28. Охарактеризуйте основні методи оцінки кредитоспроможності позичальників інвестиційного кредиту.

Система фінансових коефіцієнтів: 1)коеф.миттєвої ліквідності,поточної й загальної; 2) обсяг реалізаціїї; 3) обороти за рахунками; 4) собівартість прод.; 5) рентабельність; 6) кредитна історія.

Аналіз грошових потоків: чисте сальдо надходжень (прибуток, амортизація, нові позики) і видатків (фін.витрати, погашення позики)

Аналіз ділового ризику: 1) ринкова позиція та залежність від змін в ек.; 2) наявність державних замовлень; 3) ефективність управління; 4) професіоналізм керівництва та його ділова репутація; 5) надійність постачальників; 6) наявність складських приміщень.

29. Визначте роль інформаційного забезпечення інвестиційного кредиту.

1)якість менеджменту;

2) ймовірність своєчасної реалізації проекту

3) якість майбутньої продукції

4)собівартість продукції

5) дані про керівників проекту

6)показники ефективності проекту

30. Визначте роль угод для мінімізації ризиків інвестиційного кредитування.

Кредитна угода – це юр.документ, що визначає взаємні зобов’язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з нагоди одержання останнім банк.позички.

Кредитна угода повинна містити: *розмір кредиту; * умови надання та погашення позички; *% ставка; *форма забезпечення позички; * строк надання тощо.

Правильно складений договір повинен захистити інтереси банку шляхом установлення необхідних обмежень на дії позичальника, які можуть являти собою загрозу для повернення коштів банку.

Обмежувальні умови, що визначаються в кредитній угоді: 1) зобов’язальні – періодично надавати банкам фінансову звітність, підтверджувати рівень страхових внесків, підтримувати певний рівень ліквідності;

2) обмежувальні – участь в злиттях, продаж активів, виплата надвисоких дивідендів.

31.Розкрийте зміст роботи банку з підготовки та укладання кредитної угоди при банківському інвестиційному кредитуванні.

Оцінивши надійність фінансового стану позичальника та якість забезпечення кредиту, комерційний банк переходить до підготовки укладення кредитного договору і розробки його умов.

При підготовці до укладення кредитного договору банк проводить так зване структурування кредиту, тобто визначає структурні компоненти майбутньої кредитної операції: вид кредиту, його суму й строк, способи видачі і погашення, забезпечення, відсоткову ставку та інші умови. Важливою проблемою для банку у зв'язку з цим є визначення ступеня допустимості і виправданості кредитного ризику та розроблення заходів, які знижують можливість втрат від проведення даної кредитної операції. Невірна оцінка ризику матиме несприятливі фінансові наслідки для банку.

Кредитний ризик, тобто ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитними операціями, має підтримуватися в банківській практиці на належному і керованому рівні. Банк укладає кредитний договір, як правило, з тими позичальниками, які мають найвищу високу кредитоспроможність і можуть забезпечити своєчасне погашення позики за рахунок отриманих доходів. У разі укладання договору та надання кредиту позичальникові з недостатньою кредитоспроможністю банку доцільно вживати таких заходів щодо зниження кредитного ризику: зменшення розміру кредиту, що надається одному позичальнику; страхування кредитів; одержання достатнього забезпечення за виданими кредитами шляхом укладання договору застави на майно, цінні папери позичальника; надання позичальником поручительств, гарантій інших організацій; скорочення строків користування кредитом тощо.

Підготовка кредитного договору — це творчий процес, який вимагає від банківських працівників знань, аналітичного мислення, гнучкості в оцінці, вміння прогнозувати хід економічних подій тощо. Оптимальність умов кредиту визначається на основі співставлення очікуваного прибутку і величини ризику.

Кредитний договір підписує голова правління банку чи його заступники на підставі прийнятого кредитним комітетом (комісією) рішення.