- •1. Місце патопсихології в системі психологічних знань
- •2. Предмет та методи патопсихології
- •3. Завдання патопсихології як практичної науки
- •4. Історичний аспект розвитку патопсихології.
- •5. Погляди вчених античності на психічну патологію.
- •6. Психічні захворювання та боротьба з ними в епоху середньовіччя.
- •7.Погляди на психічну патологію в період ренесансу.
- •8.Становлення сучасної патопсихології
- •9. Зв’язок патопсихології та психіатрії
- •10.Поняття «норми» та патології» в контексті сучасної патопсихології.
- •11. Характеристика рівнів психічних розладів.
- •12. Динаміка перебігу психічних захворювань.
- •13.Види психологічної допомоги в клініці психічних хвороб.
- •14. Кількісні порушення сприймання при психічних захворюваннях.
- •15. Якісні порушення сприймання
- •16.Поняття про порушення та помилки сприймання.
- •17. Характеристика зорових галюцинацій, їх види.
- •18. Слухові галюцинації, їх характеристика
- •19. Порушення мнестичної функції.
- •20. Кількісні розлади пам’яті.
- •21. Якісні розлади пам’яті.
- •22. Поняття про ретроградну та антероградну амнезії.
- •23. Розлади конгвітивної сфери при психічних захворюваннях
- •24. Порушення операційного компоненту мислення
- •25. Порушення динаміки мисленевих процесів
- •26. Порушення особистісного компоненту мислення
- •27.Порушення процесу саморегуляції пізнавальної діяльності
- •28.Види емоційних порушень
- •29. Види порушень настрою
- •30. Психосеміотика шизофренії, коротка характеристика
- •31. Розлади особистості при шизофренії
- •32. Розлади мисленевої діяльності при шизофренії
- •33. Порушення емоційної сфери та вольової регуляції при шизофренії
- •34. Основні клінічні прояви епілепсії
- •35. Характеристика еквівалентів судомних нападів
- •36. Особливості інтелектуально-мнестичних розладів при епілепсії
- •37. Специфіка порушень динаміки психічної діяльності при епілепсії
- •38. Розлади мислення по епілептичному типу
- •39. Порушення емоційно-особистої сфери при епілепсіїї
- •40. Клінічні прояви біполярного афективного розладу
- •41. Психосеміотика м-фази
- •42. Психосеміотика д – фази.
- •43. Поняття про розумову відсталість
- •44. Основні відмінності клінічних проявів вродженої та набутої розумової недостатності
- •45. Клінічні прояви набутої розумової недостатності
- •46. Клінічні ознаки легкої розумової відсталості
- •47. Клінічні ознаки помірної розумової відсталості
- •48. Клінічні ознаки важкої розумової відсталості
- •49.Особливості розладів сприйняття при шизофренії
- •50.Причини, що зумовлюють формування олігофренії
- •52. Ознаки та динаміка розладів зрілої особистості
- •2. Шизоїдний розлад особистості
- •53. Межовий (пограничний) особистісний розлад
- •54. Емоційно-нестійкий розлад особистості
- •55. Шизоїдний розлад особистості
- •56. Істероїдний особистісний розлад
- •57. Іпохондричний розлад
- •58. Клінічні ознаки депресивного неврозу
- •59. Порушення емоційно-вольової сфери в клініці розладів зрілої особистості
- •60. Розлади настрою при межевих станах
15. Якісні порушення сприймання
Сприймання – це відображення цілісних предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття. До якісних порушень сприймання відносяться:
- анестезія – це втрата чутливості; - аналгія – втрата відчуття болю;
- аносмія – втрата нюху; - астереогноз – втрата на дотик;
- агезія – втрата смаку; - аналгия – втрата болю;
- акузія – втрата слуху; - амовроз – втрата зору;
Ілюзії – переводиться як обман або брехливе уявлення. Це помилкове з порушенням ідентифікації сприйняття реально існуючих і актуальних в даний момент предметів і явищ.
Галюцинації –(марення, явища) за визначенням Ярошевського це уявні сприйняття, помилкові образи, що виникають спонтанно без сенсорної стимуляції.
Психосенсорні розлади – це порушення сприйняття розмірів, форми взаємного розташування предметів в просторі і взагалі розмірів, маси форми, власного тіла. Основні види психосенсорні розладів:
Синестезія – роздратування в одній крапці відчувається в симетричній на ін. половині крапці.
Синестезії описано Лурія 1970 року – це виникнення при роздратуванні одного з органів чуття відчуття іншої модальності – наприклад, коли чоловік відчуває забарвлений звук.
Синестезії – це різноманітне рухове порушення що мають рухове порушення – відчуття незручності, руки не слухаються, стан підвищеної слабкості, страх ходьби.
Порушення сприйняття якості кольору – особи здаються дуже темними, сторінки фіолетовими.
Парестезії – помилкове відчуття колення, повзання мурашок.
Сенестопатії – Дюпре Камю 1907 г і назвали психосоматичними відчуттями – це особливий химерний характер цих відчуттів і не можуть підібрати якість цих відчуттів.
Поліморфізм – болі різноманітні – наповнення, електролізації, паління, тертя, симптоматика невизначена, розбита. Наполегливий і настирливий характер цих проявів.
16.Поняття про порушення та помилки сприймання.
Порушення сприйняття - патологічний стан, що характеризується зміною сприйняття об'єктів, явищ навколишнього середовища, власної особи або тіла. У широкому розумінні до порушення сприйняття відноситься порушення функцій органів чуття і порушення діяльності центральної нервової системи. Помилки у сприйнятті. Їх підстава (на прикладі).
У сприйнятті та розумінні іншої людини велике значення має перше враження. Перше враження про людину може надовго зіпсувати стосунки з іншими людьми, може привести до помилок соціального сприймання.
Найбільш часто використовується певна схема сприймання, яка діє у разі нерівності партнерів у тій чи іншій сфері. У разі нерівності люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тихий людей, які мають над ними перевагу. Під годині дії помилок нерівності схема сприймання така:
1.Напріклад, мі зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Мі починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, якові мі в чомусь переважаємо, мі її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої людини взяли назву “ фактори переваги”.
2.Не менш важливими є помилки, які пов’язані з тим, подобається нам людина чи ні. Якщо нам людина подобається (зовні) мі схильні їй приписувати доброту, розум інтелігентність, тобто переоцінюємо багато психологічних характеристик. Це є “чинник привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються.
3.”Чинник ставлення до нас” - позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних і, навпаки.
Всі три ефекти складають поняття “ ефект ореолу”.