. обов'язки. Для того, щоб бути суб'єктом АП, громадяни України, іноземці, особи без громадянства (апатриди), юр. організації володіють правосуб'єктністю.

Юр. особи, незалежно від того, на основі якої форми власності вони функціонують, можуть виступати в якості суб'єктів адміністративно-правових відносин, що виникли між цією юр. особою та іншим суб'єктом цих відносин.

Адміністративно-правові відносини можуть виникнути в системі органу викон. влади, а також юр. особи (підприємства, установи, організації), що функціонує на базі держ. форми власності. Тоді суб'єктами адміністративно-прав. відносин можуть виступати адміністрація держ. органу, підприємства, установи, організації з одного боку і працівники - з іншого.

Юр. особи в одних випадках можуть виступати в якості суб'єктів адміністративно-правових відносин, що виникли між самою юр. особою і іншим суб'єктом, в інших випадках відносини цього виду можуть виникнути в системі самої юр. особи. Тоді суб'єктам адміністративно-правових відносин можуть бути адміністрація держ. підприємства, установи, організації з 1 боку, з іншого - працівники підприємств, структурні підрозділи юр. особи, що функціонує на правах держ. власності.

Отже, суб'єктами АП можуть виступати громадяни України, іноземці, особи без громадянства, органи викон. влади, органи місц. самоврядування, об'єднання громадян, адміністрація перерахованих юр. осіб.