3. Нормування годівлі корів
Знання про годування дозволяють в значній мірі керувати продуктивністю тварин. Висока продуктивність і економна витрата кормів можливі тільки при повному забезпеченні потреби тварини в поживних речовинах. Таке забезпечення досягається шляхом нормування годівлі. Недостатнє або надмірне годування шкідливо для тваринного і збитково для господаря. [2]
Загальна потреба тварини в енергії включає в себе енергію, пов'язану з підтриманням життя (так званий підтримує корм); енергію, що йде на утворення молока лактуючої коровою, зростання, приріст живої маси тварини, що знаходиться на відгодівлі, і енергію, пов'язану із супутньою продуктивністю або з особливим станом тваринного, наприклад продовженням зростання молодий корови і так далі.
Ці складові і визначають загальну (сумарну) кормову норму. Перші норми годування виражалися у вагових одиницях гена, яке було прийнято за зразок їжі, що задовольняє потреби великої рогатої худоби, коней, овець. Причому 1 кг сіна відповідав 2 кг картоплі, 0,5 кг вівса або 5 кг буряка. Таке нормування не могло навіть приблизно забезпечити потребу тварин у поживних речовинах, так як сіно, наприклад, за своїм ботанічному складу та якості, а отже, і по кормових достоїнств дуже різне. Тому надалі інтенсивно велися дослідження по виявленню більш об'єктивних одиниць нормування годівлі. У нас в країні за основу приймається поживність 1 кг вівса. Вона називається вівсяної кормової одиницею.
У високопродуктивної корови підвищена діяльність серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем організму і дуже інтенсивний обмін речовин, пов'язаний з необхідністю утворення великої кількості поживних речовин, що виділяються з молоком. Так, корова з удоєм 5000 кг молока за лактацію виділяє з молоком 635 кг сухої речовини, в тому числі 200 кг жиру, 160 кг білка, 270 кг цукру і 35 кг мінеральних речовин, тобто в 3 рази більше, ніж міститься їх в організмі .
Нормування годівлі високопродуктивних і корів-рекордисток найчастіше здійснюється за принципом періодичного відшкодування витрат, тобто на початку лактації корова на утворення молока може витрачати частину поживних речовин із запасів організму, оскільки з кормами їх надходить менше, ніж витрачається на утворення молока. Надалі при деякому зниженні удою надходять з кормом поживних речовин повинно бути достатньо для відновлення витрачених речовин тіла. В іншому випадку в наступну лактацію продуктивність корови різко знизиться. [4]
Годування можна вважати правильним, якщо при ньому досягається бажана продуктивність, зберігаються здоров'я, відтворювальні функції і якщо воно економічно. Встановлено, що молочна корова потребує в 80 поживних і біологічно активних речовинах. Практично ж зараз для високопродуктивних корів рекомендується балансувати і контролювати раціон не менш ніж по 25 поживним і біологічно - активних речовин.
В особистому господарстві здійснити це неможливо, тому надалі розглядаються тільки основні показники, за якими в першу чергу необхідно нормувати годівлю корови. [2]