52. Ознаки та динаміка розладів зрілої особистості

Особистісні розлади відрізняються від змін особистості за часом і характером виникнення; вони являють собою онтогенетичне стану, які з'являються в дитинстві або підлітковому віці й зберігаються в періоді зрілості. Вони не є вторинними стосовно іншого психічного розладу або захворювання мозку, хоча можуть передувати іншим розладам або співіснувати з ними. Зміни особистості, на відміну від них, здобуваються звичайно в дорослому житті слідом за важким або тривалим станом, екстремальними середовими деприваціями, серйозними психічними розладами, захворюваннями або травмами мозку.

Кожний стан у цій групі може бути класифіковане відповідно до переважної форми поведінкових проявів. Тому особистісні розлади підрозділені на кластери характерних рис, що відповідають найбільше що часто зустрічається й помітним поведінковим проявам. Описані в такий спосіб підтипи широко зізнаються як основні форми девіації особистості. При постановці діагнозу особистісного розладу клініцист повинен ураховувати всі аспекти функціонування особистості, хоча формулювання діагнозу, щоб бути простій і ефективної, повинна ставитися лише до тих особистісним ознакам, виразність яких перевищує передбачувані граничні значення.

Специфічний розлад особистості - це важке порушення характерологичної конституції й поведінкових тенденцій індивідуума, що утягує звичайно кілька сфер особистості й майже що завжди супроводжується особистісною й соціальною дезінтеграцією. Особистісний розлад виникає звичайно в пізнім дитинстві або підлітковому віці й продовжує проявлятися в періоді зрілості. Діагностичні вказівки:

Стани, що не пояснюються прямим образом великим ушкодженням або захворюванням мозку або іншим психічним розладом і задовольняючими наступними критеріями:

а) помітна дисгармонія в особистісних позиціях і поводженні, що утягує звичайно кілька сфер функціонування, наприклад, ефективність, збудливість, контроль спонукань, процеси сприйняття й мислення, а також стиль відносини до інших людей, у різних культуральних умовах може виявитися необхідної розробка спеціальних критеріїв щодо соціальних норм;

б) хронічний характер аномального стилю поводження, що виникло давно й не обмежуваними епізодами психічної хвороби;

в) аномальний стиль поводження є всеосяжним і чітко порушує адаптацію до широкого діапазону особистісних і соціальних ситуацій;

г) вищезгадані прояви завжди виникають у дитинстві або підлітковому віці й продовжують своє існування в періоді зрілості;

д) розлад приводить до значного особистісного дистресу, але це може стати очевидним тільки на пізніх етапах перебігу часу;

е) звичайно, але не завжди, розлад супроводжується істотним погіршенням професійної й соціальної продуктивності.

Види розладів

1. Параноїдний розлад особистості

2. Шизоїдний розлад особистості

3. Дисоціальний розлад особистості

4.Емоційно нестійкий розлад особистості

а) Імпульсивний тип.

б)Прикордонний тип.

5. Істеричний розлад особистості

6.Ананкастний розлад особистості

7. Тривожний розлад особистості

8. Залежний розлад особистості